Технологічні властивості ґрунту
Ґрунти - це гірські породи, що складаються з мінеральних часточок і органічних домішок.
Ґрунти поділяють на:
скельні, що залягають у земній корі у вигляді моноліту з високою міцністю;
нескельні - поділяються на великоуламкові, піщані, супіщані, глинисті, суглинні, лісові.
Властивості ґрунтів впливають на стійкість земляних споруд, трудомісткість і вартість їх розроблення. Основними будівельними властивостями ґрунтів є такі:
Об’ємна маса, тобто маса одиниці об’єму ґрунту в природному стані,
m/м3;
кут природного укосу (ф) - кут, утворений поверхнею насипного ґрунту і горизонтальною площиною. Його значення залежить від кута внутрішнього тертя, сил зчеплення;
вологість (%) - ступінь насиченості ґрунту водою. Виражається відношенням маси води в ґрунті до маси твердих часточок. При вологості до 5% ґрунти вважають сухими, 5-30% - вологими, більше 30% - мокрими.
Зчеплення визначається початковим опором зрушення і залежить від виду ґрунту й ступеня його вологості.
Розпушування - це збільшення об’єму ґрунту при його розробці під час розроблення, характеризується коефіцієнтами початкового Кр та залишкового розпушування Кз. р. Коефіцієнт початкового розпушування є відношенням розпушеного ґрунту до його об’єму в природному стані; коефіцієнт залишкового розпушення - це відношення об’єму розпушеного ґрунту після його ущільнення до його об’єму в природному стані.
