Післязбиральна обробка та зберігання насіння
Насіння, що протягом дня надійшло на тік або завод, треба насамперед очистити на зерноочисних машинах (ЗД-10.000, К-522, К-523, ОВП-20А та ііі.) для відділення бур’янів, полови, іншого сміття, а також для охолодження. В разі підвищеної вологості (понад 16 %) насіння негайно треба підсушити. Непросушене і поочищене насіння навіть при короткочасному зберіганні самозігрівається і втрачає посівні якості.
Крім сонячно-повітряного сушіння, особливо при збиранні пізніх культур, коли повітря вже холодне і вологе, насіння просушують з допомогою підігрітого повітря. Для цього використовують бункери активного вентилювання БВ-6, БВ-12,5, БВ-25, БВ-50, К-878 і інші, шахтні (СЗШ-8, С3111-16, СЗШ-16А) і барабанні (СЗСВ-4,0—у стаціонарному і СЗПБ-2,0Л — у пересувному варіанті) сушарки.
При сушінні насіння у сушарках постійно стежать за температурою теплоносія і режимом сушіння кожної культури, не допускаючи нагрівання насіння вище 45°.
Остаточне очищення і сортування насіння провадять на складних насіннєочисних машинах і потокових лініях. На насіння відбирають повноцінні фракції, вихід яких залежить від засміченості посівів і якості обмолоту.
У насіннєобробних лініях завдяки послідовній обробці на машинах первинного і вторинного очищення забезпечується за один прохід одержання насіння першого класу за чистотою. Необхідної якості очищення можна досягти правильним підбором решіт і ретельним регулюванням режиму роботи машин.
Для очищення насіння використовують такі машини:
для первинної обробки — повітряно-решітні ЗАВ-10.30000, ЗАВ-10. 30000А і зерноочисну ЗВС-20 з продуктивністю відповідно 10, 12 і 20 т очищеного насіння на годину;
для вторинної обробки — стаціонарні повітряно-решітні машини СВУ-5, СВУ-5А і К-545А з продуктивністю відповідно 5, 6 і 7 т/год.
Решета за формою і розміром отворів підбирають відповідно до складу насінної суміші і призначення у технологічній схемі машини. Для зерноочисних машин прийняті такі умовні позначення решіт: Ві — фракційне, Вг — колосове, Ві, Вг — підсівні, Гі, Гг — сортувальні.
Перш ніж установити їх в зерноочисну машину, потрібно провести пробне сортування насіння на лабораторних решетах, а вже потім підбирати решета необхідних розмірів для машини. Рекомендуються такі граничні розміри отворів решіт для первинного очищення насіння (табл. 232).
232. Розміри отворів решіт для первинного очищення насіння
|
Пшениця |
2,2—3 (д) |
3,2-3,6 (д) |
1,7-2 (д) |
2,2-2,4 (д) |
2,5 (к) |
||||
Жито |
2,2-2,6 (д) |
3-3,2 (д) |
1,7 (Д) |
2-2,2 (д) |
2,5 (к) |
||||
Ячмінь |
2,4-3 (д) |
3,6-4 (д) |
2-2,2 (д) |
2,4-2,6 (д) |
2,5 (к) |
||||
Овес |
2-2,4 (д) |
3-3,2 (д) |
1,5-1,7 (д) |
2—2,2 (д) |
2,5 (к) |
||||
Просо |
1,7-2 (д) |
2 (Д) |
2 (к) |
|
2,5 (к) |
1,5 (д) |
1,7 (Д) |
||
Г речка |
3-4 (к) |
5,5—6,5 (к) |
3—3,6 (к) |
4 (к) |
Горох |
5—6,5 (к) |
8—10 (к) |
5 (к) |
4-4,5 (д) |
Примітка: літерою (к) позначено діаметр круглого, літерою (д) — ширину довгастого отво ру решета |
Для високоякісного очищення і сортування насіння зернових колосових, круп’яних, зернобобових, олійних, технічних і овочевих культур широко застосовується складна зерноочисна машина «Петкус-Гїгант» К-531/1 виробництва НДР (табл. 233).
Коли за один пропуск на насіннєочисній машині не вдається довести насіння до потрібних кондицій, його сортують повторно, але при цьому слід пам’ятати, що з кожним додатковим пропуском насіння на машинах збільшується його травмування, яке негативно позначається на схожості.
233. Набір решіт для очищення і сортування насіння різних культур на машині «Петкус-Гігант» К-531/1
|
Пшениця |
3-3,25 (д) |
3,5—4 (д) |
2,25—2,75 (к) |
Жито |
2,6-3 (д) |
3,25-4 (д) |
2—2,25 (к) |
Ячмінь |
3-3,5 (д) |
4-4,5 (д) |
3—3,5 (к) |
Овес |
2,6-3 (д) |
3,25—3,75 (д) |
2—2,5 (к) |
Рис |
2,6-2,8 (д) |
3-3,25 (д) |
3,5 (к) |
5—5,5 (к) |
6,5—6,5 (к) |
— |
|
Просо |
1,7-2 (д) |
2-2,2 (д) |
2 (к) |
2,5—3 (к) |
3-4 (к) |
— |
|
Горох |
5-6,5 (к) |
8—10 (к) |
3,5—5 (к) |
Примітка. |
Літерою (к) позначено |
діаметр круглого, літерою |
(д) —і ширину довгас |
Граничні розміри решіт для повторного очищення насіння наведені в таблиці 234.
Вихід насіння першого класу зернових і олійних культур має становити 60—70, зернобобових — 70—80 % загального врожаю.
За наявності горохового зерноїда насіння гороху після очищення і сушіння підлягає фумігації бромистим метилом або препаратом 242 чи технічним металілхлоридом. Фумігацію провадять при температурі повітря не нижче 12° і вологості насіння не вище 15 %. Виконують цю роботу спеціальні загони Міністерства заготівель УРСР або Укрсіль - госпхімії.
На пасіппєобробному заводі або на току необхідно стежити за тим, щоб з інвентарем, взуттям, одягом насіння однієї культури не переносилось в іншу. ГІри переході до обробки насіння іншої культури, сорту всі зерноочисні машини ззовні й всередині, зокрема щітки, решета, циліндри та інші деталі необхідно ретельно очистити.
Не можна засипати на тривале зберігання нсочшцене насіння, а також відкладати очищення па зимовий період, що особливо небезпечно для насіння з підвищеною вологістю.
Зберігати посівний матеріал треба в сухих, добре провітрюваних і відповідно обладнаних насіннєсховищах. При підготовці їх до приймання насіння подвір’я навколо та приміщення всередині очищають від сміття і розсипаного зерна. Приводять у порядок і дезинфікують мішки, брезенти, інвентар і всі машини, що використовуються для обробки насіння.
За 10 днів до завантаження насіннєсховище знезаражують проти комірних шкідників і збудників грибних захворювань аерозольним способом. Знезаражування провадять за допомогою аерозольних апаратів (ОАН-П «Ракета», АГ-УД-2) 16 %-ною мінерально-масляною емульсією ГХЦГ або 80 %-ним технічним хлорофосом з витратою препаратів відповідно 2—2,5 і 4 г/м2. Проти комірних шкідників у складських приміщеннях не раніше як за 7 днів до їх завантаження застосовують також шашки «Гамма», з розрахунку 0,5—1 г/м2 приміщення при експозиції 2— З доби.
Прискладські приміщення знезаражують хлорним вапном. Спочатку його рівномірно розсипають, потім обприскують водою.
Боротьбу з гризунами провадять хімічним, механічним і бактеріологічним способами згідно з діючими інструкціями спеціалісти санспід- станцій.
Після закінчення ремонту, очищення та знезаражування насіннєсхо-
Г2 |
в, |
в2 |
2,2-2,4 (д) |
2—2,5 (к) |
1,7-2,4 (д) |
2-2,2 (д) |
1,5-2,5 (к) |
1,5-2,2 (д) |
2,2-2,4 (д) |
2—2,5 (к) |
1,7-2,4 (д) |
2-2,4 (д) |
1,5—2,5 (к) |
1,7-2,2 (д) |
2,2-2,4 (д) |
2,5—3 (к) |
1,7-2 (д) |
-- |
-- |
-- |
1,4-1,7 (д) |
1,5 (к) |
1.2 (д) |
-- |
-- |
-- |
4—4,5 (д) отвору решета. |
3,5—4 (к) |
3-4 (д) |
вища складають акт про його готовність до приймання насіння на зберігання.
Завчасно треба скласти план розміщення насіння нового врожаю в складі по культурах, сортах, репродукціях і категоріях сортової чистоти та класах посівних стандартів. Насіння можна зберігати у мішках і насипом в окремих засіках. Висота насипу не повинна перевищувати встановлену (табл. 235).
235. Висота насипу насіння і штабеля мішків під час зберігання
|
Пшениця, ячмінь, овес, жито, гречка |
14 |
3 |
8 |
2,5 |
8 |
Горох, кормові боби, квасоля, сочевиця, нут, люпин, вика |
14 |
2,5 |
8 |
2 |
6 |
Просо, рис |
14 |
2 |
6 |
1,5 |
4 |
Льон-довгунець |
13 |
2 |
12 |
1,5 |
6 |
Соя, арахіс, ріпак |
14 |
1 |
5 |
1 |
4 |
Соняшник високоолійний |
7 |
1 |
5 |
1 |
4 |
Конюшина, люцерна, тимофіївка, житняк |
14 |
— |
8 |
— |
6 |
У сучасних насіннєсховищах, обладнаних пристроями для контролю за зберіганням насіння, засобами активного вентилювання і механізації, насіння з вологістю до 12—13 % можна завантажувати на максимальну висоту (10—12 м), допустиму за технічними умовами експлуатації ємкостей і сховищ.
Насіння еліти, одержане від наукових установ, зберігають у мішках. Щоб не допустити його змішування, в сусідні засіки не можна засипати насіння інших сортів однієї культури, а також культур, насіння яких важко відокремлюється, одне від одного. У засіках насіння не досипають до верху на 15—20 см. До кожної партії начіплюють штабельний ярлик
із зазначенням культури, сорту, репродукції, року врожаю, номера партії, маси.
У насіннєсховищах забороняється зберігати продовольче та фуражне зерно, комбікорми, а також різні відходи. В суху погоду насіннєсховища провітрюють. Щоб у приміщення не залітали птахи, на вікнах і дверях встановлюють металеві сітки або решітки.
Під час зберігання насіння щомісяця перевіряють на пошкодженість комірними шкідниками і самозігрівання. При потребі вживають заходів для вентилювання та просушування. Через кожні чотири місяці, а також за два тижні до сівби насіння перевіряють у районній насінній інспекції на посівні якості.
Запис спостережень за вологістю, температурою, пошкодженістю і переміщенням насіння ведеться у комірній книзі.
Для гарантованого забезпечення господарств насінням створюють страхові й перехідні фонди.