Чорна смородина і порічки
Смородина і порічки добре ростуть на рівних ділянках або схилах до 5°, а в передгірних і гірських районах Карпат—до 10—12° на більшості грунтів, за винятком сухих піщаних, карбонатних, заболочених та засолених. Порічки, як більш посухо - і морозостійкі, розміщують на підвищених ділянках з лсгкосуглинковими і супіщаними грунтами. Підгрунтові води мають залягати не ближче 1 м до поверхні грунту.
160. Норми фосфорних і калійних добрив, що вносяться перед закладанням смородини, порічок та агрусу (в розрахунку на кожний мг, якого не вистачає у 100 г грунту до оптимального рівня його забезпеченості в шарі 0—20 см)
К20 |
Р2Ов
« « Ч (U О ЕҐ ь га S3 |
Зона |
Грунти |
, f« *Ч 4) О pf н га о а S « |
2 и Sot-. 0.0 о а о ш м а |
Е о і о. <и о а ‘ а и : |
Полісся
Прикарпаття,
Закарпаття
Лісостеп
Степ
Дерново-підзолисті глинисто-піщані, супіщані й легкосуглинкові Буроземно-підзолисті й дерново-буроземні середньо - і важкосуглинкові Світло-сірі й сірі лісові легко- і середньосуглин - кові
Темно-сірі лісові, чорноземи опідзолені і вилугувані середньо - і важкосуглинкові
Чорноземи звичайні й південні важко-, середньо - і легкосуглинкові Темно-каштанові важко-, середньо - і легкосуглинкові
За Кірсановим Те саме *
За Чириковим
За Мачигіним За Мачигіним
TOC o "1-5" h z 90 За Масловою 120
За Кірсановим 120
90 За Масловою 90
За Кірсановим 90
60 За Масловою 90
За Кірсановим 90
90 За Масловою 90
За Чириковим 90
120 За Мачигіним 90
120 За Мачигіним 60
Перед садінням у паровому полі знищують бур’яни з допомогою гербіцидів, які застосовують в нормах і строках, рекомендованих для суниць (с. 317). Вносять також по 60—80 т/га гною і мінеральні фосфорні та інші добрива (табл. 160). Кислі грунти вапнують. Дерново-підзолисті грунти орють на глибину гумусового горизонту з грунтопоглиблювачем, а на більш родючих грунтах глибину оранки доводять до 30—40 см. Після цього ділянку розбивають на квартали по 1 —1,5 га.
161. Норми фосфорних і калійних добрив для насаджень смородини, порічок і агрусу, кг/га
|
Смородину і порічки краще висаджувати у вересні — жовтні, але не пізніше, як за 15—20 днів до настання морозів. Якщо осінь суха, садити краще весною — в перші дні весняних польових робіт. Саджанці смородини садять вертикально або дещо похило на 10—12.см глибше, ніж вони росли в розсаднику. Відстань між рядами — 2,5—3 м, між рослинами в ряду — 0,5—0,7 м. Садять лісосадильною машиною, після чого поливають з розрахунку по 6—8 л води на рослину та зрізують надземну частину, залишаючи короткі стебла з 2—3 бруньками.
В перші два роки після садіння під перший весняний обробіток грунту вносять азотні добрива в нормі Ngo.
Норми азотних добрив уточнюють за рослинною діагностикою, з урахуванням вмісту азоту в листках рослин (див. табл. 158). Надалі органічні добрива вносять раз у 2—3 роки по 25—30 т/га, мінеральні щорічно; азотні добрива вносять весною під перший обробіток грунту по N90, а фосфорні й калійні восени в нормах, вказаних в таблиці 161.
За вегетаційний період грунт 6—7 разів розпушують: перший раз весною на глибину 10—12 см, наступні — на 5—6 см. Восени орють на глибину 10—12, а між рослинами в ряду перекопують на глибину 8— 10 см. Для знищення бур’янів застосовують гербіциди симазин в нормі
2— 4 кг/га за д. р. залежно від віку насаджень. Вносять його рано весною на прикущові смуги або на всю площу.
Смородина чутлива до зволоженості грунту, тому, де опадів недостатньо, доцільно застосовувати зрошення. Оптимальна вологість грунту в кореневмісному шарі має становити 70—80 % НВ.
Для одержання високого врожаю кущі смородини і порічок формують. З цією метою, починаючи з другого року, щорічно регулюють кількість одно - і багаторічних пагонів у кущах, видаляючи слабкі і залишаючи
3— 4 сильних. Слід пам’ятати, що в смородини найбільш урожайні скелетні гілки у віці від 2 до 4, в порічок — до 5—6 років. Обрізувати смородину можна восени, зимою і рано весною до розпускання бруньок.
Тривалість експлуатації промислових насаджень смородини 12— 14 років.