Cправочник агронома

Удобрення сіножатей і пасовищ

Застосування добрив найбільш ефективне на достатньо зволожених природних кормових угіддях, в травостої яких переважають цінні кормові трави. Лучні трави, що зазнають багаторазового використання, потре­бують великої кількості поживних речовин. З урожаєм сіна 50 ц/га вино­ситься з грунту в середньому по 75 кг азоту і калію, 20 кг фосфору та 50 кг кальцію, а з урожаєм 150—200 ц/га зеленої маси культурних пасо­вищ— по 90—120 кг азоту і калію та 20—26 кг фосфору. На луках біль­шості типів найвищі прирости врожаю дають азотні добрива або азотні в поєднанні з фосфорними і калійними. 1 кг внесеного азоту забезпечує одержання 12—14 кормових одиниць. Найбільше окуповуються ці добрива на злакових і злаково-різнотравних травостоях. На луках, які мають в травостої понад 20 % бобових, а також за недостатньої зволоженості ефективність азотних добрив знижується.

Фосфорно-калійні добрива на луках більшості типів підвищують вро­жай сіна в середньому на 12 ц/га. Фосфорні добрива більш ефективні на низинних луках, у заплавах малих річок на Поліссі і в Передкарпат- ті, а також на гірських луках. При інтенсивному використанні лук на

Розкидний

Рядковий

Розкидно-рядковий

Роздільно-рядко­

вий:

вузькорядний

суцільний

широкорядно-на-

півпокривний

Все насіння сумішки висівають розкидним способом

Трави висівають разом з по­кривного культурою або рядками в її міжряддя шириною 15 см Крупне насіння висівають в ряд­ки з міжряддям 15 см, дрібне — врозкид

Крупне насіння висівають з по­кривною культурою, а дрібне —■ рядками в міжряддя шириною

7,5 см

Злакові й бобові висівають по­чергово в міжряддя покривної культури (міжряддя 15 см) Рядки покривної культури чер­гуються з рядками трав, можли­ве чергування злакових і бобо­вих компонентів

Застосовують на вперше ос­воюваних землях після очи­щення від чагарника За достатнього зволоження

Те саме

При швидкому підсиханні грунту на поверхні

За нестійкого Лісостепу

За недостатнього зволоження

218. Норми висіву та глибина загортання насіння трав на луках у чистому виді при 100 %-н1й господарській придатності і сівбі під покрив

фоні внесення азотних і азотно-калійних добрив потреба в фосфорі й йо­го ефективність збільшуються. Фосфорні добрива відзначаються тривалою післядією і сумарний приріст врожаю від них у 2,5 раза вищий, ніж у рік внесення.

Ефективність калійних добрив найбільша на осушених торфовищах, а також иа довгозатоплюваних вологих луках Полісся і Лісостепу. По­треба в калійних і фосфорних добривах збільшується в міру поліпшення водного режиму і азотного живлення, підвищення в травостої частки бобо­вих, а також при інтенсивнішому використанні травостою. Азотні й калій­ні добрива на луки в нормах до 60 кг/га поживної речовини вносять рано навесні, калійні — восени, а при підвищених нормах роздрібнено: весною і після укосів. Фосфорні дають весною або восени за один раз. Норми мі­неральних добрив для внесення на луки наведені в таблиці 219.

На луках Полісся, західного Лісостепу і в Карпатах поряд з мінераль­ними добривами доцільно раз у 3—4 роки вносити поверхнево 30—40 т/га перепрілого гною або торфо-гнойового компосту чи рідкого гною по 100 м3 3—5 разів за вегетаційний період в розведенні 1 : 5 водою при весняному і 1 : 10 при повторному внесенні.