ГІРЧИЦЯ - "ГОРЧИЧКА"
"Їдальня", "Делікатесна", "Російська", "Аматорська"...
Без цього соусу не обходиться жодне застілля. Давно визнаний народом соус, навіть буденний шматок хліба із салом здається "не той", якщо його не присмачити горчичкой.
Налагодити виробництво гірчиці, поставити її випуск на промислову основу - не проблема, було б бажання...
Необхідне приміщення висотою не менш 3,0 м, приводимо його обробку й комунікації у відповідність із санітарними нормами для підприємств харчової промисловості. У виробничих приміщеннях стелі затираються з наступною побілкою побілкою, стіни - облицювання на висоту 1,8 м керамічною глазурованою плиткою, вище побілка по штукатурці, підлоги - керамічна плитка або мозаїчні. Висвітлення - природне, вентиляція - приточно - витяжна. Для нормальної роботи будуть потрібні ще комори: сировини, тари й готової продукції, побутові приміщення, кімната майстри.
Установлюємо встаткування, підключаємо, заземлюємо... Все це краще зробити грамотно відповідно до проекту цеху виробництва гірчиці, що спроектують фахівці ПКБ "Промсельпроект". Підготовчі роботи кінчені, приймаємося за закупівлю сировини й тари.
ДЛЯ ГОТУВАННЯ ГІРЧИЦІ ВИКОРИСТАЮТЬ НАСТУПНУ СИРОВИНУ
- Порошок гірчичний ОСТ 18-308-77;
- Масло соняшникове не нижче першого сорту за ДСТ 1129-93;
- Цукор-пісок ДЕРЖСТАНДАРТ 21-94;
- Сіль поварену ДЕРЖСТАНДАРТ 13830-84;
- Кислоту оцтову;
- Оцет харчової;
- Воду питну ДЕРЖСТАНДАРТ 2874-82;
- Аркуш лавровий;
- Перець чорний ОСТ 18-279-76;
- Кориця ОСТ 18-278-76;
- Гвоздика ОСТ 18-276-76;
- Горіх мускатний ОСТ 18-277-76.
Вода (ДЕРЖСТАНДАРТ 2874-82), застосовувана у виробництві гірчиці повинна відповідати вимогам, пропонованим до питної води й подаватися централізованою системою господарсько-питного водопостачання.
Тепер, коли сировина й тара в коморі, приступаємо до головного - виробництву. Не забудьте придбати "технологічну інструкцію з виробництва гірчиці харчовий", вона знадобиться не тільки для роботи, але й для служб, що перевіряють Ваше виробництво.
Спочатку займемося підготовкою сировини. Гірчичний порошок, сіль, цукор перед уживанням просівають через сито й пропускають через магнітні вловлювачі. Рослинне масло фільтрують через сито й проколюють при температурі 160...180 0С до припинення пенообразования. Спеції інспектують, видаляючи сторонні домішки, пропускаючи через магнітні вловлювачі. Балони з оцтовою кислотою обмивають водою від пилу, перевіряють цілісність горловини й концентрацію кислоти.
Технологічний процес ведуть відповідно до технологічної інструкції.
Спочатку в казані  готовлять водяний розчин оцтової кислоти й повареної солі, доводять його до кипіння й заливають цим розчином гірчичний порошок, перемішуючи його в змішувачі протягом 20 хвилин. Відбувається гідроліз гірчичного порошку. Після выстойки 10 годин у цю масу вносять послідовно складені компоненти: сіль, цукор масло й 50% від заданого по рецептурі ароматизованого оцту.
Ароматизований оцет готовлять окремо в казані, шляхом настоювання спецій (розфасованих по рецептурі в полотняні мішечки) з оцтовою кислотою, попередньо нагрівання вміст до 80 0С. Далі гірчичну масу витримують 2...3 години періодично помішуючи й додаючи інші 50% ароматизованого оцту.
Гірчиця готова, неї залишають ще на 3...4 години відкритої, також періодично помішуючи. Після цього готовий продукт пропускають через протиральну машину й направляють на розфасовку.
Фасувати гірчицю можна в скляні або пластмасові баночки, підібрати яскраву етикетку - і споживач готовий до покупки Вашого товару.
НАБІР УСТАТКУВАННЯ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА ГІРЧИЦІ
1	Просеиватель вібраційний	
2	Казан варильний електричний (якщо в хоз-ві немає техн. пари)
3	Казан відкритий варильний	
4	Змішувач
5	Насос ротаційний 	
6	Машина протиральна
Г 3.117
ЗМІШУВАЧ
Призначений для змішування різних компонентів, передбаченими рецептурою. Застосовується в цехах малої потужності..
ТЕХНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
Продуктивність, кг/ч......……………………………......500
Геометрична ємність корита, л...………………………150
Тривалість циклу, мин...…………………………………3-5
Потужність двигуна, квт...…………………………………2,2
Напруга, В......………......80  Частота струму, Гц...………......50
Габаритні розміри, мм...……………………………………1200х1100х1150
Маса, кг...……………………………………………………......250
Змішувач складається зі станини, корита, приводу місильних гвинтів, заслінки з механізмом повороту, пульта керування. Станина являє собою сталеву металоконструкцію. На станині між опорними плитами кріпиться корито. Корито виготовлене з нержавіючої сталі, усередині якого розташовані два місильних гвинти. Перемішування продукту виробляється місильними гвинтами. Обертання місильних гвинтів здійснюється від електропривода (мотор-редуктора) через коштовну передачу. Завантаження продукту виробляється вручну. Вивантаження - за допомогою відкривання заслінки, розташованої під днищем корита. Відкривання заслінки відбувається за допомогою важеля й зубчастої передачі. Привід місильних гвинтів являє собою мотор-редуктор, установлений на рамі змішувача й зв'язаний ланцюгом з одним з місильних гвинтів. Другий місильний гвинт приводиться в обертання зубчастою передачею.
І 3.61
КАЗАН ВАРИЛЬНИЙ
Призначений для варіння сиропів, заливань і випарювання овоч-фруктових мас й іншої сировини при виробництві консервів.
Застосовується на підприємствах плодоовощеконсервной промисловості.
ТЕХНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
Повна місткість, м3...……………………………………………......0,20
Робоча місткість, м3...……………………………………………......,15
Габаритні розміри, мм...……………………………………………......755х1015х1145
Займана площа, м2...……………………………………………......,78
Маса, кг...………………………………………………………………300
Площа поверхні нагрівання, м2...…………………………………......
Витрата пари, кг/година...……………………………………………………93+-5
Робочий тиск пари, Мпа (кгс/див2)...………………………………0,25 (2,5)
Казан являє собою відкриту ємність із паровою сорочкою. Стінки казана, що стикаються із продуктом і парою, виготовлені з нержавіючої сталі, дозволеної органами охорони здоров'я.
Зовнішні стінки казана ізольовані й закриті кожухом.
Завантаження продукту виробляється через верхню частину казана, пара подається в парову сорочку через блок, що включає в себе манометр і запобіжний клапан.
Вивантаження готового продукту здійснюється шляхом перекидання казана за допомогою черв'ячної пари, що приводить у рух "від руки", або через патрубок, розташований у нижній частині казана.