Cправочник агронома

Заготівля насіння у державні ресурси

У державні ресурси заготовляють насіння зернових, зернобобових і олійних (крім соняшника) культур не нижче п’ятої репродукції, соняш­ника — першої репродукції, кукурудзи та сорго — гібридів першого по­коління і сортів не нижче третьої репродукції. При цьому заготівлі під­лягає насіння лише районованих і перспективних сортів і гібридів з апробованих посівів. Для вирощування повноцінного сортового насіння з високими посівними якостями і урожайними властивостями в зонах заготівель створено мережу насінницьких господарств. Заготівля насіння у державні ресурси здійснюється, як правило, спеціалізованими хлібо­приймальними підприємствами.

На заготівлю насіння хлібоприймальні підприємства укладають з господарствами договори контрактації і приймають його в обсязі, визна­ченому цими договорами. Насіння дефіцитних сортів заготовляють від усіх господарств без обмеження.

З метою збільшення заготівель у державні ресурси насіння окремих сільськогосподарських культур провадиться зустрічний продаж комбі­кормів господарствам різних категорій за продане державі насіння в рахунок плану і понад план.

До початку збирання і здачі юртового та гібридного насіння насін­ницькі господарства повинні подати спеціалізованим хлібоприймальним підприємствам акти апробації сортових посівів і акти польового обсте­ження кукурудзи на ділянках гібридизації.

Сортове і гібридне насіння зернових, зернобобових і олійних культур приймають у державні ресурси, якщо воно відповідає нормам насінних стандартів, а також те, що не відповідає цим нормам за чистотою і во­логістю. При цьому потрібно, щоб некласне насіння зернових культур (крім кукурудзи, люпину, вики, гібридів першого покоління зернового сорго, стерильних ліній і ліній-закріплювачів стерильності материнських форм зернового сорго) мало схожість не нижче норм другого, а гібридів зернового сорго і сортів олійних культур — не нижче норм третього кла­су насінного стандарту, за чистотою і вологістю не нижче норм обмежу­вальних заготівельних кондицій на зерно і насіння олійних культур.

Насінницькі господарства повинні відправляти насіння на хлібоприй­мальні підприємства за погодженим з ними графіком і супроводжувати його сортовими документами встановленої форми: «Сортове посвідчен­ня» — для некласного (за чистотою, вологістю) насіння, «Атестат на насіння»—для еліти усіх культур і «Свідоцтво на насіння» — для пер­шої і наступних репродукцій. При здачі сортового насіння (крім куку­рудзи), яке не перевірене на схожість, господарства поряд із сортовими документами встановленого зразка повинні пред’явити хлібоприймаль­ним підприємствам також результати аналізу на життєздатність здава­ного насіння, проведеного Державною насінною інспекцією.

Насіння, відправлене без документів, приймають як товарне зерно.

На однорідну партію насіння допускається оформляти документ про сортність, який доставляється на хлібоприймальне підприємство з пер­шим автомобілем. При цьому в накладних наступних машин з насінням однієї партії має бути посилання на вид і номер відповідного сортового документу.

Хлібоприймальні підприємства у присутності представника насінниць­кого господарства відбирають з кожного автомобіля зразки насіння для лабораторного аналізу. Схожість прийнятого насіння перевіряють за середньодобовими зразками у державних насінних інспекціях.