РОСЛИННИЦТВО

Сочевиця

Значення. Сочевиця - культура різнобічного використання - продовольчого, кормового і технічного. В насінні її міститься до 35% білка, близько 55% безазотистих речовин, 1,5% жиру, 2,5-4,9% зольних речовин. Має високі смакові якості, швидко розварюється. З насіння харчова промисловість виготовляє консерви, ковбаси, білкові препарати, шоколад, печиво, супи та ін. Особливо ціниться для продовольчих цілей крупнонасінна сочевиця (рис. 20).

Насіння дрібнонасінної сочевиці в розмеленому вигляді є цінним концентрованим кормом. Застосовується як білковий компонент при виготовленні концентрованих кормів. На корм використовують також зелену масу, сіно, солому і полову сочевиці. В соломі міститься до 14% білка і по поживності вона майже така, як добре лугове сіно.

Збагачуючи ґрунт на азот, сочевиця є одним з кращих попередників для озимих і ярих зернових культур. Її можна використовувати як культуру для зайнятого пару.

Рис 20. Сочевиця крупно насінна.

В культурі сочевиця відома за 2 тис. років до н. е. Крупнонасінна сочевиця походить із Середземномор’я, а дрібнонасінна - з Південно-Східної Азії. Тепер поширена в Азії (Індія, Китай, Туреччина), в Латинській Америці, в багатьох країнах Європи. Світова площа посівів сочевиці близько 1 млн. га.

На Україні сочевиця вирощується на незначних посівних площах. За середньою врожайністю (13-14 ц/га) поступається іншим зерновим бобовим культурам. При високій агротехніці одержують 20-25 ц/га. Високі врожаї сіна забезпечує в сумішах з вівсом та ячменем.

Біологічні особливості. Сочевиця більш теплолюбна ніж горох та інші зернобобові культури. Насіння її проростає при температурі 4-50С. В залежності від температури і вологості ґрунту сходи з’являються через 8-12 днів і переносять весняні заморозки до мінус 2-30С, але пошкоджуються і гинуть при мінус 5-60С. Після сходів найкраща температура 17-190С, а в період достигання - 19-200С.

До вологи сочевиця досить вимоглива при проростанні насіння і в початковий період вегетації. Проте за загальною вимогливістю до вологи вона поступається гороху, що зумовлює її поширення в посушливих умовах Степу. В період наливання і достигання надмірне зволоження шкідливе для сочевиці. В таких умовах формується багато зеленої маси і мало бобів.

Сочевиця добре росте на пухких суглинкових і супіщаних карбонатних ґрунтах. Непридатні для неї кислі, низинні та заболочені ґрунти. Сочевиця - рослина довгого дня. Вегетаційний період триває 85-110 днів. Із-за низькорослості і повільного росту на початку вегетації дуже пригнічується бур’янами.

До районованих сортів належать Дніпровська 3, Красноградська 250, Красноградська 49, Луганська, Світанок та ін.

Технологія вирощування. Основна вимога до попередників сочевиці, це чистота поля від бур’янів. Не слід повертати сочевицю на те ж поле раніше як через 5-6 років. Кращими попередниками слід вважати озимі зернові культури кукурудзу, картоплю, цукрові буряки. Непоганим попередником може бути гречка. Після сочевиці можна висівати озимі та ярі зернові культури, кукурудзи і ін.

Обробіток ґрунту, удобрення. Обробіток ґрунту під сочевицю суттєво не відрізняється від обробітку під інші ранні ярі зернові культури. Завдання основного і передпосівного обробітку є боротьба з бур’янами та збереження і накопичення вологи.

Безпосередньо під сочевицю органічні добрива не вносять, а використовують їх післядію, внесених під попередник. Сочевиця добре реагує на внесення фосфорних і калійних добрив, які в дозі по 40-60 кг/га діючої речовини фосфору і калію використовують під зяблеву оранку. З фосфорних добрив можна застосовувати фосфоритне борошно. Проте на чорноземних ґрунтах краще вносити суперфосфат. Добре реагує сочевиця і на внесення фосфорних добрив (10-15 кг/га д. р.) в рядки під час сівби.

Сівба. Для сівби використовують кондиційне насіння із схожістю 92%, очищене від насіння плосконасінної вики. За 1,5-2 місяці до сівби насіння протруюють фундазолом (2-3 кг/т) або тигамом (4-6 кг/т), а в день сівби обробляють ризоторфіном.

Сіяти сочевицю краще в ранні строки, але в умовах холодної і затяжної весни вища польова схожість насіння спостерігається при сівбі через 5-7 днів після початку польових робіт.

Кращим способом сівби є звичайний рядковий. На забур’янених полях застосовують широкорядний спосіб сівби. Норма висіву сочевиці залежить від умов вирощування, крупності насіння і способу посіву. Крупнонасінну сочевицю звичайним рядковим способом висівають нормою 2-2,5 млн. схожих насінин на 1 га (100-120 кг/га), а дрібнонасінну - нормою 2,5-3 млн. га (80-100 кг/га). На широкорядних посівах норму висіву зменшують на 20-25%. В південних посушливих районах норму висіву зменшують на 15-20%.

Загортають насіння при сівбі на 5-6 см. На легких ґрунтах і при пересиханні верхнього шару ґрунту глибину загортання насіння збільшують до

7- 8 см, а на важких глинистих - зменшують до 3-4 см.

Догляд, збирання. Після сівби проводять коткування. Подальший догляд складається з до - і післясходових боронувань середніми боронами. На широкорядних посівах проводять одне-два міжрядних обробітки. При засміченні посівів сочевиці плосконасінною викою проводять в період цвітіння ручне прополювання, коли її легко виявити за червоно-фіолетовими квітками.

Достигає сочевиця не дружно: спочатку нижні боби, пізніше верхні. Особливо запізнюється достигання в вологі роки. Збирають сочевицю на насіння при достиганні 60-70% бобів на рослині. Запізнення із збиранням призводить до значних втрат насіння від розтріскування бобів. Особливо не слід запізнюватись із збиранням продовольчих сортів сочевиці із зеленим забарвленням насіння. Перестоювання рослин зумовлює побуріння насіння і втрату ним товарних якостей. Високостебельні сорти збирають роздільним способом. Скошену сочевицю через 1-2 дні обмолочують при достиганні 85­90% бобів. Насіння очищають, сортують і зберігають при вологості 14-15%.

Сочевицю на зелений корм збирають на початку цвітіння рослин, на сіно - в період повного цвітіння.