Схеми з’єднання елементів кола
Можливі варіанти з'єднання елементів кіл постійного струму розглянемо на прикладі з'єднання пасивних електроприймачів.
2.5.1. Послідовне з’єднання елементів кола. Послідовним називають таке з'єднання, при якому в кожному з елементів проходить той самий струм. При послідовному з'єднанні n елементів струми заданої (рис. 2.5,а) і еквівалентної (рис. 2.5,б) схем будуть однаковими. Тому для них можна написати рівняння
Ui + U2 + ... + Un = U, або RiI + R2I + ... + RnI = Rekb I
і визначити з нього еквівалентний опір:
REKB = R1 + R2 + ••• + Rn (2.40)
a |
I |
U |
R |
U |
ЕКВ |
б |
0- |
0- |
V |
Рис.2.5 - Схема кола з послідовним з'єднанням активних опорів (а) і її еквівалентний опір (б)
Еквівалентний опір послідовно з'єднаних елементів кола дорівнює сумі опорів окремих елементів. Для аналізу режимів роботи схеми запишемо в загальному вигляді наступні рівняння кола: для струму
(2.41) |
ЕКВ |
I = U/R
для напруги n-го елемента
(2.42) |
ЕКВ |
Un = Rn U/R
для потужності споживання енергії n-м елементом
(2.43) |
Pn = Rn - I2 = Rn U/R2ekb
На підставі цих рівнянь можна отримати деякі загальні властивості послідовного кола:
1. З рівнянь (2.41) і (2.42) видно, що між напругою на вході схеми, струмом і напругою її окремих елементів є лінійна залежність. Усяка зміна напруги U в k разів спричиняє зміну струму й напруги кожного елемента теж в k разів. Потужність всього кола і його окремих елементів змінюється при цьому в k разів.
2. Струм всього кола й напруга на його окремих елементах залежать від величини опору кожного з елементів кола. При цьому, якщо опір якого-небудь елемента збільшується, струм у колі й напруги на елементах з незмінними опорами зменшуються, а напруга на елементі із зростаючим опором збільшується. У границі, коли опір цього елемента дорівнює нескінченності (холостий хід), напруга на затискачах, за допомогою яких даний елемент був приєднаний до іншої частини кола, дорівнюватиме напрузі джерела.
Послідовне з'єднання приймачів використовують у тому випадку, коли їхні номінальні напруги нижче за напругу мережі. Якщо, наприклад, приймачі мають номінальні напруги 110 В, а напруга мережі 220 В, то ці приймачі можна з'єднати послідовно і включити на напругу мережі. Однак при цьому необхідно мати на увазі, що опір приймача зворотно пропорційний його номінальній потужності R = U2JPn. Тому приймач великої номінальної потужності буде працювати з недовантаженням, а приймач малої номінальної потужності - з перевантаженням. Послідовно з'єднані приймачі з однаковими номінальними напругами будуть мати найкращі умови роботи при однакових номінальних потужностях.
Численними є застосування послідовних з'єднань елементів у різних областях техніки. Наприклад, при використанні двигунів постійного струму послідовно з колом якоря включають резистори з регульованими опорами для обмеження пускового струму (пусковий реостат, див. розділ 10.9) і для регулювання швидкості (регулювальний реостат, див. розділи 10.9, 15.2).
У практиці електричних вимірів з послідовно з'єднаних резисторів утворюють вимірювальні магазини опорів, послідовним включенням додаткових резисторів до вимірника напруги домагаються розширення меж виміру напруги та ін.
2.5.2. Паралельне з’єднання елементів кола. На рис. 2.6,а показано схему з n пасивними гілками, які приєднані до двох вузлів, різниця потенціалів між якими дорівнює напрузі U джерела. Таким чином, струм у кожній n-й гілці визначається напругою між вузлами й опором цієї гілки Rn або її провідністю Gn = 1/Rn:
I1 = U/R1 = GVU
(2.44)
In = U/ Rn = Gn-U.
Та обставина, що паралельне з'єднання забезпечує однакову напругу на всіх включених приймачах і їхні незалежні один від одного режими роботи,
є важливою перевагою цього з'єднання, завдяки якій воно знайшло широке застосування. Як правило, всі приймачі електричної енергії включають у мережу паралельно. Для характеристики роботи паралельного кола визначимо його еквівалентний опір. Умови еквівалентності будуть дотримані, якщо струм! екв, що протікає по еквівалентному колу (рис. 2.6,б), буде дорівнювати струму I у не - розгалуженій частині кола або сумі струмів окремих паралельних гілок:
Іекв = I = Ii + I2 + • ••+!&. (2.45)
Підставимо в це рівняння значення струмів з (2.44) і одержимо вираз
GevnU = GiU + G? U+...+ GnU
з якого можна вивести формулу еквівалентної провідності:
^^екв = Gi + G2 +...+ Gn = ZGk (2.46)
I |
Rn |
a |
Рис. 2.6 - Схема кола з паралельним з'єднанням резистивних елементів (а) і її еквівалентна схема (б) |
0- |
б |
Rе |
або формулу еквівалентного опору
(2.47) |
Шекв = 1/Ri +1/R2 +...+ 1/Rn = I1/Rk.
Отже при паралельному з'єднанні еквівалентна провідність кола дорівнює сумі провідностей окремих гілок. Оскільки найбільшу провідність має гілка з найменшим опором, то провідність кола з паралельним з'єднанням елементів не може бути меншою за провідність гілки з найменшим опором. Еквівалентний опір кола, що складене з паралельно з'єднаних гілок, зворотно пропорційний його еквівалентній провідності:
Rекв = Шекв, (2.48)
тому він завжди менший найменшого з опорів гілок.
Необхідно ясно уявляти, що при підключенні нового приймача до кола створиться додаткова паралельна гілка, загальна провідність кола при цьому збільшиться, а його еквівалентний опір зменшиться. Якщо паралельно з'єднані n гілок з однаковими опорами R, то їхній еквівалентний опір буде в n разів менший за опір однієї гілки: R^ = R/n. Зменшення загального опору кола буде супроводжуватися збільшенням струму й потужності:
або |
+ Pn. |
Р = Pi + Р2 + |
Потужність кола, яке складене з паралельних гілок, дорівнює сумі потужностей його окремих гілок. |
Р = U-I = U<Ii+ І2 + ... + In),
Становить практичний інтерес коло з двома паралельно включеними резисторами, які мають опори R1 і R2. Еквівалентний опір такого кола дорівнює добутку опорів, поділеному на їхню суму:
Rекв = RiR/(Ri + R2). (2.49)
Струми гілок цього кола дорівнюють:
(2.50) |
h = U/R1 = Rекв• I/R1 = Rr l/(Ri + R2) I2 = U/R2 = Rекв• I/R2 = Rr l/(Ri + R2)
Відповідно до отриманих співвідношень струм в одній з паралельних гілок кола дорівнює струму нерозгалуженої ділянки кола, помноженому на відношення опору протилежної гілки й суми опорів обох гілок.
2.5.3. Еквівалентні перетворення з’єднань пасивних елементів «зіркою» і «трикутником». Зустрічаються схеми із складним з'єднанням елементів, які не можна віднести ні до паралельного, ні до послідовного з'єднання. Розглянемо одну з таких схем (рис.2.7), коли частина її утворює «трикутник», вершинами якого є три вузли, а сторонами - три пасивних гілки, включені між цими вузлами. Для спрощення розрахунку подібних схем у багатьох випадках буває зручно замінити «трикутник» еквівалентною трипроменевою «зіркою». На схемі (рис.2.7) маємо два «трикутники» резисторів 1-2-3 і 4-5-6. Розглянемо її перетворення на схему з еквівалентними «зірками» (рис. 2.8) з опорами резисторів променів Rr, R2, R3 і R4, R5, R6.
Рис.2.7 - Схема мережі з двома ділянками з’єднання опорів у «трикутник» |
Визначимо рівняння, що зв'язують еквівалентні опори «трикутника» і «зірки» (рис.2.9,а та б).
Для вирішення завдання скористаємося загальною умовою еквівалентності, за якою струми в гілках схеми, які не піддані перетворенню, повинні залишатися без зміни. Це означає, що струми, спрямовані до вузлів 1, 2 і 3 по проводах схем «трикутника» (рис. 2.7) і «зірки» (рис. 2.8), повинні бути однаковими. Умова еквівалентності повинна бути збереженою в усіх режимах, в тому числі при обриві одного з проводів, які приєднані до вузлів 1, 2 і 3.
При обриві проводу, що приєднаний до вузла 1, напруга між вузлами 2 і 3, а також струми проводів, приєднаних до цих вузлів, повинні бути однаковими в схемах «трикутника» й «зірки». Отже опори між вузлами 2 і 3 схем «трикутника» й «зірки» повинні бути рівними між собою. У схемі «зірки» (рис. 2.8) струм по резистору R1 не проходить. Тому між вузлами 2 і 3 буде включена ділянка, яка складається з послідовно з'єднаних двох променів «зірки», загальний опір яких дорівнює R2 + R3.
2 |
R |
24 |
4 |
Рис.2.8 - Еквівалентна схема з двома ділянками з’єднання опорів у зірку У схемі «трикутника» між вузлами 2 і 3 є дві паралельні гілки, до однієї з яких включений резистор з опором R23 , а до іншої - два послідовно з'єднаних резистори з опорами R31 і R12 . Загальний опір цього кола R23( R31 + R12) |
12 |
R23 + R31 + R
За умовою еквівалентності
R2 + R3 - |
(2.51) |
R23 (R31 + R12) R23 + R31 + R12
Повторюючи вищенаведені міркування для випадку, коли обривається провід, приєднаний до вузла 2, а потім до вузла 3, одержимо ще два рівняння:
(2.52) |
R31( R12 + R23)
R3 + Rj -
R23 + R31 + R23
R12(R23 + R31)
(2.53) |
R1 + R2 —
R23 ^ R31 ^ R12
Розв’язуючи отриману систему з трьох рівнянь (2.51) - (2.53) відносно опорів «зірки», знаходимо:
R12 ' R31 |
(2.54) (2.55) (2.56) |
R1 - |
R12 ^ R23 ^ R31 • R,, |
23 “12 |
R2 - |
R12 ^ R23 ^ R31 R • R 1^31 1^23 R,~, + R, + Rtt |
Л23 а |
R- |
Рис. 2.9 - Еквівалентні з'єднання резисторів «трикутником» (а) і «зіркою» (б) |
Отже опір будь-якого променя еквівалентної «зірки» дорівнює добутку опорів сторін «трикутника», що прилягають до променя, поділеному на суму опорів усіх сторін «трикутника».
У разі рівності опорів резисторів сторін «трикутника» R12 = R23 = R31 = =Ra опори резисторів променів еквівалентної «зірки» R1 = R2 = R3 = RY будуть у три рази менші опорів резисторів сторін «трикутника»: RY = RJ3.
При заміні трипроменевої «зірки» еквівалентним «трикутником» опори резисторів «трикутника» R12, R23, R31 можна визначити за відомими опорами резисторів «зірки» R1, R2, R3, вирішуючи систему рівнянь (2.54), (2.55) і (2.56) відносно R12, R23, R31. Для цього перемножимо попарно (2.54) на (2.55), (2.55) - на (2.56), (2.56) - на (2.54), додамо ці добутки й проведемо відповідні перетворення. У результаті одержимо
R • R • R
и и І и и і D D Jv12 jv23 jv31
R1R0 + R0Ro + RR —------------ .
1 2 2 3 3 1 R12 + R23 + R31
Розділивши це рівняння по черзі на (2.56), (2.55) і (2.54), знайдемо формули переходу в остаточному вигляді:
R • R
Ru - R + R2 + -1R^
R3
(2.57) |
R, - R + R + R ^R3
R1
ft, - R + R + R ^R1
R2
З отриманих формул видно, що опір резистора будь-якої сторони еквівалентного «трикутника» дорівнює сумі опорів резисторів променів «зірки», що примикають до цієї сторони «трикутника», і дробу, чисельник якого дорівнює добутку опорів резисторів цих променів, а знаменник - опору резистора третього променя «зірки».