Гірчиця сарептська
Це однорічна рослина, насіння якої містить 33—40 % олії, цінної за смаковими якостями і за придатністю до тривалого зберігання. Застосовують її у консервній, маргариновій, хлібопекарській та кондитерській промисловості. З макухи виготовляють столову гірчицю і гірчичники для медичних потреб.
Гірчиця сарептська мало вибаглива до грунту, добре переносить посуху, росте на чорноземах звичайних, дерново-підзолистих і солонцюватих грунтах. Має добре розвинуту кореневу систему, яка проникає в грунт до 2—3 м і більше, добре використовує поживні речовини грунту. Стебло заввишки 0,6—1,5 м, сизе від воскового нальоту. Плід — стручок 3—5 см завдовжки.
Гірчицю розміщують після озимих та просапних культур. Обробіток грунту такий самий, як і під ранні зернові культури. Гірчиця добре реагує на внесення добрив. Сіють одночасно з ранніми культурами звичайним рядковим способом. Норма висіву 10—12 кг/га. Глибина загортання насіння 1,5—2 см. Для кращого проростання насіння посіви коткують.
Урожай збирають комбайнами у період повної стиглості насіння, яка визначається пожовтінням соломи і стручків. Після обмолочування насіння очищають і підсушують, щоб вологість його була не вище 10—11 %.
Зсі культурні форми маку діляться на дві господарські групи: олійну і опійну. На Україні вирощують мак олійний у Хмельницькій, Вінницькій, Київській, Полтавській, Харківській і Дніпропетровській областях.
У насінні міститься 38,8—57 % високоякісної олії. Олія, одержана холодним пресуванням, довго не гіркне. її застосовують у харчовій і кондитерській промисловості. Гарячим пресуванням одержують технічну олію, з якої готують високоякісну оліфу й мило; Насіння використовують в кондитерській промисловості.
Мак — однорічна рослина із стрижневим коренем, який проникає в грунт на глибину 1,3 м. Стебло заввишки 0,75—1 м. Плід — коробочка з великою кількістю насіння (до 2—4 тис. шт.). .'Ласа 1000 насінин 0,3—0,5 г. За будовою коробочок мак ділиться на сипкий (з коробочок при достиганні насіння висипається) і сліпий (з закритими коробочками).
Пак олійний досить холодостійка культура. Насіння його починає проростати при температурі грунту 2—З °С, сходи переносять приморозки— до 5 °С. Вимогливий до вологи, особливо в період цвітіння. Після цвітіння для розвитку потребує більш сприятливої помірно сухої і теплої погоди.
Мак дуже вибагливий до грунтів, найкраще вдається на чорноземах, легких за механічним складом. Малопридатні для нього важкі глинисті грунти, що легко запливають: вони утруднюють з’явлення сходів.
Розміщують мак після удобреної озимини, просапних і зернобобових культур. Він добре реагує на внесення органічних і мінеральних добрив. Гній у нормі 10—20 т/га вносять під попередні культури, з мінеральних— фосфорні (Р4Б-60) восени, а азотні (N30-45) навесні.
Система зяблевого обробітку грунту під мак така сама, як і під технічні культури. Особливу увагу треба звертати на вирівнювання поверхні поля та збереження вологи, для чого грунт перед сівбою боронують і коткують.
Мак сіють рано навесні, одночасно з ранніми зерновими культурами. Кращий спосіб сівби — широкорядний, з міжряддям 45 см. Глибина ■загортання насіння 1—2 см, норма висіву 3—4 кг/га. Посіви коткують важкими котками. Як тільки позначаються рядки, починають обробляти грунт в міжряддях.
Урожай збирають, коли побуріють коробочки. Після обмолочування насіння просушують до вологості ие вище 10 %.