Кормові коренеплоди
З кормових коренеплодів в республіці вирощують буряки, моркву, брукву, турнепс. Найбільші площі займають кормові буряки (97 %). Буряки і моркву вирощують в усіх областях, а брукву і турнепс у північних і західних.
Всі вони дворічні культури. У перший рік життя утворюють соковитий, м’ясистий коренеплід і розетку прикореневих листків, на другий, після висаджування коренеплоду навесні, рослини формують розетку листків, а згодом вступають у фазу цвітіння й утворення насіння.
Біологічні особливості кормових коренеплодів наведені в таблиці 195.
195. Біологічні особливості кормових коренеплодів
|
Оптимальна температура грунту для проростання насіння 10—12°. Потребують великої кількості води: оптимальна вологість середньо - і легко - суглинкових грунтів 60—70 % НВ. Світлолюбні рослини. При недостатньому освітленні ріст і розвиток їх уповільнюється, а врожай різко знижується.
Потреба коренеплодів у світлі більше проявляється на початку їх росту й розвитку і менше — в другій половині вегетаційного періоду.
Всі коренеплоди дають високі врожаї на добре окультурених родючих грунтах, проте найбільш вибагливі до грунту кормові буряки.
Кращими для коренеплодів є легко - і середньосуглинкові, супіщані і чорноземні грунти. Важкі, глинисті й сильноопідзолені грунти з підвищеною кислотністю для них не придатні.
На торфових грунтах поживність коренеплодів нижча, ніж на мінеральних.
Кращими попередниками для кормових буряків і моркви є озимі зернові, зернобобові, силосні культури з ранніми строками збирання, помідори, огірки, капуста; для турнепсу і брукви — озимі зернові, буряки, однорічні бобові. Не можна розміщувати кормові буряки після столових, а брукву і турнепс — після капусти, редиски та інших капустових (хрестоцвітих) культур.
Обробіток грунту такий самий, як і під цукрові буряки (див. «Цукрові буряки», с. 173).
Обов’язковим заходом підготовки грунту під кормові коренеплоди є ретельне вирівнювання його поверхні. Перед сівбою грунт коткують для підняття вологи та більш рівномірного загортання насіння.
Урожай і якість кормових коренеплодів значною мірою залежать від забезпеченості їх поживними речовинами. Найбільше вони засвоюють калію, особливо в період формування коренеплодів та нагромадження в них сухої речовини (табл. 196).
196. Засвоєння основних поживних елементів коренеплодами (в кг на 1 ц основної продукції)
|
Орієнтовні коефіцієнти використання коренеплодами поживних речовин із мінеральних добрив такі: N — 50—60; Р2О5 — 20—25, К2О — 50—60; із гною — відповідно ЗО—40, 15—20 і 60—70.
Щоб одержати високі врожаї коренеплодів, необхідно вносити достатню кількість добрив, насамперед органічних (табл. 197).
197. Орієнтовні норми добрив під кормові коренеплоди
|
Підвищення норми внесення калію на дерново-підзолистих грунтах до 160 кг/га збільшує вміст каротину в коренеплодах моркви. Ефективність добрив залежить від строку їх внесення. Повну норму органічних і 2/з норми фосфорно-калійних добрив дають під зяблеву оранку, азотні — під культивацію, решту NPK під час сівби з насінням та в підживлення.
Дані Українського НДІ кормів показують, що кожен кілограм поживної речовини азотних добрив забезпечує приріст врожаю кормових буряків, еквівалентний 25 кормовим одиницям.
У дослідах Українського НДІ кормів на сірих лісових грунтах найбільш ефективна норма мінеральних добрив на фоні гною (20 т/га) під буряки сорту Екендорфські жовті становила N240P240K240, при цьо^у одержано по 90—100 ц/га сухих речовин.
Важлива роль у підвищенні врожаю і його якості належить мікродобривам, з яких на торфо-болотних грунтах вносять мідь з розрахунку 20— 25 кг мідного купоросу на 1 га, а на чорноземах — марганець по 15— 20 кг/га у формі 25%-ного сульфату марганцю або марганізованого суперфосфату, що містить 10—15 % марганцю. При внесенні бору (1,5—2 кг/га) в коренеплодах турнепсу і брукви збільшується вміст цукру і аскорбінової кислоти.
Кормові коренеплоди дуже чутливі до кислотності грунту, тому на кислих грунтах треба провадити вапнування. Норми внесення вапна залежно від pH і механічного складу грунту наведені в таблиці 198.
198. Норми вапна на різних за кислотністю і механічним складом грунтах
|
Для сівби необхідно використовувати насіння високих посівних кондицій кращих районованих сортів.
Перед сівбою насіння калібрують, намочують у розчинах Накро - і мікроелементів, дражують. Для кормових буряків кращою є фракція насіння — 4—5 мм, для брукви, турнепсу, моркви 2—3 мм.
У підвищенні енергії проростання і схожості насіння важливе значення має прогрівання та намочування, однак насіння турнепсу і брукви намочувати не можна, бо воно при цьому розтріскується.
Обов’язковим прийомом передпосівної підготовки насіння є протруювання за 2—3 дні до сівби гранозаном з барвником або меркурбензолом у нормах відповідно 2—4 і 1—2 кг препарату на 1 т насіння. ПротруЮЮТЬ водною суспензією препарату або із зволоженням насіння водою (10 л води на 1 т насіння).
Кормові коренеплоди сіють буряковими комбінованими сівалками встановленими на ширину міжрядь 45, а на торфових грунтах 60 см.' На осушених торфових грунтах моркву доцільно висівати звичай%м рядковим способом. Більш рівномірний висів досягається змішуванням насіння з наповнювачем — піском, тирсою, суперфосфатом тощо. Дяя раннього Обробітку Грунту В МІЖРЯДДЯХ ДО з’ЯВЛЄННЯ СХОДІВ КуЛЬїур; що особливо важливо для моркви і турнепсу, їхнє насіння змішують з насінням маячних культур, додаючи до гектарної норми по 2—3 кг вівса або гречки.
Норми висіву насіння кормових коренеплодів такі (кг/га): буряків —
8— 10, моркви — 3—4, турнепсу і брукви—2—3.
Основними заходами догляду за посівами коренеплодів є розпушення грунту, боротьба з бур’янами, шкідниками і хворобами, проріджування у рядках, підживлення, полив.
Важливим агрозаходом, спрямованим иа одержання дружних сходів і знищення бур’янів, є боронування легкими боронами за 3—7 днів до з’явлення сходів, а також при з’явленні перших справжніх листочків.
Одна з найбільш відповідальних робіт — формування густоти посіву. Запізнення з ним може призвести до витягування і ослаблення рослин, погіршення їхнього розвитку і зниження врожаю. Особливо чутливі до запізнення із проріджуванням кормові буряки. Тому їх необхідно проріджувати якнайраніше при утворенні першої пари справжніх листків. Брукву і турнепс проріджують в фазі 2—3 пар, а моркву — в фазі 4—5 справжніх листків.
Після проріджування і перевірки орієнтовна густота рослин має бути такого: буряків 60—80 тис./га па мінеральних грунтах і 50—60 тис. па торфових; брукви і турнепсу — 50—80 па мінеральних і 35—50 на торфових, моркви — 500—700 тис./га за шнрокосмужпого способу сівби. Як тільки позначаться рядки, міжряддя обробляють в міру з’явлення бур’янів і ущільнення грунту (2—3 рази за літо).
Останнім часом для боротьби з бур’янами на посівах коркових коренеплодів застосовують гербіциди (див. «Боротьба з бур’янами», с. 534).
Достигання кормових коренеплодів починається з пожовтіння листя і значного зменшення маси гички порівняно з масою коренеплоду. За теплої з опадами осені ріст кормових коренеплодів і накопичення в них сухої речовини можуть тривати до кіпця жовтня. Але збирати врожай треба раніше, з тим щоб коренеплоди не пошкоджувалися морозом. Починають збирання з поля кормових буряків тих сортів, у яких значна частіша коренеплоду знаходиться на поверхні грунту. Потім збирають моркву, турнепс і останні. оіо — брукву.
/(ля механізованого збирання кормових коренеплодів використовують бурякові іі переобладнані картоплезбиральні комбайни. За день слід зрізати гичку і викопувати стільки коренеплодів, скільки їх за наявних транспортних засобів можна вивезти з поля. Закінчувати збирання треба в середині жовтня.
Кормова цінність коренеплодів визначається вмістом перетравного протеїну (табл. 199), легкозасвоюваних вуглеводів, мінеральних речовин і вітамінів. Введення їх у раціони поліпшує перетравність усіх кормів і сприяє підвищенню продуктивності тварин.
199. Кормова цінність коренеплодів
|
Коренеплоди є добрим молокогінним кормом, за винятком турнепсу, в коренеплодах і листках якого міститься багато гірчичної олії. Тому при великих добових нормах турнепсу для дійних корів смакові якості молока знижуються. Турнепс рекомендують згодовувати за 1,5—2 год до доїння. Силосування зменшує концентрацію гірчичного масла.
Особливо великого значення набувають коренеплоди при годівлі тварин різними замінниками рослинного протеїну, такими як сечовина, бікарбонат амонію тощо.
Технологія вирощування і збирання коренеплодів на насіння (маточників) така сама, як і на корм. На зберігання закладають тільки добре розвинуті, здорові коренеплоди. Оптимальна маса маточних коренеплодів кормових буряків 400—600, моркви — 150—200 г. Зберігають маточники у спеціальних сховищах, траншеях і кагатах.
Висаджують їх у грунт весною якомога раніше з допомогою висадко - садильних машин ВПГ-4 і ВПГ-4Б. При садінні коренеплодів усіх видів необхідно дотримуватися просторової ізоляції: на закритій місцевості[9] від 200 до 500 м, відкритій — до 2000 м.