Cправочник агронома

Шкідники І хвороби винограду

ШКІДНИКИ

Виноградна філоксера. Карантинний шкідник. Поширена в Микола­ївській, Одеській, Запорізькій і Чернівецькій областях, в південних рай­онах Херсонської, Тернопільської, Вінницької, Хмельницької і Кіровоград­ської областей, північних районах Кримської області; у Донецькій, Во- рошпловградській і Харківській областях трапляється вогнищами в ок­ремих господарствах і на присадибних ділянках. Самки кореневої філок­сери жовто-лимонні, до 1,2 мм завдовжки з довгим хоботком, тіло вкри­те бородавкоподібними утворами. Пошкоджує мичкуваті й провідні ко­рінці, від чого на перших утворюються вузлики, а на других — здуття. Пошкоджене коріння винограду європейських сортів загниває. На росли­нах європейських і азіатських сортів ця філоксера на листки не перехо­дить. Коренева форма дає 4—8 поколінь.

Зимують личинки у грунті иа глибині до 3 м, поширюються вони з садивним матеріалом, грунтообробним знаряддям, а також вітром, водою і з тарою.

Листкова (галова) філоксера має короткий хоботок, без бородавкопо - дібиих утворів. Крилаті особини 2—2,2 мм завдовжки (разом з крила­ми). Статеве покоління безкриле, самці — 0,25 мм, самки 0,4 мм. По­шкоджує листки американських сортів і гібридів та підщепної лози, від чого на них утворюються численні здуття.

Гронова листокрутка. Поширена в Кримській, Одеській, Миколаїв­ській, Херсонській областях. Метелик у розмаху крил 10—12 мм. Передні крила бурі з жовтуватими і свинцево-сірими плямами та смужками. Задні крила сірі. Гусениця жовто - або брудно-зелена, 10—12 мм зав­довжки. За літо дає 2—3 покоління. Гусениці першого покоління виїда­ють бутони, квітки і зав’язь, другого — переважно зелені, а третього — достигаючі ягоди. Пошкоджені суцвіття і зелені ягоди засихають і опа­дають, а стиглі ягоди загнивають. Зимує лялечка в білих павутинистих коконах під відсталою корою стовбура і рукавів виноградного куща, в тріщинах підпіркових кілків та на сухому листі. Метелики першого по­коління вилітають в другій половині квітня — в травні, коли середньодо­бова температура повітря становить 14° і вище.

Двовилітна листокрутка. Поширена в степових районах Запорізької, Кримської, Одеської, Донецької і Вінницької областей на виноградниках переважно біля водойм і в низинах. Метелик у розмаху крил 12—15 мм. Передні крила солом’яного кольору з трапецієподібною поперечною пе -

рев’яззю, по боках якої є свинцево-сіра смуга. Гусениця, розвиток якої закінчився, червона з фіолетовим блиском, 12—14 мм завдовжки. .Зиму­ють лялечки в щільних коконах у розвилках пагонів, щілинах, тріщинах, під відсталою корою. Літ метеликів починається в другій половині трав­ня. Протягом року дає два покоління. Гусениці першого покоління по­шкоджують бутони і квітки, а другого — зелені ягоди, обплутуючи їх павутинням. Пошкоджені ягоди засихають і загнивають.

Виноградна листокрутка. Поширена в степовій зоні і Криму. Метелик у розмаху крил 18—22 мм. Передні крила вохряно-жовті або золотисто - зеленуваті з сірувато-бурим рисунком. Гусениця 18—23 мм завдовжки, зеленувато-сіра або брудно-зелена. Зимують червонувато-бурі гусениці першого віку (3 мм завдовжки) в тріщинах і щілинах кори стовбура та гілок, а також у грунті на глибині 4—10 см, в щільних шовковистих ко­конах. Гусениці пошкоджують бруньки, молоде листя, бутони, суцвіття і зав’язь, обплутуючи їх павутинням. Протягом року дає одне поко­ління.

Кримський скосар. Поширений в Криму. Жук 8—11 мм завдовжки з опуклим чорним блискучим тілом. Личинка першого віку біла, зігнута, останнього — жовта, 10—11 мм завдовжки. Зимують жуки й личинки. З місць зимівлі жуки виходять в квітні при середньодобовій темпера­турі 10°. Вдень вони пошкоджують бруньки й листя, а па ніч ховаються в різні укриття. Личинки живляться корінцями. '

Виноградний листковий кліщ. Зимують самки під корою та в брунь­ках. Навесні кліщі пошкоджують зачатки суцвіть у бруньках до їх розпускання, внаслідок чого зав’язь осипається. На початку розпускання бруньок кліщі переходять з бруньок на нижній бік листків. Влітку по­шкоджують листки і молоді пагони, від чого листя буріє і засихає. Про­тягом літа дає 5—11 поколінь.

Виноградний повстяний кліщ (зудень). На Україні поширений в усіх зонах вирощування винограду. Тіло самки видовжене, циліндричне, мо­лочно-білого або солом’япо-жовтого кольору, 0,16—0,2 мм завдовжки.

Зимують самки під лусочками бруньок, у щілинах кори. В одній бруньці може зимувати до 1000 кліщів. Під час розпускання листя кліщі виходять з місць зимівлі, оселюються з нижнього боку листків і висмок­тують з них сік. Внаслідок пошкодження з верхнього боку листків утворюються здуття, а з нижнього, під здуттями, з’являється ніби повсть. За літо дає 5—7 поколінь.

Садовий павутинний кліщ. Тіло самки видовжено-овальне, 0,35— 0,44 мм завдовжки. Самки, які зимують, оранжево-червоні, літні — зе­ленувато-жовті. Зимують запліднені самки в щілинах кори і під опалим листям. З місць зимівлі виходять на початку розпускання бруньок. Клі­щі висмоктують сік з нижнього боку листків, внаслідок чого вони бу­ріють і засихають. Протягом літа дає 5—7 поколінь.

Виноградний бруньковий кліщ. Поширений у Кримській та Одеській областях. Тіло самки видовжене або бочкоподібне, білувато-жовте чи оранжеве, до 0,14 мм завдовжки. Зимують самки в бруньках. Там же, під час весняного сокоруху, вони починають живитися, внаслідок чого бруньки всихають або з них утворюються деформовані, вкорочені паго­ни з дрібним листям. Протягом вегетації дає 5—9 поколінь.

Хвороби

Мільдью. Грибна хвороба. Уражує всі зелені органи винограду. Пер­ші ознаки захворювання з’являються на листках перед цвітінням у ви­гляді розпливчастих напівпрозорих плям, з нижнього боку яких утво-

Вибраковують і спалюють уражені са­джанці, а також знезаражують садивний матеріал від філоксери, занурюючи в 0,5 %-ну суспензію з 50 %-ного порош­ку гамма-ізомеру ГХЦГ (9 л 5 %-ної суспензії на 1000 саджанців)

Обприскують 4 %-ною емульсією з препа­ратів № ЗО, № 30а чи № 30С з додаванням 0,5 % ДНОКу або 1 %-ним ДНОКом.

Норма витрати робочої рідини 1500—

2000 л/га

На Південному березі Криму обприскують Чорний скосар 0,2 %-ною суспензією з 50 %-ного по­рошку гамма-ізомеру ГХЦГ. Норма витра­ти робочої рідини 1000 л/га

Обприскування 0,2 %-ною емульсією При виявленні 40 %-ного к. е. фосфаміду (3 кг/га) брунькового, повс­тяного і садового павутинного кліщів та виноградної лис - токрутки

Обприскують 1 %-ною бордоською ріди - Мільдью, оїдіум ною або 0,4 %-ною суспензією 80 %-ного кліщі з. п. купрозану (6 кг/га) з додаванням 0,3 % 20 %-ного к. е. кельтану (4 кг/га) і 1 % колоїдної сірки (до 20 кг/га) або 0,5 % порошку сірки (до 12 кг/га) чи 0,02 % байлетону (до 0,3 кг/га 25 %-но­го з. п.)

Обприскують 0,4 %-ною суспензією 80 %- ного з. п. купрозану або цинебом (6 кг/га) з додаванням 1 % колоїдної сірки (до 20 кг/га) або обприскують 0,1 %-ним фун­дозолом чи топсином (до 1,5 кг/га) з до­даванням 0,2 % 50 %-ного к. е. карбофо­су (2,6 кг/га)

В Криму і в зоні Степу, де завдає шкоди листокрутка, обприскують 0,1 %-ною емульсією 25 %-ного к. е. ровікурту (до

1,2 кг/га),0,2 %-ною емульсією 35 %-но­го к. е. фозалону (2,8 кг/га), 0,2 %-ною емульсією 40 %-ного фосфаміду (до З кг/га), 0,2 %-ною емульсією 50 %-ного к. е. ДДВФ (2 кг/га), препаратом гардона (2 кг/га 75 %-ного з. п.) з додаванням 0,1 % фундозолу чи топсину або 0,25 %

75 %-ного з. п. препарату мікал (4кг/га) чи 0,4 % 80 %-ного з. п. цинебу (6 кг/га) з 1 % колоїдної сірки (до 20 кг/га)

У північних районах Степу і Лісостепу, де відсутні гронова і двовилітна листокрутки, обприскують тільки фунгіцидами з інтер­валами 12—14 днів, а у вологу погоду через 8—10 днів

рюється білий наліт, що складається із спор гриба. Поступово плями на листках стають коричнево-бурими, а на ягодах з’являються коричнево - синюваті плями. Уражені листки і суцвіття всихають, а грона загнива­ють. Збудник мільдью зимує на опалому листі. Розвиток хвороби поси­люється під час дощової погоди.

Оїдіум, або борошниста роса. Грибна хвороба, поширена в Одеській, Кримській, Херсонській, Миколаївській і Запорізькій областях переважно по берегах Чорного і Азовського морів, а також у нижній те­чії Дніпра, Дністра, Дунаю і Південного Бугу.

Уражує всі зелені органи куща. Уражені суцвіття, пагони, ягоди, листки і черешки з нижнього і верхнього боків вкриваються сірувато-бі­лим нальотом. Уражені листки всихають і опадають, зелені ягоди змор­щуються і всихають, а стиглі розтріскуються і загнивають. Зимує гриб на пагонах винограду, де утворює дрібні плодові тіла. Розвитку хвороби сприяє підвищена вологість повітря при температурі 22—26°.

Сіра гниль. Грибна хвороба, що з’являється на початку достигання ягід, особливо на загущених ділянках, які погано провітрюються. Ура­жені грона вкриваються густим нальотом сірого кольору, який має ви­гляд повсті. Найбільш уражуються сорти з щільними гронами. Розвиток хвороби посилюється при випаданні дощів у період достигання ягід.

. Антракноз. Грибна хвороба. Поширена вогнищами в Криму, Одеській, Чернівецькій, Миколаївській і Херсонській областях. Уражує суцвіття, листя, пагони і грона. На уражених листках з’являються коричпево-бурі ‘ плями, тканини в цих місцях відмирають і утворюються дірки. На паго­нах з’являються бурі плями, а в місцях плям виразки. Уражені зелені ягоди чорніють і всихають. Гриб зимує на уражених пагонах. Хвороба посилюється за надмірної вологості повітря.

Плямистий некроз. Грибна хвороба, яка уражує тканину луба бага­торічних рукавів укрнвппх виноградників. Під корою уражених ділянок утворюються корнчнево-бурі плями. Ураження грибом відбувається во­сени і взимку, головним чином на вкривних виноградниках, особливо на важких грунтах. Уражений рукав через кілька років всихає. Уражуються також чубуки і саджанці при зберіганні в умовах надмірного зволожен­ня, особливо в зими з частими відлигами.

Бактеріальний рак. Збудник — бактерія, уражує рослину через рани, заподіяні грунтообробним знаряддям, личинками хрущів, під час обрізу­вань і від морозобоїн.

В місцях ураження утворюються дерев’янисті нарости. Уражені кущі пригнічуються, а молоді можуть навіть усохнути.

Система заходів боротьби з шкідниками та хворобами винограду на­ведена в таблиці 264.