СТВОРЕННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ. ШТУКАТУРНИХ СТАНЦІЙ І АГРЕГАТІВ. НОВОГО ПОКОЛІННЯ
Обґрунтування методики визначення коефіцієнтів тертя kf та питомого опору зсування kT будівельного розчину
Для визначення коефіцієнта тертя kf та питомого опору kx зсування розчину у даній роботі запропонована методика на основі дослідження руху прямокутної плоскої лопатки у ємності, яка заповнена розчинною сумі - ттттттю.
Нехай лопатка має наступні геометричні параметри (рисунок 3.17): ширина b, висота І, ширина кронштейну кріплення лопатки с.
Спочатку розглянемо випадок, коли площина лопатки під час руху перпендикулярна до швидкості руху її лопатки. У цьому разі на лопатку під час руху діє сила опору F зсування розчинної суміші, що захоплюється
лопаткою, відносно маси розчину, що залишається нерухомою, по всьому периметру лопатки (аналогічно до сил опору, розглянутих вище):
(3.64)
де А - площа зсування суміші (на рисунку вона показана сірим кольором), м2, може бути представлена, як добуток периметру лопатки на елементарне переміщення dx: А = (2l + 2b - c) dx; k - - коефіцієнт питомого опору зсування суміші, Па.
Робота, що витрачається на переміщення лопатки у масі розчинної суміші може бути обчислена за наступним виразом:
A = FL = AkxL, (3.65)
де L - відстань, на якій виконується робота А, м.
Потужність, котра необхідна для руху лопатки в розчинній суміші, може бути обчислена за наступною формулою:
A (2l + 2b-c)dx■ kL, 7 7 4 7 ,
P = — = - = и (2l + 2b - c) dx ■ k
t і
де t - час, за який виконується робота А, с; u = L/t - швидкість руху лопатки, м/с. Отже, з використанням останнього виразу, можемо записати:
або з урахуванням того, що потужність Р є добутком сили F на швидкість u,
Як уже зазначалося вище, коефіцієнт питомого опору зсування кх є характеристикою розчинної суміші й не може залежати від розмірів лопатки або величини 'її переміщення. Тому знаменник (2l + 2b - c)dx виразу (3.68) повинен бути постійним у всіх дослідах по визначенню коефіцієнту кх, отже він являється постійною експерименту.
Тобто вимірюючи експериментально значення сили опору F та знаючи геометричні параметри лопатки (l, b, c) можна визначити значення коефіцієнту питомого опору зсування кх для розчинних сумішей різної рухливості.
Тепер розглянемо випадок, коли площина лопатки знаходиться під деяким кутом 5 до швидкості й руху лопатки (рисунок 3.18). Визначимо, які сили діють на лопатку внаслідок її руху в масі розчинної суміші.
1. Опір зсування матеріалу, що переміщується лопаткою відносно суміші, котра розташована над лопаткою:
F = Л кх, (3.69)
• • • • 2
де Л1 - площа зсування суміші по верхній грані лопатки, м.
2. Опір тертя верхньої грані лопатки по розчинній суміші, що розташована над лопаткою:
F = Gkf, (3.70)
де G - вага суміші, що знаходиться над лопаткою, Н.
3. Опір тертя розчинної суміші по верхній грані лопатки внаслідок переміщення її по лопатці в сторону за умови тиску на лопатку від сили опору зсування суміші:
kf
F = Nkf cos 5 = yF sin 25, (3.71)
де N1 - нормальна реакція на лопатку від сили F1, Н.
4. Опір зсування суміші F4 по бокових гранях лопатки та F5 - по нижній грані:
Р4 =Л2£х, F5 =A3kz, (3.72)
де Л2, Л3 - площа зсування відповідно по боковій та нижній гранях лопатки, м2.
5.
Опір тертя розчинної суміші по нижній грані лопатки внаслідок переміщення його по лопатці в сторону за умови тиску на лопатку від сили опору зсування суміші:
де N5 - нормальна реакція на лопатку від сили F5, Н.
Таким чином, загальна сила опору рухові лопатки становитиме:
Робота, що витрачається на переміщення лопатки у масі розчину може бути обчислена за наступним виразом:
де Lf - одинична відстань, на якій виконується робота, м.
Для визначення потужності, котра необхідна для руху лопатки, необхідно у даний вираз підставити значення площ зсування матеріалу Л'ь Л 2, Л з за одиницю часу та силу ваги G' розчинної суміші, що переміщується над лопаткою за одиницю часу. Ці величині можуть бути представлені в такому вигляді:
Aj = u(bsinS-c); A2 = ul; A3 = ubsinS; G' = upg(bsinS-c)a, (3.76)
-5
де u - швидкість руху лопатки, м/с; p - густина розчинної суміші, кг/м ; g - прискорення вільного падіння, м/с2; а - висота суміші над пластиною (див. рисунок 3.18), м.
Підставивши у вираз роботи (3.75) значення величин (3.76) маємо формулу потужності:
Таким чином, одержані математичні залежності (3.68) і (3.78) дозволяють на основі експериментального вимірювання параметрів F, u та S руху лопатки розмірами b*l у розчині розрахувати величини коефіцієнта опору зсування k і коефіцієнта тертя kf розчину, які визначають характер взаємодії робочих органів розчинозмішувача штукатурної станції або агрегату з середовищем, що перемішується. При цьому спочатку необхідно дослідити взаємодію лопатки із сумішшю за умови кута атаки S = 90° - це дозволить визначити величину коефіцієнта k для розчинів різної рухливості. Після цього із використанням залежності (3.78) з’являється можливість визначити величину коефіцієнта kf.
Отже, нами теоретично на основі математичного моделювання обумовлені якісні показники роботи стрічкового шнекового змішувача у складі штукатурної станції або агрегату, а саме їх вплив на інтенсивність та ефективність перемішування.
У якості показника ступеня перемішування у процесі роботи змішувача запропонований коефіцієнт Kvar неоднорідності рухливості суміші по всьому об’єму розчину, що знаходиться у бункері змішувача, та розроблена методика його визначення.
За допомогою аналізу диференціальних рівнянь руху частки розчину по стрічці шнека визначений механізм взаємодії часток розчину із робочим органом змішувача під час його обертання у суміші, що перемішується. На цій основі запропонована математична модель оцінки роботи стрічкового шнекового розчинозмішувача. Підтверджено, що кінематичні параметри руху та форма й розміри робочого органа змішувача головним чином визначають характер руху часток розчину одна відносно одної, і чим інтен - сивнішим буде цей відносний рух тим меншим коефіцієнт неоднорідності рухливості суміші по всьому об’єму змішувача.
Теоретично визначена величина об’ємного переміщення розчинної суміші в осьовому напрямі бункера, котра необхідна для забезпечення безперебійної роботи розчинонасоса протягом усієї технологічної операції трубопровідного перекачування розчину.
Проведений аналіз сил опору, котрі діють на робочий орган змішувача (стрічку шнека) з урахуванням фізико-механічних властивостей розчину, що перемішується, дозволяє оцінити коефіцієнти тертя kf та опору зсування суміші kx. Встановлені й обґрунтовані основні чинники, які визначають величину потужності, котра споживається у процесі змішування. З урахуванням названих чинників розроблений математичний апарат оцінювання ефективності процесу інтенсивного перемішування розчинних сумішей на початковому етапі роботи змішувача та повільного побуджен- ня під час роботи розчинонасоса.
Виконаний аналіз впливу основних конструктивних параметрів стрічкового шнекового розчинозмішувача (кута 5 нахилу стрічки до площини обертання, кутової швидкості ю обертання робочого органа та коефіцієнта заповнення бункера К) і параметрів, які характеризують властивості середовища, що перемішується (коефіцієнта тертя kf та коефіцієнта опору зсування k) на величину потужності, котра споживається у процесі змішування.
Теоретично досліджена величина критичної кутової швидкості обертання стрічки шнека, перевищення котрої призводить до виникнення явища розбризкування розчинної суміші та її сегрегації. Визначений вплив таких показників, як коефіцієнт заповнення бункера, рухливість суміші, кут нахилу стрічки та її зовнішній радіус на величину критичної кутової швидкості.
Теоретично досліджений вплив одного з основних геометричних параметрів стрічки шнека - кута нахилу 5 до площини обертання - на показники ефективності роботи розчинозмішувача та обґрунтоване значення кута 5, яке забезпечує максимальну циркуляцію мас розчину, а відповідно й інтенсивність перемішування суміші в змішувачі штукатурної станції.
Розроблена методика визначення параметрів (коефіцієнта тертя kf та коефіцієнту опору зсування суміші k), які описують фізико-механічні властивості розчинів різної рухливості у процесі перемішування в стрічковому шнековому розчинозмішувачі. Запропонована методика ґрунтується на визначенні сил опору, які діють на лопатку під час її руху в будівельному розчині.