Cправочник агронома

Класифікація промислових плодових насаджень

Промислові плодові насадження класифікують за породами (яблуня, груша, слива, черешня, вишня, абрикос, персик), строками достигання плодів (ранньо-, середньо-, пізньостиглі), а в зерняткових порід також за силою росту дерев (сильнорослі, напівкарликові, карликові), формами крони (округлі або площинні), наявністю або відсутністю опори (з по­стійною опорою та шпалерою, з тимчасовими опорами).

Яблуневі сади за силою росту поділяють на сильнорослі, напівкарли­кові та карликові; грушеві — на сильно - і слаборослі; кісточкові — на сильно - і середньорослі.

Насадження на карликових підщепах на 2—3 роки раніше, ніж на сильнорослих, вступають у товарне плодоношення, значно швидше наро­щують врожай, формують плоди вищих товарних кондицій. Разом з тим вони більш вибагливі до родючості грунту, їх коренева система при зни­женні температури грунту до —10...—12° сильно підмерзає. Зважаючи на це, їх слід вирощувати в районах з більш теплими зимами, достатньо за­безпечених вологою або за наявності зрошення.

Типи плодових насаджень зерняткових порід. Нині для виробництва рекомендовані такі типи плодових насаджень:

]. Сади на насінних і середньорослих вегетативно розмножуваних підщепах з широкими міжряддями, густим садінням дерев у рядах та формуванням округлої крони. Висота дерев 3—4,5 м. Прохід (світловий коридор) між рядами 2—2,5 м.

2. Сади на насінних і середньорослих вегетативно розмножуваних під­щепах і на насінних підщепах з проміжною вставкою слаборослої під­щепи, з вузькими міжряддями, оптимально щільним садінням дерев у ря­дах, що формуються за типом площинних крон. Товщина плодової стіни

2— 3,5 м, висота 2,5—4 м.

3. Сади на слаборослих вегетативно розмножуваних підщепах па •шпалері (шпалерно-карликові) з вузькими міжряддями та густим садін­ням у ряду. Крони дерев формують за типом площинних крон з товщи­ною плодової стіни до 2 і висотою до 2,5 м,

Типи інтенсивних садів кісточкових порід. Для впровадження у вироб­ництво рекомендовані три типи інтенсивних садів:

1. Сади з округлими кронами є основними для усіх кісточкових порід в господарствах з різним рівнем спеціалізації в галузі садівництва; залежно від природної зони, родючості грунту, вологості й сили росту дерева висаджують з різними площами живлення;

крони дерев черешні й деревоподібних сортів вишні формують за ярусною або розрідженоярусною системою; абрикоса, сливи та аличі — розрідженоярусною; кущоподібні сорти вишні — ярусною, персика — по- ліпшеночашєподібною.

2. Сади з напівплощинними кронами створюються при організації великопромислового виробництва плодів кісточкових культур в аграрно - промислових спеціалізованих садових комплексах на зрошуваних землях.

Дерева черешні та абрикоса висаджують 6X4 м, сливи — 6 X 3—4 м, вишні сильнорослих сортів — 5X3, персика — 5X3 м. Крони формують за напівплощинним типом у модифікації УкрНДІ зрошуваного садів­ництва.

3. Сади із сплощеними кронами рекомендовані для вишні сортів ку­щоподібної групи (Гріот український, Гріот остгеймський, Гріот Серідка, Подбєльська, Анадольська, Ребатська красуня, Любська, Лотівка, Самсо - нівка, Чорнокорка, Мелітопольська десертна), деревоподібної (Жуков­ська) та сливи кулеподібної розлогої крони (Угорка італійська, Каліфор­нійська). Дерева вишні сильнорослих сортів висаджують 5 X 3 м, серед­ньо - і слаборослих — 4X2, сливи — 4 X 3,5 м.

Кронам дерев спочатку надають округлих форм, але з більшою кіль­кістю скелетних гілок першого порядку. Починаючи з 6—7-річного віку, застосовують механізоване контурне обрізування один раз у три роки. Товщина плодової стіни після обрізування має становити 1,5—2,5 м за­лежно від сили росту дерев та ширини міжрядь.

Для виробничого випробування рекомендовані насадження таких типів.

Шпалерні сади сильнорослих сортів пірамідальної компактної крони. Дерева висаджують за схемою 4 X 3—3,5 м, крони формують за поліпшеновіялоподібною системою на дротяній шпалері.

Карликові сади. Дерева на підщепі з повстяної вишні доціль­но висаджувати в зонах достатнього природного зволоження на ділянках з неглибоким заляганням підгрунтових вод (1,5—2 м) або при регулярно­му зрошенні. Дерева формують з розрідженоярусною кроною та штамбом 40 см. Схема садіння 4 Х2,5 м.

Спільними для всіх технологій формування і догляду за деревами є такі основні принципи:

у посадженого деревця вкорочують крону так, щоб вона була в

2— 3 рази меншою від кореневої системи або принаймні однакової з нею величини;

кожну гілку крони як у молодого, так і плодоносного дерева вкоро­чують лише на зовнішню бруньку з таким розрахунком, щоб нижня гілка завжди була довшою за верхню на '/з—'/< частини, а дерево нагадувало трикутник з вершиною, спрямованою до сонця, або трапецію, в якої ос­нова ширша верхньої частини в 1—2,5 раза;

до початку плодоношення дерева якомога менше користуватися садо­вим ножем і секатором, а всі зайві гілочки прищипувати та пригинати, щоб стримати їх ріст, перевести на плодові гілочки і водночас найповніше використати листкову поверхню для нагромадження поживних речовин — основи швидкого вступу в пору плодоношення;

вирізувати гілки на кільце і особливо на центральному стовбурі та основних гілках тільки в крайньому разі, всі вовчки (жирові пагони), як правило, переводити на плодові, а не різати на кільце, де б вони не знаходились;

не поспішати з відгинанням основних гілок нижніх і особливо першо­го ярусів, бо це може призвести до надмірного росту верхніх гілок і пере­міщення плодоношення в вищі горизонти.