Cправочник агронома

Підбір трав і їхніх сумішок для залуження

Залуження провадиться переважно травосумішками, які забезпечують вищі врожаї, більш рівномірний розподіл їх за роками, мають вищу якість, позитивно впливають на родючість грунту.

Склад трав для вирощування у сумішках залежить від способу і стро­ків використання, виду худоби і грунтово-кліматичних умов. При ство­ренні пасовищ в травосумішки вводять низові й верхові злаки, які мають багато укорочених вегетативних пагонів, а також кореневищні або нещіль- нокущові злаки. В сінокісні травосумішки включають злаки з переважан­ням видовжених вегетативних пагонів, основна маса листя яких розміще­на в середній і верхній частинах куща. Для багатоукісного використання на сінаж і трав’яне борошно потрібно поєднувати верхові злаки з укоро­ченими і видовженими пагонами. При залуженні сіножатей і пасовищ на Поліссі і північному Лісостепу травосумішки складаються з таких трав, як костриця лучна, тимофіївка лучна, стоколос безостий, грястиця збірна, лисохвіст лучний, тонконіг лучний, мітлиця біла, конюшина лучна, роже­ва і біла, лядвенець рогатий, люцерна синьогібридна та жовта, а в за­хідних районах — і райграс багаторічний; на луках з бідними піщаними грунтами — костриця червона.

У південно-східних районах Лісостепу і Степу до складу сумішок включають люцерну синьо - та жовтогібридну, еспарцет, стоколоси безос­тий і прямий, житняк, райграс високий, пирії сизий і безкореневищ - ішй та ін.

До травосумішок на заплавних луках, що затоплюються повеневими водами до 25 днів, включають стоколос безостий, тимофіївку лучну, міт­лицю білу, лисохвіст лучний, тонконіг болотний, а з бобових—лядвенець рогатий та люцерну жовту; із затопленням понад 25 днів—тонконіг бо-

TOC o "1-5" h z Конюшина лучна 4

Люцерна сипьогібридна 5

» жовтогібридна —

Еспарцет —

Костриця лучна 8

Стоколос безостий 10

» прямий —

Грястиця збірна —

Пирій безкореиевищний —

Житняк вузькоколосий —

Тимофіївка лучна —

_ _ 8

пшення природних кормових угідь на схилах Лісостепу і Степу, кг/га насіння І класу

лотііий, канарник очеретяний, мітлицю білу, бекманію звичайну. На засо­лених луках — костриці лучну та очеретяну, лисохвіст здутий, пирій сизий, покісницю розставлену, бекманію звичайну, буркун білий та ін.

При залуженні вищеназвані трави висівають у сумішках з одного - двох видів бобових і двох-трьох видів злакових трав із загальною нор­мою висіву 27—35 кг/га (табл. 214, 215, 216).

Па трпвалозатоплювашіх луках, а також нри застосуванні підвище­них і високих норм азотних добрив висівають переважно сумішки із зла­кових компонентів — стоколосу безостого, костриці очеретяної, очеретян­ки звичайної та ін.