Cправочник агронома

Строки і кількість спасувань трав на пасовищах

Випасання худоби на новостворених травостоях необхідно починати з другого року життя трав і тільки при доброму розвитку трав і сприят­ливому стані дернини —в рік сівби, за винятком торфовищ.

Щоб не допустити надмірного спасування молодого травостою, необ­хідно своєчасно припинити випасання. В наступні роки весною випасати починають в фазі повного кущіння злаків при висоті травостою верхових злаків 15—18 см, а з перевагою низових злаків — 12—15 см. Закінчують перший цикл випасання в фазі виходу злаків у трубку—початок коло­сіння при висоті травостою 30—40 см і урожаї зеленої маси 100—150 ц/га. Перший цикл випасання продовжується 25—ЗО днів, при цьому близько
однієї третини загонів пасовища залишаються невикористаними і їх до­цільно скосити для виготовлення сінажу, вітамінного сіна або трав’яного борошна.

Слід мати на увазі, що до викидання рослинами суцвіть тварини по­їдають близько 90 % травостою. З настанням наступних фаз у травах зменшується вміст білка і збільшується процент клітковини, тому тва­рини поїдають їх гірше. Так, під час колосіння — бутонізації перетрав-

224. Способи використання пасовищ та їх ефективність

Суть способу і особливість його проведення

Безсистемний,

нерегульованшї

Загінний, регу­льований

ІІорційшііі

Трави довільно і багаторазово стасуються тваринами. При цьо­му порушуються процеси від­новлення запасних поживних ре­човин, внаслідок чого рослини гинуть від виснаження Чергування 1—2-деішого спасу­вання окремих ділянок загону за допомогою елєктроогорожі з перервою 25—30 днів, необхід­ною для відростання трав до пасовищної стиглості. Рослини мають кращі умови для фото­синтезу, повніше відновлюють запасні поживні речовини і кра­ще використовують внесені доб­ріша

За допомогою елєктроогорожі виділяють ділянки пасовищ із запасом корму, достатнього для поїдання тваринами протягом дня або його половини

Малоефективний. Врожайність трав із року в рік знижується, травостій забур’янюється і ви­роджується

Порівняно з безсистемним спо­собом на одній і тій же площі можна утримувати па 30 % біль­ше худоби з одночасним підви­щенням їх продуктивності в се­редньому на 35 %. Тварини мен­ше уражуються глистяними хво­робами

Порівняно із загінним способом підвищує продуктивність куль­турних пасовищ па 10—15 %. Сприяє вирівнюванню добових, надоїв

иість трав зменшується на 5—10, цвітіння — 10—15 і плодоношення — па 15—20 %. Найбільшу поживність і вміст білка злакові трави мають у фазі кущіння — стеблування, а бобові — в фазі галуження—бутоні­зації.

Наступні цикли випасання проводять в порядку черговості спасува - ннх з весни загонів при досягненні пасовищної стиглості травостою.

Припиняти випасання худоби восени слід за 3—4 тижні до настання постійних заморозків.

На довгорічних пасовищах рекомендується запроваджувати пасовище­зміну, тобто періодично за роками чергувати випасання з укісним вико­ристанням. У разі необхідності окремі загони скошують на сіно після обсіменіння трав. Чергування пасовищного використання з укісним сприяє значному збільшенню врожаю пасовищ.

Залежно від умов зволоження, удобрення та догляду на культурних пасовищах проводять від 3 до 5 спасувань. Зрошувані пасовища на По­ліссі і в Лісостепу спасують 5—б, а в Степу—6—8 разів. За природного зволоження більше половини врожаю припадає на перші два цикли спа­сування (табл. 225).

Щоб запобігти негативному впливу випасання на травостій, не слід перевантажувати пасовище худобою. Оптимальним навантаженням для

223. Орієнтовний розподіл урожаю зеленої маси культурних пасовищ,

% взід загального урожаю (за даними А. П. Мовсісянца, 1976)

незрошуваних пасовищ вважають дві дорослих тварини великої рогатої худоби на гектар, а зрошуваних пасовищ — 3—3,5 голови. Навантажспість пасовища визначають за формулою:

де Н — навантажспість на 1 га, голів худоби;

У •—урожай зеленої маси за відповідний період, кг/га;

К—кількість зеленої маси, кг на 1 голову на добу;

Д—тривалість періоду використання пасовища, днів.

Приклад. Урожай зеленої маси за пасовищний період У становить 18 000 кг/га. Добова кількість зеленої маси на голову великої рогатої худоби К — 50 кг, тривалість періоду використання пасовища Д — 180 днів. Навантаженість становитиме:

„ 18 000 0 . ,9Я, Н = -=рг—гцтг- = 2 голови на 1 га. (28)

DU * I oU

В зв’язку із зниженням інтенсивності відростання трав на пасовищі в другу половину літа слід передбачати поповнення зеленої маси з після­укісних посівів орних земель з розрахунку 20—ЗО кг на корову, або 2 т на весь період. Це компенсуватиме невикористаний худобою весняний надлишок зеленого корму, з якого виготовили сінаж, сіно тощо. Крім того, нестача корму в цей період може бути поповнена також за рахунок отав сіножатей, якщо вони розміщені поряд з пасовищем.

Для забезпечення високої продуктивності із заходів догляду за пасо­вищами застосовують такі, як підкошування після кожного циклу не­з’їдених решток трави; систематичне підживлення злакового травостою мінеральними добривами після кожного спасування; зрошення, розгрі­бання екскрементів після закінчення випасання, підсівання трав та інші.