Cправочник агронома

Планування, організація та облік ефективності заходів боротьби з шкідниками і хворобами

У річних планах області, району, господарства на підставі виявленої або передбачуваної чисельності шкідників, можливості епіфітотій, за­бур’яненості намічають конкретні обсяги заходів, способи та методи бо­ротьби, забезпечення технікою та пестицидами, індивідуальними засоба­ми захисту виконавців робіт. При цьому необхідно враховувати й ті об­сяги обробок посівів та багаторічних насаджень, які будуть виконуватись силами Укрсільгоспхімії, авіазагонами, фумігаційними загонами та під­розділами карантинної служби.

Щоб забезпечити своєчасне виконання робіт, керівники господарств повинні подавати заявки на препарати ще в травні, а на авіаобробки в червні — липні попереднього року.

При плануванні слід застосовувати науково та технічно обгрунтовані норми виробітку та розцінки, що є важливою умовою стимулювання і матеріальної заінтересованості виконавців робіт по захисту рослин. При цьому можна користуватися нормативними довідниками, застосовуючи аналітично-розрахунковий спосіб, і хронометражем з врахуванням кон­кретних умов: довжини гонів, норм витрати робочої рідини, швидкості руху агрегатів, рельєфу тощо. Визначивши годинну продуктивність ма­шин, можна розрахувати потрібну їх кількість для захисту посівів (про­дукції) за формулою:

К Т ■ П • Тр

де К— кількість необхідних машин; О — обсяг робіт, га, т;

Т — термін виконання робіт, днів; П — годинна продуктивність машин, га, т; Тр — тривалість робочого дня, год.

Заправка агрегатів провадиться на стаціонарних заправних станціях або з допомогою спеціально виділених автомобільних чи тракторних за­правників. Для визначення їх продуктивності користуються формулою:

(ЗО)

де ПР — годинна продуктивність заправника; Єз — ємкість заправника, л; В — віддаль, на яку підвозиться вода або робоча рідина, км; HL— швидкість заправника, км/год; Ч3 — час заправки одного агрегату за рейс, хв; Чп — час простоїв заправника за рейс, хв.

Знаючи продуктивність заправників та загальний обсяг роботи, визна­чають потребу в них.

На відміну від інших робіт у рослинництві, норми виробітку мають встановлюватись з розрахунку 6-годинної робочої зміни для механізато­рів і обслуговуючого персоналу на обробці посівів, садів, виноградників, теплиць, приготуванні робочої рідини, приготуванні й розкладанні отруй­них принад, дезинфекції складських приміщень та подібних роботах з оплатою згідно з встановленими тарифними ставками.

На протруєнні зерна та іншого посівного (садивного) матеріалу дозво­ляється працювати лише чотири години в день, після чого колгоспників
{робітників) слід використовувати на роботах, не пов’язаних із застосу­ванням отрутохімікатів.

Робота механізаторів, зайнятих на обприскуванні та обпилюванні по­сівів, оплачується за VI, а на приготуванні робочої рідини та заванта­женні отрутохімікатів механізованим способом — V розрядом. Кінно-руч­ні роботи на обробці посівів, насаджень, фумігації садивного матеріа­лу, насіння оплачують за V розрядом; протруєння, приготування робочої рідини, завантаження отрутохімікатів — за IV; роботи по обліку ефектив­ності захисту врожаю, сигналізацію на хімічних обробках посівів ■— за III розрядом. Якщо трактористу-машиністу доводиться самому виконува­ти роботи по завантаженню отрутохімікатів, приготуванню робочої ріди­ни та ін. (здебільшого при незначних обсягах робіт), оплачують цю робо­ту за V розрядом відповідної групи почасових тарифних ставок.

Для працівників усіх категорій, зайнятих на хімічній боротьбі з шкід­никами, хворобами та бур’янами не менше 50 % робочого часу за роз­рахунковий період, тарифні ставки та посадові оклади підвищують иа 10 % згідно з існуючим законодавством. Відповідні доплати нараховують і для водіїв автомобілів на перевезенні отрутохімікатів, а також сторо­жів, якщо вони беруть участь в навантаженні н розвантаженні пестици­дів, об’їждчиків ділянок, оброблених отрутохімікатами. Крім того, пра­цівники, зайняті на роботах по захисту рослин, одержують безплатно спецодяг та індивідуальні засоби захисту і мають право на додаткову відпустку — 6—12 днів.

Трактористам-машиністам виплачують надбавки за класність та стаж безперервної роботи. Всі працівники служби захисту рослин мають право на додаткові оплати і премії, встановлені в господарствах та спеціалізо­ваних організаціях по боротьбі з шкідниками, хворобами і бур’янами в рослинництві.

При хімічному захисті рослин особливо велике значення має якість виконаних робіт та вирощеної продукції. Тому заслуговує на увагу досвід багатьох господарств країни, які стимулюють сумлінних виконавців робіт по захисту рослин спеціально встановленими преміями.

Планами заходів по захисту рослин необхідно передбачити страховий запас пестицидів (на випадок спалахів масового розмноження шкідників та епіфітотії!) у розмірі 10—15 % від запланованої кількості, а також технічні засоби для проведення своєчасних додаткових обробок в обсязі 15—20 % від планових.

Важливо також встановити раціональне співвідношення обсягів обро­бок, викопуваних авіацією та наземними засобами. Авіаційні обробки за­стосовують там, де наземні агрегати не можуть працювати або спричиня­ють пошкодження посівів; авіація незамінима й тоді, коли в короткі стро­ки потрібно обробити великі площі. Перешкодами для авіаційних обро­бок є дерева, стовпи, лінії електропередач, будівлі тощо. Недоліками цього способу є також більша залежність від погодних умов, зокрема швид­кості вітру, та небезпека знесення пестицидів.

Ефективність робіт по захисту рослин значною мірою зумовлюється правильністю визначення строків їх виконання. Інформування господарств про настання часу обробок провадиться спостережними пунктами і секто­рами служби сигналізації і прогнозів, але це не виключає необхідності систематичних спостережень за посівами, садами і в самих господарствах, особливо за нестійкої погоди.

Заслуговує поширення практика багатьох господарств, які в періоди загрози посівам від шкідників призначають спеціальних спостерігачів, іноді навіть механізаторів з готовими до обробки посівів агрегатами.

У садах з висотою дерев до 6 м і на виноградниках ефективне мало - об’ємне обприскування з витратою робочої рідини 300—600 л/га. У моло - дих садах краще застосовувати гідравлічні обприскувачі з ручними брандспойтами, при використанні яких менші втрати пестицидів. Достат­ня ефективність обробки брандспойтами досягається також при обприску­ванні поодиноких високих дерев. У великих садах для обробки таких дерев можливе поєднання обробки з допомогою вертольотів з обробкою нижньої частини крони вентиляторними обприскувачами.

У промислових садах і виноградниках економічно виправдано споруд­ження стаціонарних заправних станцій. Промисловістю випускається комплект обладнання для таких станцій СЗС-10.

Обпилювання посівів дуетами інсектицидів внаслідок порівняно низь­кої ефективності і гірших гігієнічних параметрів застосовується обмеже­но, зокрема в місцях, не забезпечених водою.

Для оптимальної організації авіаобробок потрібна значна підготовча робота, обираються найбільш раціональні варіанти польотів літаків з врахуванням конфігурації полів, наявних перешкод, посівів (насаджень), чутливих до пестициду (гербіциду) культур, пасовищ, водойм тощо. Не­обхідно також створити умови для відпочинку пілотів і обслуговуючого персоналу. Треба якомога ефективніше використовувати робочий час літа­ків, оскільки в жаркі дні авіаобробки провадяться лише в ранкові та вечірні години, обприскування дозволяється при швидкості вітру до 4, а обпилювання — 2 м/с.

Забороняється використання авіації при наявності перешкод висотою 5 м, високовольтних ліній на відстані ближче 50 м, телефонних і теле­графних ліній, лісосмуг — на відстані 30 м від проективної лінії польоту.

Обліковуються заходи по захисту рослин за технічною, господарською та економічною ефективністю.

Технічна ефективність визначається за процентом смертності шкідни­ків, а також зменшенням пошкодження рослин, ослабленням розвитку хвороби, порівнянням забур’яненості до і після хімічного прополювання посівів. Про господарську ефективність заходу свідчать приріст врожаю та поліпшення його якості. Економічна ефективність характеризується окупністю, економією грошових затрат, пов’язаних із захистом рослин, зменшенням затрат праці, зниженням собівартості та трудомісткості про­дукції, чистим доходом від захисту врожаю та іншими показниками.

Показник технічної ефективності, що виражається у зниженні чисель­ності шкідника на одиницю обліку (1 м2, їм рядка, визначену кількість рослин, стебел, листків, гілок і ін.), можна вираховувати за формулою:

* - 10°(А-Б>.о/о, (31,

А /и’

де А і Б — чисельність шкідника відповідно до і після обробки.

Збережений урожай в процентах Уз визначають за формулою:

у3= (Уе-Ук) -.100 %1 (32)

«У с

де Ус—середній врожай на обробленій ділянці (маси зерна, плодів) з облікової одиниці площі; У к — те саме на контролі.

Рівень рентабельності захисту врожаю визначають як відношення вар­тості збереженого врожаю до затрат на боротьбу з шкідливими об’єкта­ми і коштів на збирання, транспортування та забезпечення необхідної якості збереженої продукції.

Організація хімічної і біологічної боротьби з шкідниками, хворобами рослин і бур’янами є безпосереднім обов’язком керівників господарств, агрономів по захисту рослин, спеціалістів агрохімелужби.