Агрохімічна служба
Постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про створення єдиної спеціалізованої агрохімічної служби в країні» відповідальність за науково обгрунтоване й ефективне використання добрив та засобів захисту рослин покладена на єдину агрохімічну службу. З 1980 р. у республіці почало діяти республіканське виробничо-наукове об’єднання по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства Укрсільгоспхімія, до складу якого входять усі служби та підприємства, що займаються застосуванням органічних і мінеральних добрив, меліорантів і хімічних засобів захисту рослин від хвороб та шкідників, боротьбою з бур’янами (зональні агрохімічні лабораторії, станції по захисту рослин, загони по виробничому обслуговуванню колгоспів і радгоспів, служба постачання і збереження добрив та ін.).
/ |
Республіканське й обласні об’єднання Облсільгоспхімія вирішують такі основні питання: раціональне розміщення на території області мережі агрохімічних центрів, прирейкових та глибинних сховищ для зберігання і переробки добрив, хімічних засобів захисту рослин, використання сільськогосподарської авіації; розглядають і погоджують виробничо - фінансові плани по вивезенню і застосуванню добрив, пестицидів, біологічних засобів захисту рослин, проведенню окремих видів культуртехнічних робіт та ін.; збирають замовлення і розподіляють фонди районам та районним агрохімцентрам на мінеральні добрива, пестициди, техніку для застосування засобів хімізації; надають технічну допомогу у розширенні діючих і організації нових агрохімцентрів та пунктів хімізації; впроваджують у виробництво досягнення науки й передового досвіду, удосконалених технологій; організовують і проводять семінари по підвищенню кваліфікації спеціалістів з питань хімізації сільськогосподарського виробництва; узагальнюють агрохімічну інформацію і доводять її до відома всіх підрозділів хімізації, плануючих і директивних органів; контролюють впровадження рекомендацій по раціональному
використанню добрив та здійснення заходів боротьби з втратами туків при транспортуванні, зберіганні й внесенні.
Зональні агрохімічні лабораторії вже провели дворазове й почали трете великомасштабне агрохімічне обстеження орних земель та інших сільськогосподарських угідь. Визначено вміст фосфору й калію, а також кислотність грунту.
В зв’язку з розширенням завдань по аналізу кормів, визначенню залишків пестицидів в грунтах та збільшенням обсягів робіт по розробці і впровадженню кошторисної документації на застосування добрив та хімічних меліорантів зональним агрохімічним лабораторіям надається статус обласних проектно-розвідувальних станцій хімізації сільського господарства.
Виробничою базою Облсільгоспхімії є районні агрохімцентри та пункти хімізації господарств. На території адміністративного району залежно від можливостей створюють міжгосподарські кооперативні чи державно-кооперативні агрохімцентри з мережею глибинних пунктіа хімізації. До їх складу входять колгоспи і радгоспи району, районні агрохімічні й біологічні лабораторії, пункт сигналізації, станція захисту рослин, а також мережа пунктів хімізації, кількість яких залежить від розміру земельних угідь.
Районний агрохімцентр є спеціалізованим підприємством по агрохімічному обслуговуванню господарств району. Виробнича база його складається із тукосховищ з під’їзними коліями. Оскільки агрохімцентр повинен тривалий час зберігати добрива для внесення під основний обробіток грунту, розміри сховищ мають забезпечувати одночасне зберігання не менш 50 % річного фонду добрив. Тут концентрується вся техніка по підготовці та застосуванню добрив.
Працівники агрохімцептру разом із спеціалістами господарств складають щорічні плани використання добрив для кожного поля на основі розроблених зональними агрохімлабораторіямн рекомендацій. Завдяки добре налагодженому диспетчерському зв’язку агрохімцентр своєчасно і швидко доставляє та вносить добрива па поля.
Залежно від умов району застосовують безперевантажувальну, перевантажувальну чи перевалочну технології.
При безперевантажувальній (прямоточній) технології добрива вносять за схемою: склад—тукорозкидач — поле. Підготовлені на складі агрохімцептру мінеральні добрива завантажують у тукорозкидачі /і транспортують на поле, де рівномірно, згідно з його агрохімічним паспортом, вносять у грунт одним агрегатом.
Перевантажувальна технологія: склад— перевантажувач —тукорозкидач — поле. Добрива вивозять від агрохімцентру до поля і перевантажують у тукорозкидачі транспортно-перевантажувальними (CA3-3502) або завантажувальними (ЗСА-40) засобами. Розкидач тільки вносить добрива в грунт, що різко підвищує його продуктивність.
При перевалочній технології (склад—автосамоскид — перевантажувальний майданчик — тукорозкидач — поле) мінеральні добрива вивозять на поле і розвантажують на спеціальному майданчику, з якого навантажувачами їх завантажують у розкидачі.
Досвід роботи районних агрохімцентрів показав, що спеціалізація агрохімічного обслуговування дає змогу вдвоє зменшити втрати мінеральних добрив, у 2—2,4 раза підвищити продуктивність техніки і на 10—15 % збільшити окупність добрив.
Друга форма агрохімічного обслуговування — створення внутрішньогосподарських пунктів хімізації на базі певного господарства. Це спеціалізовані госпрозрахункові підрозділи колгоспу чи радгоспу з постійно закріпленою технікою й складськими приміщеннями і укомплектовані
Колір по картограмі |
Група (клас) |
За Мачигіним |
Забезпеченість |
За Кірсановим |
За Чириковим |
Фосфор
|
Калій
|
51. Класифікація грунтів за вмістом рухомого азоту, мг на 100 г грунту
|
52. Класифікація грунтів за ступенем кислотності
Група (клас) |
pH сольової витяжки (КС1) |
Колір на картограмі |
Ступінь кислотності |
1 TOC o "1-5" h z Червоний Дуже сильнокислі Менше 4
2 Оранжевий Сильнокислі 4—4,5
3 Жовтий Середньокислі 4,5—5
4 Зелений Слабокислі 5—5,5
5 Голубий Близькі до нейтральних 5,5—6
6 Синій Нейтральні Понад 6
кваліфікованими кадрами. Пункти виконують усі роботи, пов’язані з використанням мінеральних і органічних добрив, а також засобів хімічного захисту рослин.
Агрохімічні картограми та їх використання. Результати агрохімічного обстеження грунтів кожного господарства узагальнюють у вигляді
агрохімічних картограм, які використовують при плануванні розподілу та внесенні добрив. Агрохімічна картограма — це план землекористування колгоспу (радгоспу), на якому певним кольором нанесені агрохімічні контури, які відповідають різним рівням забезпечення грунтів фосфором і калієм або їх кислотності. Картограми складають • окремо по елементах живлення (фосфор і калій) та за кислотністю.
Результати хімічних аналізів групують у шість класів (табл. 50—
52). Площі з однаковим вмістом елементів живлення виділяють в окремі контури. Детальне обстеження (один зразок, який відбирають на площі 5—7 га з глибини 0—25 см у 15—20 місцях) дає можливість позначити на картограмі навіть окремі ділянки поля, які різняться по забезпеченню поживними речовинами.