Кормові боби
Значення. Вирощують кормові боби переважно як кормову культуру. Насіння бобів містять 26-34% білка, 50-55% вуглеводів, 0,8-1,5% жиру, 2,1-4% золи, вітаміни А, В і є високопоживним концентрованим кормом (в 1 кг - 1,29 кормових одиниць і 250 г перетравного протеїну). На корм використовують також зелену масу, силос і солому бобів. За вмістом білка (до 10%) і жиру (близько 1,5%) солома бобів поживніша за вівсяну. Багата білком і зелена маса бобів, в якій на одну кормову одиницю припадає 130 г перетравного протеїну, що дає можливість використовувати її як важливий компонент при силосуванні кукурудзи. Для цієї мети вирощують кормові боби в сумісних посівах з кукурудзою.
Боби, хоч і обмежено, використовують також як продовольчу культуру. Насіння в вареному вигляді використовують для приготування салатів, вінегретів, соусів, холодних закусок. Бобове борошно можна підмішувати до пшеничного для підвищення поживності хліба. Боби ціняться і як медоносна культура.
|
|
Рис. 19. Кормові боби (гілка з плодами).
Боби - хороший попередник озимих і ярих зернових культур. Їх використовують як кулісну культуру при вирощуванні овочевих культур, а в садівництві - на зелене добриво. Вирощують боби як сидеральну культуру і на важких глинистих ґрунтах.
Боби дуже древня культура. Походять із Середземноморських країн. Відомо, що за 2 тис. років до н. е. їх вирощували в Єгипті, Греції, Римі як продовольчу культуру. В нашій країні вони почали вирощуватись з УІ-УІІІ ст.
Світова площа посіву бобів в даний час близько 5 млн. га. Їх вирощують в багатьох країнах Європи, Єгипті, Марокко, Китаї, Бразилії та ін.
В Україні кормові боби вирощують на площі 10 тис. га. Середня врожайність зерна їх - близько 20 ц/га. За високої агротехніки збирають по 25-30 ц/га зерна і 500-600 ц/га зеленої маси.
Біологічні особливості. До тепла кормові боби невибагливі. Насіння проростає при температурі ґрунту до мінус 3-40С, а повноцінні сходи з’являються при прогріванні ґрунту до 5-60С. Сходи переносять короткочасні заморозки до мінус 60С і більш тривалі до 3-40С. Рослини найкраще ростуть і розвиваються при 15-200С. При температурі вище 300С рослини пригнічуються, особливо в період цвітіння. Пізньостиглі сорти можуть пошкоджуватись осінніми заморозками.
До вологи кормові боби дуже вимогливі, особливо в період від появи сходів до цвітіння. Висока вимогливість до вологи проявляється і в період проростання насіння. Воно поглинає води 110-120% від своєї маси. Транспіраційний коефіцієнт бобів високий - досягає 800. Погано переносить повітряну посуху. Під час посухи інтенсивно опадає листя, а урожайність зменшується. Надмірна вологість також негативно впливає на ріст і розвиток бобів. При надмірній кількості опадів спостерігається ураження рослин хворобами та значне зменшення зав’язування бобів.
Вибагливі боби також і до ґрунтів. Вони добре ростуть на родючих ґрунтах з високим вмістом органічної речовини, нейтральних або слабокислих (рН 6-7), здатних утримувати вологу. Боби формують високі врожаї на осушених торфових і заплавних ґрунтах. Як і горох, боби відрізняються низькою солевитривалістю, добре засвоюють фосфор із важкорозчинних сполук.
Кормові боби - рослина довгого дня (рис.19). Залежно від погодних умов і сорту вегетаційний період у них коливається від 95-100 до 120-130 днів. Посіви кормових бобів пошкоджуються попелицею і зерноїдом, вірусними і бактеріальними хворобами.
Сорти. Найбільш поширеними сортами кормових бобів є Прикарпатські 4, КІУ-82, Уладівські фіолетові, Чабанські, Янтарні та ін.
Технологія вирощування. Кормові боби розміщують в сівозміні після удобрених озимих культур і просапних - картоплі, цукрових буряків. Боби можна використовувати як парозаймаючу культуру в чистому посіві або в суміші з кукурудзою під озимі зернові.
Обробіток ґрунту, удобрення. Основний та передпосівний обробіток ґрунту під кормові боби переважно такий же, як під горох і інші зернобобові культури. Проте слід зазначити, що вони позитивно відзиваються на глибоку оранку. Ґрунти з глибоким орним шаром треба орати на глибину 25-27 см, а дерново-підзолисті на повну глибину орного шару (20-22 см) з грунтопоглибленням.
Весняний обробіток полягає в боронуванні поля при досягненні ґрунтом фізичної стиглості і культивацій. Першу культивацію проводять через 1-2 дні після боронування на глибину 6-8 см, другу, передпосівну - на глибину 10-12 см.
Боби добре реагують на внесення добрив, в тому числі і органічних. На малородючих ґрунтах рекомендується безпосереднє внесення органічних добрив під зяблеву оранку по 25-30 т/га. На чорноземах органічні добрива доцільно вносити під попередник. Урожайність насіння бобів від післядії органічних добрив підвищується на 30%. Під зяблеву оранку вносять також по 60-90 кг/га діючої речовини фосфорних і калійних добрив. Зважаючи на те, що на початку вегетації ще не розвинулись бульбочкові бактерії, під передпосівну культивацію вносять по 20-30 кг/га азоту. В рядки при сівбі бобів вносять гранульований молібденізований суперфосфат з розрахунку 10-15 кг/га фосфору. На кислих ґрунтах не рекомендується використовувати фізіологічно кислі добрива, які гальмують розвиток бульбочкових бактерій. Їх необхідно вапнувати вапняковими добривами (3-4 т/га).
Сівба. Для сівби використовують насіння схожістю не менше 95% і 100%-ою чистотою. Проти фузаріозу, бактеріозу, сірої гнилі та інших хвороб насіння протруюють фундазолом (2-3 кг/га) та перед посівом обробляють ризоторфіном.
Сіють боби одночасно з ранніми зерновими та зернобобовими культурами широкорядним способом з шириною міжрядь 45 см, а на чистих від бур’янів полях - звичайним рядковим, який більш ефективний у зволожених районах.
Норма висіву за широкорядної сівби, яка повинна забезпечити оптимальну густоту стеблостою, складає 450-500 тис. схожих насінин на гектар (100-150 кг/га), а при звичайному рядковому способі - 600-700 тис. га схожих насінин (200-250 кг/га).
Глибина загортання насіння 4-6 см, а на легких ґрунтах - 7-8 см.
Догляд і збирання. Зразу ж після сівби поле коткують кільчасто - шпоровими котками. На 5-6 день після сівби для боротьби з бур’янами поле боронують легкими боронами. Боронування проводять також і після сходів, в фазі 3-5 листків. Боронують у другій половині дня при спаданні тургору рослин. На широкорядних посівах проводять 2-3 міжрядні розпушення на глибину 4-6 см. При необхідності для боротьби з бур’янами можна застосовувати гербіциди.
Для швидшого достигання кормових бобів, за місяць до збирання застосовують чеканку рослин - зрізують їх верхівки косарками. Це сприяє підвищенню урожайності бобів за рахунок більшого притоку поживних речовин до сформованих плодів і одночасно є заходом боротьби з попелицею. Попелицю знищують також обприскуванням базудіном (1,5-1,8 кг/га) або БІ-58 (0,75-1 кг/га).
Для прискорення достигання бобів добрі результати забезпечує дефоліація посівів за 10-12 днів до збирання 15%-м розчином сульфату амонію.
При повному достиганні боби розтріскуються і насіння з них висипається. Тому збирають кормові боби роздільним способом при побурінні 25% нижніх плодів. Підсохлі валки обмолочують зерновими комбайнами при частоті обертів барабана 400-500 за хвилину.
