СОНЯШНИК селекція, насінництво, технологія вирощування
Сушіння насіння соняшнику
Особливості насіння соняшнику як об’єкта сушки, зумовлені анатомічними особливостями, хімічним складом і фізичними властивостями. Головна особливість полягає в тому, що запасні поживні речовини, які використовуються зародком для проростання, відкладаються в насінні не у вигляді крохмалю, як це має місце у зернових культур, а у вигляді олії та жирів. Олія відноситься до гідрофобних речовин і не здатна поглинати воду. Тому волога, як уже відзначалося, накопичується в тих частинах насіння, де більше міститься білків та вуглеводів. Інтенсивність біохімічних процесів у насінні соняшнику визначається лише вологістю гідрофільної частини насіння. Тому критична вологість, до якої необхідно сушити насіння, значно нижча, ніж для зернових культур, але відповідна їй вологість гідрофільної частини співпадає з критичною вологістю для зернових культур, яка становить 14-15%.
Висока олійність, а також активність білково-ферментативного комплексу соняшника, зумовлює протікання під час сушіння складних біохімічних та фізичних процесів під впливом температури та відтоку вологи з насіння.
Наявність повітряного прошарку між ядром та плодовою оболонкою насіння, а також значний вміст олії є причиною більш низької здатності літати в повітряній течії у порівнянні з зернами злаків. Отже для запобігання виносу повноцінного насіння з коробів шахти під час сушіння швидкість повітря (теплоносія) має бути меншою, ніж при сушінні інших культур.
Ворох соняшнику характеризується більш високою неоднорідністю часток, що його утворюють, насамперед» насінин соняшнику за розміром, ступенем дозрівання, складом, за кількістю і складом насіння інших рослин, які потрапили в насіннєву масу під час збирання, олійних домішок, вегетативних та мінеральних часток. Така неоднорідність насіннєвої маси, яка надходить до сушарки, часто є причиною утворення застійних зон у шахтах сушарок і різного рівня вологості насіння після сушіння. Цьому сприяє також недостатньо висока сипучість насіння соняшнику. Наслідком може бути самозігрівання, що веде до псування продукції.
Наявність у масі насіння соняшнику травмованих насінин, олійних домішок, олійного пилу, а також відносно низьке значення температури самозапалення створюють сприятливі умови для підвищеної пожежонебезпечності при сушінні насіння соняшнику в зерносушарках.
До рівня вологості насіння соняшнику ставляться жорсткі вимоги і відносну вологість насіння в 10-12% вважають підвищеною, тоді як насіння злакових культур навіть при вологості 13- 14%, вважається сухим. Пояснюється це тим, що насіння олійних культур складається з двох різних компонентів щодо поглинання вологи. Олія цих культур не насичується вологою і вся волога зосереджується в другій частині, яка називається гідрофільною і до складу якої входять білки, вуглеводи тощо. Тобто в насінні соняшнику з вологістю 15% і вмістом олії 48% вологість гідрофільної частини становитиме майже 29%.
Якщо враховувати, що значна частина насіння соняшнику, який був зібраний в перші дні його стиглості, при середній невисокій вологості загальної маси має підвищену кількість води, то навіть в таких умовах його не можна залишати в купах неочищеним та непідсушеним. Одержана з такого соняшнику олія відзначається поганими харчовими якостями і часто непридатна для споживання. От чому для тривалого зберігання соняшнику його вологість повинна бути на рівні 7-8%, а вологість гідрофільної частини насіння в цьому випадку буде в межах 13-14%.
Якісні зміни в процесі сушіння насіння соняшнику
В результаті температурного впливу та вмісту вологи в насінні соняшнику відбуваються істотні зміни, хімічні та біохімічні перетворення, в результаті яких змінюються фізичні властивості, кількісний і якісний склад олії та інших компонентів, які містяться в насінні.
Можна виділити декілька основних процесів, які протікають у насінні під час сушіння і мають практичне значення: це синтез або розкладання жирових та інших компонентів, денатурація білкових речовин, активація або інактивація ферментної системи, утворення продуктів окислення тощо. Спрямованість перетворення під час цих процесів залежить від багатьох причин, але визначаються вони, насамперед, хімічним складом, вологістю і тривалістю нагрівання насіння.
За даними багатьох дослідників у насінні соняшнику під час сушіння» збільшується вміст олії. Було проведено аналіз вмісту основних хімічних компонентів у насінні до сушіння і після нього. Аналіз проводили окремо для двох зон кошика - периферійної і середньої (табл. 23).
Таблиця 23 Хімічний склад соняшнику до і після сушіння
|
Одержані дані показали збільшення тригліцеридів, а кількість дигліцеридів і вільних жирних кислот значно зменшилася. На підставі цього був зроблений висновок про можливість синтезу тригліцеридів із дигліцеридів і вільних жирних кислот.
Багато дослідників вважає, що основною причиною підвищення олійності насіння є те, що перетворюються в олію супутні речовини: фосфатиди, стероли, воскоподібві речовини, а також вуглеводи. Найбільшу групу супутніх речовин складають фосфатиди, які визначають технологічні властивості олії і здатність її до зберігання.
Найкращі умови для переходу фосфатидів в олію складаються при інтенсивному рості насіння соняшнику, наприклад, при температурі теплоносія не менше 150'С. При інтенсивному сушінні кількість фосфатидів в олії в 1,2-1,5 рази більша в порівнянні з сушінням у природних умовах.
Високотемпературне сушіння не тільки сприяє збільшенню вмісту олії, але також підвищує і гідрофільні властивості олії. Відомо, що під час зберігання олії фосфатиди, що містяться в ній, набухають, втрачають властивість розчинятися в олії, утворюючи осад, що погіршує товарний вид олії. Тому більша частина фосфоліпідів видаляється з олії гідратацією і використовується у вигляді самостійного продукту - фосфатидних концентратів. Вони використовуються як цінна сировина для фармацевтичної промисловості. Мінімальна температура нагрівання насіння сприяє максимальному переходу фосфатидів і кращій гідратації, складає для свіжозібраного насіння 75-80’С, для насіння після зберігання - 85-90’С.
Великий вплив на стійкість насіння при зберіганні і якість компонентів, які видаляються, мають кількісні показники продуктів окислення в олії, життєздатність і склад білково-вуглеводного комплексу.
Важливим показником зміни якості олії в насінні є кислотне число. Зміна кислотного числа олії в насінні під час сушіння нерозривно пов’язана з активністю фермента ліпази. Активність цього фермента в насінні залежить від температури, вологи і тривалості теплового впливу. Теплова сушка активізує ліпазу при нагріванні до визначеного в залежності від вологості рівня, а потім активність поступово зменшується. Чим нижча початкова вологість насіння, тим при більш низьких температурах нагрівання настає зниження активності фермента.
Вільні жирні кислоти під час сушіння накопичуються не тільки під впливом ферментів, а також у результаті окислення ліпідів киснем повітря. Вільні жирні кислоти в контакті з киснем повітря окислюються до перекисних речовин. Утворення перекисних речовин пов’язане з виникненням токсичності олії. Для рослинної олії встановлено, що неприємні зміни смаку і запаху з’являються при переписному числі 0,25%, а при перекисиому числі більше 0,5- 1,0% олія стає непридатною для споживання.
Життєздатність насіння знаходиться в прямій залежності від температури його нагрівання та вихідної вологості. Зміни в життєздатності під впливом тепла визначаються змінами в стані білку. Встановлено, що в насінні з вологістю нижче критичної глибоких змін в білкових фракціях речовин, які містять азот, не виявлено навіть при нагріванні до 60”С на протязі двох годин. Спостерігаються випадки підвищення схожості насіння з низьким рівнем вологості при тривалому нагріванні при 50°С. Це явище назване термоактивацією насіння.
При сушінні вологого насіння через нагрівання в білковому комплексі відбуваються істотні зміни: зменшується кількість водорозчинних фракцій, а кількість лугорозчинних фракцій збільшується. Солерозчинні білки найбільш стійкі до теплового впливу - вміст їх при існуючих режимах сушки практично не змінюється. Зменшення водорозчинних фракцій білків - це вірна ознака того, що розпочалася денатурація білка, а отже - втрата насінням схожості.
Нагрівання насіння в межах 55-76'С при вологості від 16 до 8% під час сушки в сушарках шахтного типу відповідає початку різкого зниження енергії проростання і схожості. При високих значеннях вологості і швидкості сушки зниження життєздатності спостерігається вже при температурі нагрівання насіння до 46“С.
Слід зауважити, що насіння зі зруйнованою ферментативною системою втрачає стійкість при зберіганні. З ферментативного комплексу насіння соняшнику, що впливає на його життєздатність, найбільше значення мають ліпаза і ліпоксигеназа, тому що ці ферменти беруть найбільш активну участь в окисленні жирів.
Сушіння насіння соняшнику при такій температурі нагрівання, яка сприяє зменшенню кислотного числа олії в результаті утворення ліпопротеїдів і випаровування низькомолекулярних летких кислот, дозволяє уникнути накопичення вторинних продуктів окислення і в результаті підвищити стійкість насіння при зберіганні, вихід і якість олії.