Cправочник агронома

Післязбиральна обробка та зберігання насіння

Насіння, що протягом дня надійшло на тік або завод, треба насам­перед очистити на зерноочисних машинах (ЗД-10.000, К-522, К-523, ОВП-20А та ііі.) для відділення бур’янів, полови, іншого сміття, а також для охолодження. В разі підвищеної вологості (понад 16 %) насіння негайно треба підсушити. Непросушене і поочищене насіння навіть при короткочасному зберіганні самозігрівається і втрачає посівні якості.

Крім сонячно-повітряного сушіння, особливо при збиранні пізніх культур, коли повітря вже холодне і вологе, насіння просушують з до­помогою підігрітого повітря. Для цього використовують бункери актив­ного вентилювання БВ-6, БВ-12,5, БВ-25, БВ-50, К-878 і інші, шахтні (СЗШ-8, С3111-16, СЗШ-16А) і барабанні (СЗСВ-4,0—у стаціонарному і СЗПБ-2,0Л — у пересувному варіанті) сушарки.

При сушінні насіння у сушарках постійно стежать за температурою теплоносія і режимом сушіння кожної культури, не допускаючи нагрі­вання насіння вище 45°.

Остаточне очищення і сортування насіння провадять на складних насіннєочисних машинах і потокових лініях. На насіння відбирають повноцінні фракції, вихід яких залежить від засміченості посівів і якості обмолоту.

У насіннєобробних лініях завдяки послідовній обробці на машинах первинного і вторинного очищення забезпечується за один прохід одер­жання насіння першого класу за чистотою. Необхідної якості очищення можна досягти правильним підбором решіт і ретельним регулюванням режиму роботи машин.

Для очищення насіння використовують такі машини:

для первинної обробки — повітряно-решітні ЗАВ-10.30000, ЗАВ-10. 30000А і зерноочисну ЗВС-20 з продуктивністю відповідно 10, 12 і 20 т очищеного насіння на годину;

для вторинної обробки — стаціонарні повітряно-решітні машини СВУ-5, СВУ-5А і К-545А з продуктивністю відповідно 5, 6 і 7 т/год.

Решета за формою і розміром отворів підбирають відповідно до складу насінної суміші і призначення у технологічній схемі машини. Для зерноочисних машин прийняті такі умовні позначення решіт: Ві — фракційне, Вг — колосове, Ві, Вг — підсівні, Гі, Гг — сортувальні.

Перш ніж установити їх в зерноочисну машину, потрібно провести пробне сортування насіння на лабораторних решетах, а вже потім під­бирати решета необхідних розмірів для машини. Рекомендуються такі граничні розміри отворів решіт для первинного очищення насіння (табл. 232).

Для високоякісного очищення і сортування насіння зернових колосо­вих, круп’яних, зернобобових, олійних, технічних і овочевих культур широко застосовується складна зерноочисна машина «Петкус-Гїгант» К-531/1 виробництва НДР (табл. 233).

Коли за один пропуск на насіннєочисній машині не вдається довести насіння до потрібних кондицій, його сортують повторно, але при цьому слід пам’ятати, що з кожним додатковим пропуском насіння на машинах збільшується його травмування, яке негативно позначається на схожості.

Граничні розміри решіт для повторного очищення насіння наведені в таблиці 234.

Вихід насіння першого класу зернових і олійних культур має стано­вити 60—70, зернобобових — 70—80 % загального врожаю.

За наявності горохового зерноїда насіння гороху після очищення і сушіння підлягає фумігації бромистим метилом або препаратом 242 чи технічним металілхлоридом. Фумігацію провадять при температурі по­вітря не нижче 12° і вологості насіння не вище 15 %. Виконують цю роботу спеціальні загони Міністерства заготівель УРСР або Укрсіль - госпхімії.

На пасіппєобробному заводі або на току необхідно стежити за тим, щоб з інвентарем, взуттям, одягом насіння однієї культури не переноси­лось в іншу. ГІри переході до обробки насіння іншої культури, сорту всі зерноочисні машини ззовні й всередині, зокрема щітки, решета, циліндри та інші деталі необхідно ретельно очистити.

Не можна засипати на тривале зберігання нсочшцене насіння, а також відкладати очищення па зимовий період, що особливо небезпечно для насіння з підвищеною вологістю.

Зберігати посівний матеріал треба в сухих, добре провітрюваних і відповідно обладнаних насіннєсховищах. При підготовці їх до прийман­ня насіння подвір’я навколо та приміщення всередині очищають від сміття і розсипаного зерна. Приводять у порядок і дезинфікують мішки, брезенти, інвентар і всі машини, що використовуються для обробки на­сіння.

За 10 днів до завантаження насіннєсховище знезаражують проти комірних шкідників і збудників грибних захворювань аерозольним спо­собом. Знезаражування провадять за допомогою аерозольних апаратів (ОАН-П «Ракета», АГ-УД-2) 16 %-ною мінерально-масляною емульсією ГХЦГ або 80 %-ним технічним хлорофосом з витратою препаратів відпо­відно 2—2,5 і 4 г/м2. Проти комірних шкідників у складських приміщен­нях не раніше як за 7 днів до їх завантаження застосовують також шашки «Гамма», з розрахунку 0,5—1 г/м2 приміщення при експозиції 2— З доби.

Прискладські приміщення знезаражують хлорним вапном. Спочатку його рівномірно розсипають, потім обприскують водою.

Боротьбу з гризунами провадять хімічним, механічним і бактеріоло­гічним способами згідно з діючими інструкціями спеціалісти санспід- станцій.

Після закінчення ремонту, очищення та знезаражування насіннєсхо-

вища складають акт про його готовність до приймання насіння на збе­рігання.

Завчасно треба скласти план розміщення насіння нового врожаю в складі по культурах, сортах, репродукціях і категоріях сортової чистоти та класах посівних стандартів. Насіння можна зберігати у мішках і насипом в окремих засіках. Висота насипу не повинна перевищувати встановлену (табл. 235).

У сучасних насіннєсховищах, обладнаних пристроями для контролю за зберіганням насіння, засобами активного вентилювання і механізації, насіння з вологістю до 12—13 % можна завантажувати на максимальну висоту (10—12 м), допустиму за технічними умовами експлуатації ємкостей і сховищ.

Насіння еліти, одержане від наукових установ, зберігають у мішках. Щоб не допустити його змішування, в сусідні засіки не можна засипати насіння інших сортів однієї культури, а також культур, насіння яких важко відокремлюється, одне від одного. У засіках насіння не досипають до верху на 15—20 см. До кожної партії начіплюють штабельний ярлик

із зазначенням культури, сорту, репродукції, року врожаю, номера пар­тії, маси.

У насіннєсховищах забороняється зберігати продовольче та фуражне зерно, комбікорми, а також різні відходи. В суху погоду насіннєсховища провітрюють. Щоб у приміщення не залітали птахи, на вікнах і дверях встановлюють металеві сітки або решітки.

Під час зберігання насіння щомісяця перевіряють на пошкодженість комірними шкідниками і самозігрівання. При потребі вживають заходів для вентилювання та просушування. Через кожні чотири місяці, а також за два тижні до сівби насіння перевіряють у районній насінній інспек­ції на посівні якості.

Запис спостережень за вологістю, температурою, пошкодженістю і переміщенням насіння ведеться у комірній книзі.

Для гарантованого забезпечення господарств насінням створюють страхові й перехідні фонди.