Заготівля насіння у державні ресурси
У державні ресурси заготовляють насіння зернових, зернобобових і олійних (крім соняшника) культур не нижче п’ятої репродукції, соняшника — першої репродукції, кукурудзи та сорго — гібридів першого покоління і сортів не нижче третьої репродукції. При цьому заготівлі підлягає насіння лише районованих і перспективних сортів і гібридів з апробованих посівів. Для вирощування повноцінного сортового насіння з високими посівними якостями і урожайними властивостями в зонах заготівель створено мережу насінницьких господарств. Заготівля насіння у державні ресурси здійснюється, як правило, спеціалізованими хлібоприймальними підприємствами.
На заготівлю насіння хлібоприймальні підприємства укладають з господарствами договори контрактації і приймають його в обсязі, визначеному цими договорами. Насіння дефіцитних сортів заготовляють від усіх господарств без обмеження.
З метою збільшення заготівель у державні ресурси насіння окремих сільськогосподарських культур провадиться зустрічний продаж комбікормів господарствам різних категорій за продане державі насіння в рахунок плану і понад план.
До початку збирання і здачі юртового та гібридного насіння насінницькі господарства повинні подати спеціалізованим хлібоприймальним підприємствам акти апробації сортових посівів і акти польового обстеження кукурудзи на ділянках гібридизації.
Сортове і гібридне насіння зернових, зернобобових і олійних культур приймають у державні ресурси, якщо воно відповідає нормам насінних стандартів, а також те, що не відповідає цим нормам за чистотою і вологістю. При цьому потрібно, щоб некласне насіння зернових культур (крім кукурудзи, люпину, вики, гібридів першого покоління зернового сорго, стерильних ліній і ліній-закріплювачів стерильності материнських форм зернового сорго) мало схожість не нижче норм другого, а гібридів зернового сорго і сортів олійних культур — не нижче норм третього класу насінного стандарту, за чистотою і вологістю не нижче норм обмежувальних заготівельних кондицій на зерно і насіння олійних культур.
Насінницькі господарства повинні відправляти насіння на хлібоприймальні підприємства за погодженим з ними графіком і супроводжувати його сортовими документами встановленої форми: «Сортове посвідчення» — для некласного (за чистотою, вологістю) насіння, «Атестат на насіння»—для еліти усіх культур і «Свідоцтво на насіння» — для першої і наступних репродукцій. При здачі сортового насіння (крім кукурудзи), яке не перевірене на схожість, господарства поряд із сортовими документами встановленого зразка повинні пред’явити хлібоприймальним підприємствам також результати аналізу на життєздатність здаваного насіння, проведеного Державною насінною інспекцією.
Насіння, відправлене без документів, приймають як товарне зерно.
На однорідну партію насіння допускається оформляти документ про сортність, який доставляється на хлібоприймальне підприємство з першим автомобілем. При цьому в накладних наступних машин з насінням однієї партії має бути посилання на вид і номер відповідного сортового документу.
Хлібоприймальні підприємства у присутності представника насінницького господарства відбирають з кожного автомобіля зразки насіння для лабораторного аналізу. Схожість прийнятого насіння перевіряють за середньодобовими зразками у державних насінних інспекціях.