Cправочник агронома

Перець

Перець — тепло - і вологолюбна рослина. Оптимальна температура для проростання насіння +20...+ 24°, для росту і плодоношення +22...+25°. При температурі, нижчій 13°, ріст припиняється, а при +0,3... + 0,5° росли­ни гинуть.

На Поліссі під перець треба вносити по ЗО—40 т/га перепрілого гною і мінеральні добрива з розрахунку N30-45P60-75K75-90; у Лісостепу — ЗО— 40 т/га перегною і ИбоРбоКбо. На родючих грунтах після угноєного по­передника непоганих результатів можна досягти внесенням одних лише мінеральних добрив у нормах N90-120P120K120.

У Степу на чорноземах звичайних під перець, який вирощують по пласту люцерни, вносять N120Р120К30—бо, після інших попередників — 20— ЗО т/га перегною та Ыво-иоРвоКзо. На каштанових грунтах треба вносити органічні добрива в нормах 40—50 т/га і мінеральні — N60-90P75-90K30-45.

Весною після закриття вологи на важких глинистих грунтах прова­дять оранку на глибину 16—18 см плугами без полиць з одночасним боронуванням важкими боронами, а на легких супіщаних — глибоке роз­пушення чизель-культиватором з одночасним боронуванням і коткуван­ням легкими котками. Це поліпшує аерацію грунту і сприяє його прогрі­ванню, що дуже важливо для доброго росту й розвитку рослин.

Розсаду перцю висаджують, коли минає загроза приморозків і грунт добре прогріється. Залежно від кліматичних умов цей період настає у Степу 10—15 травня, у Лісостепу — 15—25 травня, на Поліссі — 25 трав­ня — 5 червня і в Криму — 25 квітня — 25 травня. До часу садіння роз­сада повинна бути у 60—65-денному віці, мати по 5—7 справжніх лист­ків, що сприятиме одержанню раннього і високого врожаю плодів.

Спосіб садіння солодкого перцю стрічковий за схемою (90+50) X 15 см і рядковий — 70x15 см по одній рослині або 70x30 по дві рослини в гнізді; густота садіння — 95 тис. рослин на 1 га. Для цього використову­ють розсадосадильні машини, що агрегатуються з тракторами «Беларусь» усіх модифікацій, оснащеними ходозменшувачами.

Гіркий перець висаджують рядковим способом за схемами 60x10— 15 см або 45X10—15 см, що забезпечують відповідно 133 тис. і 178 тис. рослин на гектарі.

Догляд за рослинами починають зразу після садіння розсади чи появи сходів при безрозсадному вирощуванні. Перший раз розпушують грунт у міжряддях на глибину 8—10 см, у наступні рази на 10—12 см. Розпушувати грунт у міжряддях необхідно після кожного дощу чи по­ливів. Підживлюють рослини перший раз через 8—12 днів після висаджу­вання розсади, другий — у період плодоутворення, третій — масового пло­доношення з розрахунку N15-20P15-20K15-20, а також безпосередньо перед кожним поливом.

Оптимальні умови для росту і розвитку перцю створюються при перед - поливній вологості грунту в перший період вегетації (садіння — початок плодоношення) 70 %, а в другий період (плодоношення) —80 % НВ.

Кількість вегетаційних поливів залежить від погодних умов. У степо­вих районах треба поливати 8—12, у лісостепових — 5—7 разів: на по­чатку вегетації по 250—300, а під час плодоношення — по 400—450 м3 води на гектар.

Збирати врожай потрібно регулярно через кожні 6—8 днів. Не можна залишати на рослинах деформовані або пошкоджені плоди, тому що вони затримують утворення нових. Плоди сортують, затарюють і вивозять з поля, а якщо зразу це зробити неможливо, то прикривають матами або складають у затінку.

Урожай гострого перцю можна збирати вибірково у технічній стиг­лості на початку сезону консервування і соління. Перед заморозками збирають рослини з недостиглими плодами, в’яжуть у невеликі снопики і розвішують під навісами чи в сушарнях для достигання.