Cправочник агронома

Поверхневе поліпшення природних, а також сіяних сіножатей і пасовищ

З мстою підвищення продуктивності природних кормових угідь прова­дять їх поверхневе і докорінне поліпшення. При поверхневому поліпшенні для існуючої рослинності створюють кращі умови росту і розвитку без порушення дернини. Провадять його, коли в травостої лук є понад 25 % цінних злакових і бобових трав, які без належного догляду перебувають у пригніченому стані. Поверхневе поліпшення застосовують також на угіддях, які не можна розорювати через загрозу ерозії грунту (схили балок, гірські луки).

Система заходів поверхневого поліпшення природних кормових угідь складається з таких робіт: регулювання водного режиму (відведення за­стійних поверхневих вод, застосування кротового дренажу, зрошення то­що), окультурення лук (очищення від чагарників, пеньків, каміння, ку­пин, весняних наносів, стоговищ, хмизу тощо), догляду за дерниною і травостоєм (знищення бур’янів, видалення минулорічної сухої трави, по­верхневого обробітку дернини дисками чи фрезами, підсівання трав, удоб­рення) .

Орієнтовну систему заходів поверхневого поліпшення сіножатей і па­совищ висвітлено у таблиці 206.

Регулювання водного режиму

Відведення за - Всі луки, на Плугом або канавокопачем Переважно весною,

стійних поверх - яких в понижен - нарізають невеликі канави завдяки чому створює-

невих вод нях застоюються або борозни, по яких від - ться нормальний вод-

талі весняні й водиться вода в найближ - ний режим, у травостої

дощові води чий водоприймач. При сті - зберігаються цінні луч - канпі води з підвищених ні трави місць прокладають канави впоперек схилу

Сиігозатриман - Пасовища на Розставляють щити, на - Взимку, поліпшується

ня схилах, степова гортають снігові вали водний режим, росли-

і лісостепова зо - снії орозорювачами. ни не вимерзають і не

пи вигоряють

Під час сінозбирання за - У строки, що відпо-

лишають нескошені ему - відають біологічним

ги через 10—20 м особливостям культур

Тимча'ове затоп - Долини малих Будують земляні загати і Весною, крім затоплеп-

лення лук у до - річок і струмків, греблі з дерев’яним або ня лук, вода залишає

линах невеликих недостатньо зво - цементним водоспуском у намул. Урожай сіна

річок ложені луки. місцях, розміщених нижче збільшується в 2—

впадання в них струмків 3 рази і поліпшується

його якість. Переваж­но навесні, але прн потребі літом і восени.

Лиманне зро - Сіножаті її пасо - Багатоярусні земляні ва - За лиманного зрошец-

шепня вища Степу, не - ли висотою 50—60 см бу - ня врожай природних

рснажно поди дують по горизонталях лук підвищується на

для послідовного затон - 5—14 ц/га, а сіяних в

лсііня талимн водами ді - три і більше рази

линок між ними на 8—

25 днів

Кротовий дре - Заболочені п не - Дрени прокладають кро - Весною і літом, збіль-

паж розволожені лу - топим плугом або дре - шується врожайність

ки лажно-кротовими машина - трав на сіяних луках

ми па глибині 40—50 см на 10 ц/га і більше,

з відстанню між ними поліпшується ботаніч-

1— 2 м пий склад травостою

Щілювання Схилові пасови - Провадиться щілипоутво - Восени або рано вєс-

груиту ща крутістю рювачем ЩН-2-140 чи ін - ною по підмерзлому

10—13° після ших конструкцій впоперек грунту. Сприяє збере-

1— 2-річного ко - схилу на глибину 40— женню вологи і гіідви-

ристування сія - 50 см з відстанню між щує врожайність сіна

ним травостоєм щілинами 1,5—2 м на 5—7 ц/га

Очищення поверхні сіножатей і пасовищ

Розчистка лук Усі луки, де ви - Кущі й дерева викорчо - Протягом вегетаційно-

від чагарників і далення дерев і вують механічними засо - го періоду. Дає мож-

пеньків кущів не приз - бами з використанням ку - ливість застосовувати

веде до ерозії щорізів, корчувачів-зби - механізований догляд

грунту рачів, рейкових борін то - за луками, зменшує за-

що. Для знищення чагар - болочення, поліпшує ників застосовують також травостій гербіциди

Технологія проведення заходу

Строк виконання і ефек­тивність

Розрівнювання Всі луки, на Невеликі слабкозадернілі Протягом усього веге - купин, засипан - яких купини за - землисті купини і крото - таційного періоду, як - ня кротовин ймають не біль - вини розрівнюють зубови - що це не загрожує за - ше 25 % їх площі ми боронами і шлейфами, топтуванню траЕостою.

більші й сильно задерні - Зарівнювання купин лі — дисковими боронами збільшує корисну пло - або рейковими волоку - щу лук і підвищує їх шами і фрезами. Пооди - продуктивність, особ - нокі купини зрізають вруч - ливо якщо підсіяти ну. На місцях, де було трави і внести добрива багато купин, підсівають трави

Очищення лук Усі сіножаті й Наноси, сміття й рештки Весною після паводку, від весняних на- пасовища, особ - сіна на стоговищах згрі - На очищених луках носів, сміття, ливо заплавні, бають і спалюють або ви - краще використовує! ь - стоговищ, камін - гірські, лісові возять з площі. Каміння ся площа та зменшує - ня збирають каменезбираль - ться забур’яненість,

ною машиною і теж ви - стає можливе застосу - возять з площі. Поодино - вання машин на сіно - кі великі камені закопу- збиранні ють на місці

Догляд за дерниною і травостоєм

Боронування

лук

Підсівання трав на сіножатях і пасовищах

Омолодження

травостою

Переважно за­плавні луки в разі відкладан­ня товстого ша­ру намулу Провадиться на луках, забезпе­чених вологою, з розрідженим травостоєм; пі­сля розчистки ча­гарників купин, на еродованих схилах тощо

Малопродук гив - ні природні та старосіяні ни­зинні йзаплавні луки, осушені торфовища, які мають в траво­стої не менше 40 % цінних ко-

Розрихлення намулу важ­кими боронами в 2—3 слі­ди

Підсівання трав (конюши­на, люцерна, костриця, грястиця, райграс та ін.) провадиться дисковою сі­валкою в попередньо про - дисковану дернину, трави підсівають у чистому виді або в сумішках у половин­ній нормі від норми при залуженні, підсівання трав поєднують з внесен­ням N46P30Kgo - ЧеРез 25— ЗО днів підкошують ста­рі трави, щоб вони не за­глушали підсіяні, через такий же строк підкошу­вання повторюють Фрезерування або диску­вання дернини в один про­хід на глибину до 10 см, перед цим вносять повне мінеральне добриво. Якщо під час омолодження під­сівають трави, то обов’яз­ковим заходом є котку­вання важкими котками

Весною після підсихан­ня намулу. Прискорює ріст трав, створює умо­ви для кращого роз­витку травостою Підсівають травп рано навесні або влітку пі­сля збирання врожаю і знищення бур’янів гер­біцидами. Літній під­сів обов’язково прова­дять після дощу або зрошення

Весною або літом пі­сля першого укосу, або двох-трьох спасувань пасовищ

янами на сіножатях і пасовищах

■ Підкошування в період Систематичне підкошу­, максимального виснажеп - вання бур’янів у фазі ня бур’янів. Збирання стеблування — бутоні - трав до утворення плодів зації сприяє випаданню па бур’янах. При більш їх з травостою, особли - пізніх фазах збирання гра - во таких, як чемериця, ву використовують на си - аконіти та ін. Підко - лос. Своєчасне підкошу - шування бур’янів на вання бур’янів на неви - нєвикористовуваних користовуваних землях землях запобігає заие - (кар’ери, торфорозробки, сепню їх насіння на шляхи, канави тощо) луки

, Підкошують зразу після Після кожного циклу закінчення випасання випасання Підкошу - худоби. Підкошені рештки вання решток, поряд з після підсихання згріба - іншими заходами дс - ють, вивозять з площі і гляду за пасовищами, використовують на тра - сприяє майже повному в’яне борошно випаданню бур’янів з

травостою

Удобрення сіно­жатей та пасо­вищ

Правильне ви­користання лук

Винищувальні

заходи.

Застосування

Гербіцидів

Агротехнічні заходи

Луки всіх типів Добрива вносять з допо­могою наявних технічних засобів

Всі лучні угіддя Запровадження на сіно­жатях сінокосозмін з чер­гуванням періодів скошу­вання трав, сінокісного і пасовищного використан­ня, пасовищезміни Забур’янені при - Застосовують гербіциди роди і й сіяні групи 2,4-Д і 2М-4Х (нат - сіножаті і пасо - рієва і амінна сіль, бути - вища ловий ефір) в нормах

1— 2 кг/га, розчинених у 400—500 л води для на­земного і 100 л для авіа­ційного обприскувань. Об­прискують травостій в фа­зі прикореневих листків — стеблування в суху, без­вітряну погоду при тем­пературі повітря понад 15°. Для боротьби із зла­ковими бур’янами застосо­вують далапон — 10—

Удобрюють восени, на­весні і влітку, що сприяє розвитку цін­них трав і змсіпщє вміст у травостої не­бажаного різнотрав’я і осок

Протягом вегетаційно­го періоду. Сприяє ви­паданню з травостою щавлю кінського, ге­рані лучної та ін.

Навесні іі на початку літа. Знищується бага­то бур’янів з родин капустових, айстрових, жовтецевих та інших, зокрема суріпиця, гір­чиця, жовтушники, ци­кута отруйна, осоти, жовтеці їдкий і повзу­чий, аконіти, кульба­ба лікарська, деревій, хвощ польовий, лобо­да, підмаренник, глуха кропива, щавлі куче­рявий і кінський та ін.

—20 кг/га. Обробку гер­біцидами поєднують з вне­сенням добрив, в тому числі N60_90, без яких за­стосування гербіцидів ма­лоефективне. Для знищен­ня бур’янів, менш чутли­вих до гербіцидів, норму їх потрібно збільшувати до 3 кг/га, додаючи в роз­чин гербіциду 10—15 кг/га аміачної селітри або сір­чанокислого амонію... .

Підрізування На всіх сіножа - Провадять підрізування Навесні і влітку. Під-

бур’янів тях і пасовищах, великостеблих бур’янів— різування сприяє очи-

в травостої яких чемериці, щавлю кінсь - щенню лук від вели - поширеиі в нез - кого, будяків та інших, а костеблих бур’янів начній кількості також отруйних рослин

бур’яни та от - лопатою на глибині 15 см.

руйні рослини На наступний рік підрі­зування повторюють. ц _

Комплекс захо - На луках усіх Раннє удобрення і обпри - Навесні й влітку

дів типів скування гербіцидами.

Підкошування бур’янів у період найбільшого їх ви­снаження з наступним об­прискуванням гербіцидами