Cправочник агронома

Особливості вирощування окремих культур у відкритому грунті Помідори

Помідори — світлолюбна культура. Якість плодів, вміст у них сухої речовини, цукрів, вітамінів і мінеральних солей залежать від інтенсив­ності й тривалості сонячного освітлення. Оптимальна температура для помідорів, залежно від фази розвитку і інтенсивності сонячного освітлен­ня, перебуває в межах 15—29°. Насіння починає проростати і дає сходи на п’ятий день при температурі 25—30°. Культура вибаглива до умов грунтового живлення. Помідори краще ростуть на легких грунтах з високим вмістом органічних речовин.

Список районованих сортів помідорів, як і інших культур, щороку публікується у виданні Міністерства сільського господарства Української РСР та Інспектури Державної комісії по сортовипробуванню с.-г. культур під назвою «Районовані сорти с.-г. культур по Українській РСР» на від­повідні роки.

Для одноразового машинного збирання на 1985 рік рекомендовані Новинка Придністров’я, Єрмак, Ністру, Факел, Леб’яжинський.

Строки і способи садіння. Розсаду помідорів висаджують у грунт піс­ля закінчення приморозків (табл. 137) стрічково-гніздовим і стрічковим способами. Залежно від типу куща рослини розміщують так: ранньостиг-

лих і штамбових сортів за схемою (90 + 50) Х25—ЗО см, середньо - і пізньостиглих— (120+40—60)Х25—30 см, або (1104-50) X25—ЗО см. Стрічковий спосіб садіння дає можливість застосувати комплекс машин

3 шириною робочого захвату 4,2 і 5,4 м: розсадосадильні машини СКН-6, СКН-6А, культиватори КОР-4,2, КРН-5,6, дощувальні машини ДДН-75, ДДА-100МА, збиральні платформи ПНСШ-12, ПОУ-2, АУС-1, комбайни СКТ-2.

Догляд за посівами. Після садіння розсади провадять полив з нор­мою витрати води 250—300 м3/га. Перший раз розпушують міжряддя культиваторами КОР-4,2, КРН-5,6 з стрілчастими лапами на глибину

6— 8 см, другий — через два тижні після першого на 10—12 см. На зро­шуваних землях розпушують міжряддя після кожного поливу на глибину до 15 см.

За вегетаційний період грунт розпушують 4—5 разів. На Поліссі по­мідори два рази підживлюють: перший раз — через 10—12 днів після садіння розсади, другий — після плодоутворення.

Наступний догляд за рослинами полягає в прополюванні бур’янів у рядках, захисті рослин від хвороб і шкідників.

Особливості безрозсадного способу вирощування помідорів. Цей спо­сіб дає можливість збільшити виробництво помідорів, подовжити період їх надходження у торговельну мережу та на консервні заводи. Вирощу­вати можна ранньо - і середньостиглі сорти, придатні для машинного зби­рання. Як свідчать дані науково-дослідних установ і досвід передовиків, у Степу безрозсадним способом можна вирощувати помідори на 40— 50 % загальної площі, а в зонах консервних заводів при застосуванні машинного збирання — до 60 %.

Основний обробіток грунту починається зразу після збирання по­передника лущенням стерні на глибину 6—8 см. На зрошуваних землях провадять провокаційний полив з нормою 300 м3/га. Бур’яни, що з’явля­ються, знищують повторним обробітком плугом-лущильником на глибину

14— 16 см. Після експлуатаційного вирівнювання поля планувальником

11- 2,8 або І1А-3 вносять добрива та орють па зяб па глибину 27—ЗО см. В літньо-осінній період зяб два-три рази культивують на глибину 10— 12 см, а перед замерзанням грунту чизслюють на глибину 14—16 см. Для поліпшення меліоративного стану верхнього шару грунту вносять гіпс з розрахунку 2—3 т/га. В ранньовесняний період після закриття во­логи одночасно з передпосівним обробітком грунту застосовують один з гербіцидів: тилам — 4,5—5 кг/га, дифенамід — 6—7 кг/га за два-три дні до сівби, або трефлаи — 0,6—0,7 кг/га за 10—15 днів до сівби (норми витрат гербіцидів наведені за діючою речовиною).

Сіють безрозсадні помідори з 10 по 20 квітня за схемою (110 + 50) або (90+50) см сівалками СУПО-6, СОПГ-4,8, СО-4,2. Норма висіву насін­ня 3 кг/га, глибина загортання — 3—4 см. Добрі результати дає посів дра- жованим насінням — 7—8 кг/га (600—500 тис. штук), що дає можливість зменшити витрати насіння в два-три рази.

Посіви прикочують кільчастими котками ЗККІП-6. Для руйнування грунтової кірки і знищення сходів бур’янів посіви боронують легкими боронами ЗБП-0,6А в поперечному напрямку. Густоту посіву формують за допомогою проріджувачів УСМП-5,4 після з’явлення у рослин 3—

4 справжніх листків. Залежно від густоти сходів робочі органи проріджу­вача встановлюють на ширину вирізу 15—20 або 10—15 см, довжина букету має бути 5—10 або 10—15 см. Для ранньостиглих сортів з не­великим кущем залишають 100—150 тис., середньостиглих — 70—80, а пізньостиглих — 60—70 тис. рослин на 1 га. На посівах безрозсадних помідорів добрі результати забезпечує електронний проріджувач 6ЙЕЦЗ.

Розпушення міжрядь: перше на глибину 6—8, друге на 8—10 см, на­

ступні — після кожного поливу, доводячи глибину до 14 см. За вегета­ційний період провадять 6—8 обробітків.

Поливають безрозсадні помідори тільки дощуванням. В період від з’явлення сходів до початку плодоутворення вологість грунту підтриму­ють на рівні 70 % НВ (два поливи по 300—400 м3/га), а від масового плодоутворення до початку достигання плодів — 80 % НВ (шість-вісім поливів по 400—500 м3/га). Полив помідорів, призначених для машин­ного збирання, припиняють за два-три тижні до початку цієї роботи.

При побурінні 10—15 % плодів, але не пізніше як за 10 днів до зби­рання для більш швидкого і дружного їх достигання рослини обприскують гідрелом (0,8—2 кг/га за діючою речовиною) або його аналогами у від­повідних нормах витрати.

Зелені плоди помідорів штучно дозарюють 1 —1,5 %-ним розчином гідрелу з експозицією 3—5 хв. За 7—10 днів зберігання при температу­рі + 20...+ 25° достигає 95 % плодів.

Збирання врожаю. Помідори збирають бурими і рожевими через кожні 5—6 днів. На великих плантаціях для багаторазового збирання використовують пересувні платформи ПОУ-2, АУС-1 та ін.

Платформа ПОУ-2 агрегатується з тракторами Т-25А або Т-40М. Агре­гат обслуговує тракторист і 8—16 збиральниць. Повнота збирання помідо­рів. при застосуванні платформ досягає 80—95 % залежно від стиглості плодів. Продуктивність агрегату 1,3—1,7 га за зміну.

На півдні республіки і в спеціалізованих господарствах помідори зби­рають комбайнами.

Салатні помідори механізованим способом починають збирати при до­стиганні 50—60, а консервні — 75—85 % плодів. Використовують зби­ральний комплекс, що складається з комбайна СКТ-2, агрегату для транспортування плодів ПТ-3,5 з контейнерами або причепом 2ПТС-4М та контейнероперекидача КОИ-0,5.

Підготовка поля до комбайнового збирання передбачає засипання та вирівнювання тимчасових зрошувачів, збирання плодів на розворотних смугах (15—20 м) та на смузі для першого проходу (8 м).

Комбайном СКТ-2 збирають помідори, призначені як для споживан­ня у свіжому вигляді, так і для консервної переробки. Для цього ви­рощують спеціальні сорти: Чіко III, Ксілджей, Ракета, Лебежанський. Комбайн підрізує кущі помідорів, відокремлює плоди від бадилля і по­дає на сортувальні столи, де вони розділяються за якістю і стиглістю. Обслуговують комбайн три механізатори і 18 допоміжних робітників. За один день комбайн збирає урожай на площі 1,1 —1,2 га (40—50 т пло­дів), а за сезон — 25—30 га. Затрати праці при цьому зменшуються у 2—2,5, а продуктивність збільшується у 3,5—4,2 раза.

При потоковому збиранні помідорів передбачається використання пункту доробки плодів. Відсортовані товарні помідори реалізують у торго­вельній мережі, а нетоварні й перестиглі використовують для виготовлення томатопродуктів.

Технологія індустріального виробництва помідорів для консервної переробки та споживання у свіжому вигляді у південних областях Украї­ни в 1981 р. впроваджувалась на площі 6000 га, при цьому в середньому з кожного гектара одержали плодів по 520 ц/га при собівартості 1 ц 4,4 крб. Продуктивність праці підвищилась у 3,5—4, а її затрати зменшились у 1,5—2 рази. У 1983 році в радгоспах Міністерства плодо­овочевого господарства така технологія впроваджувалась на площі понад 20 тис. га.