Ромашка аптечна
Застосування. Ефірна олія, яку добувають з квіткових кошиків ромашки аптечної, містить хамузулен, терпен, капринову та ізовалеріанову кислоти. Засоби з ромашки позитивно діють на нервову систему, виявляють антисептичний і протизапалювальний ефект, не мають побічної дії. З квіток ромашки виробляють також надзвичайно контактну отруту - піретрин, яка використовується для боротьби з шкідниками рослин і тварин.
|
Рис. 46. Ромашка аптечна. Ботанічна характеристика, біологічні особливості. Ромашка аптечна (Matricaria recutita L.) - однорічна трав’яниста рослина родини айстрових (Asteraceae). Корінь стрижневий, стебло прямостояче, заввишки 20-60 см, суцвіття - кошик з язичковими і трубчатими квітками. Плід - продовгувата сім’янка. Маса 100 сім’янок 0,026-0,058 г (рис. 46). Поширена на півдні України, особливо в Херсонській області. Це рослина помірного клімату. До ґрунтів ромашка невибаглива. Її можна вирощувати на різних типах ґрунтів. Непридатні для неї тільки важкі перезволожені й засолені ґрунти. Оптимальна реакція ґрунтового розчину рН 7,3-8,1. При підвищеній вологості в період цвітіння рослини вилягають, зменшується кількість квіток і вміст в них олії. Насіння проростає при температурі 2-4оС. Оптимальна температура під час вегетації 19-21оС. Для набубнявіння і проростання насіння необхідно 450-470% води його маси. Тому |
дружні сходи можна одержати лише при достатньому забезпеченні насіння вологою в перші 5-7 днів після сівби. Ромашка аптечна - світлолюбна рослина. Тривалість вегетаційного періоду 70-90 днів.
Серед вирощуваних сортів найбільш поширеними є: Азулена, Купава, Перлина Лісостепу.
Особливості технології вирощування. Кращими попередниками для ромашки є пари, озимі зернові після пару, удобрені просапні культури, віко - овес на сіно і зелений корм. Для боротьби з падалицею після ромашки вирощують ярі зернові з використанням їх на зелений корм. Основний обробіток ґрунту - лущення стерні на глибину 8-10 см і зяблева оранка на глибину 22-25 см. При весняному посіві в зоні недостатнього зволоження зоране поле восени 2-3 рази культивують, вирівнюють, а рано навесні, після закриття вологи важкими боронами, коткують. Якщо поле сильно забур’янене, то проводять передпосівну культивацію, шлейфування і коткування. Під зяблеву оранку вносять 10-15 т/га гною і мінеральні добрива (^0Р30К30). В фазі розетки листя ромашку підживлюють азотними добривами (N30). В рядки при сівбі вносять гранульований суперфосфат (Р8-10).
Сіють ромашку рано навесні, влітку і під зиму. Найкращим вважається літній посів (середина серпня). Сівбу під зиму проводять за 7-10 днів до стійкого похолодання. Навесні ромашку висівають одночасно з ранніми ярими зерновими культурами. Норма висіву 3 кг/га, ширина міжрядь 45 см, глибина загортання насіння 1-1,5 см. В період догляду проводять міжрядні розпушування, прополювання, підживлення посівів. Літні посіви рано навесні боронують. В фазі розетки посіви обробляють гербіцидами (2,4Д, 1,5 кг/га).
За вегетаційний період ромашку збирають 3-5 разів. Збирання починають на початку цвітіння. Для збирання використовують спеціальні совки-гребінки. Зібрані суцвіття сушать під навісами або на спеціальних сушарках при температурі не вище 45оС.
