Cправочник агронома

Обробіток грунту, удобрення

Основне завдання раціонального обробітку грунту полягає у створенні оптимального водно-повітряного режиму, а також у ретельному знищенні бур’янів.

На плодоносних виноградниках після збирання врожаю необхідно провести чизелювання міжрядь на глибину 25—ЗО см, а через 3—4 тиж­ні оранку з оборотом пласта. Для вкривних виноградників використо­вують виноградникову універсальну машину марки ПР8М-3, якою одно­часно з укриванням розпушують грунт у міжряддях. Для вкривання на­саджень з однобічним віялоподібним формуванням використовують ма­шину ПРВМ-3, якою одночасно з укриванням розпушують грунт у між­ряддях. Для вкривання насаджень з однобічним віялоподібним форму­ванням використовують машину ПРВМ-3 в агрегаті з лозоукладачем ПРВМ-1300.

Навесні, як тільки дозволить стан грунту, міжряддя боронують і від­гортають землю від кущів. Для остаточного відкривання їх використо­вують пневматичні машини ПММ-2,5 та ОВП-0,45. У літній період, щоб запобігти розвитку бур’янів та ущільненню грунту, провадять 4—6 куль­тивацій на глибину 10—15 см. Одночасно з кожною культивацією між­рядь обробляють грунт у рядках з допомогою ПРВМ-11000.

В останні роки для боротьби з бур’янами на виноградниках застосо­вують гербіциди — симазин у нормі 2—4 кг/га та атразин — 6 кг/га (за діючою речовиною).

Періодично раз у 4—5 років необхідно розпушувати грунт у міжряд­дях на глибину 50—55 см з одночасним внесенням добрив. Орієнтовна схема удобрення виноградників така (табл. 165).

Всю площу виноградника ділять на три рівні частини і на кожну з них вносять добрива, як вказано у таблиці, чергуючи внесення за роками як у полях сівозміни.

На каштанових солонцюватих грунтах систему удобрення доповнюють внесенням гіпсу з розрахунку по 2—3 т/га залежно від солонцюватості грунту.

На піщаних грунтах система удобрення розрахована на два роки. На­весні першого року вносять NsoPeoKso, а восени гній по 20 т/га. На другий рік влітку кущі підживлюють, вносячи N20P20K20.

На широкорядних високоштамбових насадженнях добрива дають у підвищених нормах.

Основними критеріями для розрахунку норм добрив є вміст елемен­тів живлення в грунті, винесення їх з урожаєм, вологозабезпеченість й стан насаджень.

На чорноземах південних і звичайних мінеральні добрива на плодоносних виноградниках вносять раз у два роки в кількості N90—120Р120—1S0K120—iso, а гній 3—4 роки по ЗО т/га.

На Нижньодніпровських пісках та буроземно-підзолистих грунтах Закарпаття необхідно вносити по 20—40 т/га гною або торфогнойового компосту раз у два роки і щорічно N60-90P90-120K90-120. Органічні добрива вносять восени, а мінеральні — навесні. Глибина загортання 35—50 см.

Для посилення росту пагонів, підвищення врождю винограду й поліп­шення його якості треба в період вегетації провести два-три кореневих підживлення в такі строки: до початку сокоруху, перед цвітінням вино­граду й на початку достигання ягід. У перших два підживлення дають ЫзоРзоКзо, а в третє — тільки N30. Добрива вносять у формі концентровано­го водного розчину з розрахунку 1000—1200 л/га. Для внесення рідких добрив використовують відповідно переобладнані машини ЖЗВ-1,8 та ін.

На виноградниках доцільне також позакореневе підживлення NPK і мікроелементами в поєднанні з обприскуванням проти мільдью. Бор вно­сять у формі бури або борної кислоти, марганець і цинк у формі сірчано­кислих солей цих елементів. Розчиняють їх у воді разом з мідним купо­росом під час приготування бордоської рідини.