Гибриды соняшнику

ГНИЛІ СОНЯШНИКУ ТА ЗАХОДИ щодо ОБМЕЖЕННЯ IX ШК1ДЛИВОСТІ

_______________________________ I. J1.__ Марков, к. б. н., професор НУБШ УкраУни

Серед численних гнилей на со­няшнику найбшыпе еконолйчне значения у Bcix регюнах вирогцу - вання культури мають бша i cipa гниль Щ хвороби при 36iry спри - ятливих абютичних i бютичних чинниюв можуть нашвець звести зусилля товаровиробника при ви - рощуванш piei культури. Вивчен - ня цих захворювань i розробка захисних заход1в продовжуеться бшып шж 100 роюв, але акту - альшсть piei проблеми не знята i сьогоднг Це пояснюеться знач - ною пристосовашстю збудниюв цих захворювань - космополтв до виживання у несприятливих умовах середовища, i'x широкою спещал1защею до рослин-живите - л1в, i'x генетичною вар1абельшстю тощо. Нижче наводимо найбшьш типов1 уточнен! д1агностичн! озна - ки найбшьш поширених гнилей, бюлопчш i еколопчш особливост1 i'x збудниюв, науково обгрунтован! пщходи до проведения захисних заход! в.

Бша гниль поширена повсюди, де вирощують соняшник. Особливо небезпечна хвороба за умов ви - coKoi вологост! пов! тря i частих опад! в впродовж вегетацн рос­лин, коли 11 розвиток набувае еп! ф!тотп. Бша гниль е надзви- чайно шкщливою хворобою со­няшнику. Вона спричиняе випа - дання уражених молодих рослин i зрщження nociBiB, передчасне дозр1вання хворих рослин, в ре­зультат! чого формуеться щупле насшня 3i зниженими пошвними та технолоичними властивостя - ми. Heflo6ip врожаю може сягати 30-50%, а в роки ешфгготшного розвитку хвороби - i бшыне. Щоб ефективно захистити культуру вщ хвороби, фах1вцям необхщно точно знати д1агностичш ознаки п прояву на р1зних органах рослин соняшнику, щоб точно розшзна - ти хворобу, мати чта вщомоси про бюлопчш i еколопчш особ - ливост! збудника хвороби, цикл його розвитку, джерела шфекцп, що дае змогу виявити найбшьш уразлив1 стадп розвитку патогена, з одного боку, i рослини-живи - теля - з iHmoro, цшеспрямовано i максимально використати pi даш при розробщ та проведенш ор- ган! зац1йно-господарських, агро - техн! чних, селекцшно - насшневих, фiзикo-мexaнiчниx, бюлопчних та xiMinHHX профшактичних за­хисних 3axofliB.

Бша гниль соняшника, як вщомо, проявляеться у вигляд1 трьох форм: кореневог, стебловог i кошиковог.

Коренева форма характеризуем­ся ураженням коренево'! системи як проростюв, так i дорослих рослин. Таке ураження спосте - piгaeтьcя за наявносп в насш - невому MaTepiani зараженого на - с1ння (внутршнш тип шфекцп) або коренева система уражуеться в результат контакту з грунтовою шфекщею патогена (зовшшшй тип шфекцп). KopeHi стають м’якими i мокрими, у Бологому rpyHTi вони покриваються бшим повстяним нальотом - грибницею збудника хвороби, яка виявляеться також i м1ж частками грунту. Уражеш про­ростки i молод! рослини в’януть, загнивають i гинуть, спричиняючи iHOfli суттеве зрщження nociBiB культури.

Стеблова форма спостерпаеться впродовж Bciei вегетаци рослин. На проростках i молодих рос - линах шм’ядолр молод1 листки i стебла бшя прикоренево'! час - тини 6ypiroTb, стають мокрими i покриваються бшим повстяним нальотом. Верхня частина стебла поникае, листки в’януть, рослина гине. На бшып дорослих росли - нах стеблова форма проявляеться у вигляд1 бурувато-коричневих плям р1зних po3MipiB, яй часто охоплюють значну частину стебла. Кора в мюцях ураження руйнуеться, провщш пучки оголюються у ви - гляд1 тоненьких ниток i шнурюв, стебло надламуеться, хвора рос­лина вщмирае.

У вологу погоду уражена тка­нина покриваеться бшим повстя­ним нальотом, на якому ni3Hi - ше з’являються темш або чорш, щшьно'1 структури i pi3Hoi форми тша - склерощ'1 гриба (видозмша грибнищ). У суху погоду в мюцях ураження бший налит вщсутнш, але поверхня набувае свило-ко - ричневого кольору, стае мокрою. Уражеш стебла розмочалюються, тканина трухляв1е, серцевина в них всихае, у порожниш утворюються численш чорш склероцй pi3Hoi величини. Стебла хворих рослин втрачають мщнють, в мюцях плям надламуються, засихають i вщ - мирають. Як правило, iнфiкoвaнi

Поставки оригинальных средств защиты растений и микроудобрений

Bayer, Basf, Syngenta, Monsanto, Dupont, Nufarm, Makhtesh

рослини у ранньому Bipi кошийв не утворюють. В суху погоду на стеблах замшть бшого нальоту утворюються безбарвш або жовтувато-бур! кон - центричш плями pi3Ho'i конфшураци.

Кошикова форма характеризуеться утворенням на зворотньому бощ кошшав бшо-коричневих плям, тканина стае мокрою i легко продавлюеться. Плями швидко розростаються й часто охоплюють значну частину котика. У мшцях плям i на по - верхн1 котика з’являеться бший повстяний налгг, який пронизуе всю тканину котика, квкгколожа, язичков1 i трубчасп квНки, насшня. М1ж насшням формуються чорш склероци у вигляд1 грат - ре - miTOK. Вони виявляються i в середит насшня. Уражеш шм’янки темшють, руйнуються, стають пркими на смак. У вологу погоду збудник хвороби продовжуе розвиватися на шсляжнивних рештках рослин, формуючи на них повстяну биту грибницю i численш чорш склероци.

Збудником бшо! гишн е сумчастий гриб Sclerotinia sclerotiorum (Lib.) Korf. et Dumont, який уражуе по - над 360 вщцв однодольних i дводольних культурных i дикоростучих рослин. Особливо штенсивний роз - виток хвороби спостершаеться на тютюну картошп, кукурудзь буряку, моркв1, ршаку, coi, квасолу ropoci, конюшиш, льону та шших культурах. 1з бур’ян1в найбшыи уражуе pi3Hi види ocoTiB i бур’яни i3 ро - дини капустяних.

В цикл1 розвитку гриб утворюе одну i3 видозмш грибнищ - склероци, яи формуються всередиш стебла i на поверхш уражених оргашв. Спочатку склероци 6ypi, буро-коричнев!, згодом стають чор - ними. На штенсившсть i характер утворення скле­роцпв збудника бшо! гнил! впливають температура i волог1сть. Склероци формуються крупш i у великш кшькост1 у вологу i прохолодну погоду, а в сухий i жаркий nepiofl Л1та - др1бш i в мал1й юлькосН.

Склероци при збиранш урожаю соняшнику по - трапляють на грунт або залишаються на уражених рештках рослин, яю поНм загортають. На наступний pix навесн1 проростають лише Ti, ян знаходять - ся у верхньому niapi Грунту, завглибшки 5-9 см, при бшыи глибокому знаходженн1 cioiepopii не проростають, проте збернають свою життездатшсть до 7-10 роюв.

Cioiepopii патогена проростають пфами, яй швидко формують повстяну бшу грибницю i проникають в рослину або формують сумчасте спороношення на поверхш Бологого грунту у вигляд1 вщкритих плодовых тш - апотецив. Вони CBirao-6ypi, блюд­це - або лшкопод1бш, на цюиндричних н1жках,

4- 8 мм у д1аметр1. Якщо пщ час перебування скле - роцив у rpyHTi впродовж зими вщбувалися част1 чергування низьких i високих температур, тривале промерзания грунту з наступними вщлигами, тод1 склероци ф1зюлопчно визр1вають i формують ви - ключно апотеци, в яких знаходяться сумки з сумкос - порами. За умов стабшьно! noMipHoi температдфи без значних коливань взимку склероци повшстю не визр1вають i проростають лише пфами, утво - рюючи навколо себе бшу павутинопод1бну, згодом повстяну грибницю.

Оптимальна температура для проростання скле - роцив знаходиться в межах 18-24°С. Грибниця роз - виваеться при вологосп грунту 40-50%. Апотеци формуються при температур! 12-22°С i вологосп повггря 60-80%.

В природ! склероци масово проростають теля достатнього зволоження грунту впродовж усього перюду вегетаци рослин. Слщ зазначити, що при про - ростанн! склероцпв, як! знаходяться на поверхш наспгня, або при контакт! корешв з грибницею па­тогена шфжоваш проростки гинуть. При ураженш KopeHiB в бшьш ni3Hift час спостершаеться прико - ренева форма бшо! гниль Проростання склероцпв вщбуваеться у грунп на глибин! не бшыпе 9 см.

Впродовж вегетаци рослин гриб поширюеться сумкоспорами. При високш вологосп повпря i3 дозр! ваючих апотецив вившьняеться велика маса сумкоспор i розноситься вИром на значн! вщетань Вони дружно проростають при вологосп повггря

до збудника бшо! гниль сильшше уражуються рос - лини у фаз1 проростка i при дозр1ванш кошийв, бшып стшю вони у фазу бутошзаци.

Джерелом шфекцп е склероцп гриба на уражених рослинних рештках у грунл, у вигляд! дом1шок, яю вишваються в грунт разом i3 насшням. Додатковим джерелом е заражене насшня, в якому збершаеться грибниця патогена. У зв’язку i3 здатнютю гриба розвиватися в широюй ампллуд! температур в ра­йонах i3 зимовими вщлигами вш продовжуе свш розвиток i взимку на рослинних рештках. Тому шслязбиральш рештки е субстратом для розвитку i розмноження патогена восени, взимку i весною.

Дослщженнями встановлено, що бшышсть склеро - цпв збудника бшо! гиши гине шсля i'x заорювання в грунт. Так, при вщносшй вологосл грунту 50-100% i температур! 18-20°С близько 70-80% склерощ - i'B руйнуеться через мюяць п1сля i'x потрапляння в грунт. Значну роль в i'x руйнуванш вццграють грунтов! гриби-антагон! сти: Coniotirium minitans та iHiiii представники. D, i гриби-антагон! сти взят1 за основу для розробки бюлопчного захисту со - няшника вщ бшо'! гнил! у багатьох крагнах свггу.

Cipa гниль. Рослини уражуються хворобою впродовж Bciei вегетацп. Cipa гниль за своею шкодо - чинн1стю не поступаемся бшш гниль Вона зрщжуе сходи в результат! випадання молодих рослин, по - ripniye nociBHi i технололчш якосл насшня, знижуе продуктивном рослин. Збудник cipo'i гнил1 здатний продовжувати розвиток i над час збершання Бологого насшня соняшнику, спричиняючи його псування.

Захворювання проявляемся у вигляд! шпснявшня насшня i проростюв, коренево'!, стеблово! та ко - шиково'! форм.

ПлКнявтня настня i npopocmxie проявляеться у вигляд! шпснявого ciporo нальоту, який покри - вае поверхню насшня. На проростках з’являються 6ypi плями, видовжеш поздовжш водянист! смуги, яи згодом покриваються пухким шрим нальотом, проростки загнивають i часто гинуть ще до виходу на поверхню грунту.

Коренева форма часпше проявляеться на молодих рослинах. При ураженш коренево! системи рослини у фази шм’ядольних i 1-2 пари справжшх листюв лягають на поверхню грунту, у вологу погоду вкри - ваються cipHM нальотом i гинуть, в суху - в’януть i вщмирають. Такий прояв хвороби спостершаеться при проростанн1 зараженого насшня. Шсля спа- лаху захворювання навеет його розвиток у суху погоду уповшьнюеться, a шсля рясних допцв знову посилюеться. Бшя основи стебла спостершаеться штрихуват1сть i потемн1ння тканин з утворенням плям ciporo кольору.

Стеблова форма проявляеться спочатку у вигляд! свило-бурих, згодом бурих та темно-бурих плям pi3Hoi форми i величини, яи часто охоплюють значну його частину, у вологу погоду покриваються Фрим нальотом, який легко розпорошуеться на до­тик. BepxHi листки уражених рослин злегка в’януть, а нижш в’януть i засихають. Згодом в уражених мюцях формуються flpi6Hi чорш склероцп. Уражеш тканини стебла руйнуються i рослина надламуеться.

Кошикова форма cipoi гншп проявляеться 3i зво - ротного боку кошиюв, на якому утворюються темно-6ypi маслянист! плями, уражена тканина квпжоложа розм’якшуеться, у вологу погоду вкри - ваеться димчасто-с1рим нальотом i др! бними чорними склерощями. При ураженн! кошиюв обо - лонка нас1ння стае пухкою, набувае мармурового забарвлення. На поверхш i в середин! с1м’янок виявляються склерощ'ь У вологу погоду уражений кошик загнивае, а у суху — тканина кошика втрачае мщнють i легко розкришуеться.

Збудником хвороби е сумчастий гриб Botryotiana fuckeliana (в конвдальнш crafli'i Botrytis cinerea Fr.), який уражуе понад 400 вщцв рослин i3 pi3HHx родин. В циюп свого розвитку патоген формуе грибницю, склероцп, хламщоспори, KOHiflianbHe i сумчасте спороношення.

Склероцп чорн1, др1бш, округл1 або неправильно'! форми, утворюються при температур! 4-13°С. Вони спочатку с1рувато-бш1, а згодом чорш, з горбис - тою поверхнею, часто неправильно'! форми, трохи сплюснул, 1-2 мм завтовшки. В грунл вони можуть бути життездатними понад piK, а в насшш - понад три роки. Проростають склероцп' при наявносл вологи та за температури 19-2б°С.

За умов тепло! зими без промерзания грунту склероцп' гриба проростають пфами, як!, пере - шнтаючись, формують грибницю, на якш шзшше формуеться конщ! альне спороношення у вигляд! пухкого ciporo нальоту. Впродовж вегетацп гриб поширюеться конщ! ями. Кошдп гриба поширю - ються повИряними течьями та комахами на значн! вщсташ i перезаражають рослини. Проростають KOHifli! за наявност! краплинно! вологи при тем­ператур! 2-ЗСГС (оптимум 17-19°С). В посушлив! пер1оди конщп можуть збершати життездатн1сть кшька MicapiB, що сприяе! х накопиченню впродовж вегетацшного пер1оду у велиюй кшькост!.

За умов чергування впродовж зими низьких тем­ператур i тривалих вщлиг склероцп гриба навесш проростають й утворюють сумчасте спороношення у вигляд! поодиноких чи трупами плодових тш - апотецйв, яю формуються у вигляд! блюдцепод! б - них Tin на цшпндричних н! жках. Вони спочатку глибоко вгнул, ni3Hime — плосю, соскопод! бш випукл!, д1аметром 1,5-7 мм. Апотецп формуються при температур! 2-13°С. В апотещях формуються сумки з сумкоспорами, яю е додатковим джерелом шфекцп. Сумкоспори легко поширюються в навко - лишньому середовипц, потрапляючи на рослину соняшника, проростають i дають початок розвитку грибниц!, на якш шзшше формуеться кондаальне спороношення.

Факторами, що сприяють ураженню рослин у фазу сход1в та поширенню хвороби на котиках у перюд! х пожовлння, е надм1рн! опади та пом1рна темпе­ратура повлря в межах 14-1б°С.

Джерелом! нфекцн е склероцп i грибниця пато­гена на уражених рештках у грунт!, яю збершають свою життездатн! сть до 8 роюв i бшьше, засм! чений склерощями гриба пошвний матер1ал i заражене насшня.

Поширення i шюдлив! сть гнилей на соняшнику в наступному 2013 рощ залежатиме вщ агроюпма - тичних умов вегетацп, передушм, коли пщ час до - зр! вання соняшнику будуть складатися сприятлив! умови, а саме температура повггря в межах 1б-28°С, волог1сть - 80-100%. За таких умов найчаслше

гишн будуть спричиняти велит втрати i недобори врожаю на полях, на поверхш яких знаходяться не - загорнуп в грунт уражеш рештки рослин, насшня, падалиця тощо. Висока ймов1ршсть розвитку бшо! та cipoi' гнилей прогнозуеться у господарствах, де у минулому рощ уражешсть рослин була високою (6-12% i вище) i в rpyHTi накопичився достатн1й запас шфекцй у вигляд1 склероцпв гриба.

Вугшына, або попеляста, гниль. Хвороба проявляеться у вигляд1 в’янення рослин. Листки на уражених рослинах в’януть, некротизуються i вщмирають. На стеблах у прикоренев1й частин1 з’являються 6ypi плями, яй шзшше набувають по- пелястого забарвлення. Всередин1 уражено! тканини стебла виявляються др1бш, гладеньш, кулясп чорн1 склероци д1аметром 50-400 мкм. У м1сцях уражен - ня тканина розм’якшуеться, паренх1ма руйнуеться, серцевина всихае, стебла легко ламаються.

Збудником хвороби е мггоспоровий гриб Sclerothium bataticola Taub. Грибниця патогена розвиваеться у провщшй систем! стебла, чим i пояснюеться в’янення рослин. Воно вщбуваеться в результа - Ti розростання грибницу яка закупорюе судини рослини, порушуючи цим самим обмш речовин, а також штоксикацп орган1зму через видшення патогеном токсин1в.

Основне джерело 1нфекц1! - уражен1 рештки, на яких збершаються склероци гриба. Вони зберн гають життездатн1сть у rpyHTi до 5-6 рок1в i за на - явносН кореневих видшень рослини-живителя проростають, утворюючи нову грибницю.

KpiM соняшника гриб уражуе цукров1 буряки, ку - курудзу, картоплю, квасолю, apaxic та iHini культури.

У загущених nacieax соняшнику розвиток попе - лясто'1 гнил1 бувае нашнтенсившшим.

Рис. 4. Рослини, уражен/ прикореневою стебловою

ГНИЛІ СОНЯШНИКУ ТА ЗАХОДИ щодо ОБМЕЖЕННЯ IX ШК1ДЛИВОСТІ

ГНИЛІ СОНЯШНИКУ ТА ЗАХОДИ щодо ОБМЕЖЕННЯ IX ШК1ДЛИВОСТІ

Рис. 2. Прояв коренево/' форми 6ino'i гнилi на рослинах

Рис. 3. Формування склероц'/в S. sclerotiorum на уражених коренях у rpyHTi

ШкщливАсть хвороби виявляеться в передчасно - му вщмиранш рослин, ламкоеп стебел, зниженн1 виповненост1 с1м’янок i вм1сту в них олй. Xeopi рослини практично не дають урожаю.

Сприяють розвитку хвороби суха i жарка погода, забур’янен1 пос1ви соняшнику, а також його виро­щування шсля попередниюв, яй уражуються даним збудником хвороби.

Бура суха гниль кошийв. Хвороба проявляеться на зворотньому бощ котика у вигляд1 коричне­во-бурих сухих плям, з лицьового боку уражена тканина спочатку дещо розм’якшена. Плями швидко розростаються i охоплюють весь кошик, який за - сихае i тверд1е. Характерною ознакою хвороби е наявшсть с1рувато-брудного повстяного нальоту на уражешй тканин1 котика. Це нестатеве споро - ношення збудниюв хвороби. В суху жарку погоду уражеш дшянки викришуються разом i3 ком1рками i ураженим нас1нням. Насшини залипаються i не достигають, ядра в них, як правило, ripKi на смак.

Збудниками хвороби е гриби Rhizopus nodosus Nam. i Rhizopus nigricans Her.

Гриб Rh. nodosus утворюе добре розвинуту гриб­ницю бурого кольору, яка легко виявляеться на ура - женш тканиш котика. На грибнищ патоген формуе споранпеносщ высотою до 3 мм, з потовщеннями д1аметром 28-50 мкм i довжиною до 100 мкм, на верх1вках яких формуються кулясп спорангй д1аметром 100-220 мкм. В споранг1ях формуються CBirao-6ypi продовгуват1 (розм1ром 6-9 х 4-6 мкм) або округло! (д1аметром 4,2-7,2 мкм) форми спо - ранпеспори, яю при проростанн1 спричиняють первинне заражения рослин.

Rh. nigricans не формуе повггряно! грибнищ. У нього добре розвинуп темш столони i ризо! ди. Споранг1еносц1 коричнев! або чорш, нерозгалуже - Hi, формуються трупами по 3-5 i бшьше на вузлах столошв, до 4 мм заввишки. Спорангп куляст!, д1а - метром 100-200 мкм. Споранпеспори ел! псопод1бн! або кутасп, смугаст1, темного забарвлення, розм! ром 8-14 х 16-11 мкм.

Збершаються гриби у вигляд1 грибниц! та спо - paHrii'B на уражених рештках i HaciHHi.

Шкодочиншсть хвороби значка. В суху жарку погоду уражешсть корзинок школи досягае 100%, а недоб1р урожаю складае 50% i бшьше.

Ешфгготшний розвиток гнилей на соняшнику можливий за умов вггряно! дощово'! погоди, три- валих густих тумашв пщ час дозр1вання рослин. Фвби культури шсля pinaxy, конопл1, бобових, гречки, гарбузових, баштанних та шших культур, за коротко! ротацп культури в с1возм1н1, внесен - Hi надм1рних доз азотних добрив, на загущених, забур’янених поФвах, наявносп падалищ соняшнику в nociBax шших сшьськогосподарських культур, вирогцуванш сприйнятливих до хвороби copTiB i пбргццв соняшнику.

Нытегрований захист соняшнику в1д гнилей. Проти гнилей соняшнику найбшьш радикальним, економ1чно вигщним i еколопчно безпечним за­ходом е створення та впровадження у виробництво високоврожайних ст1йких пбрщцв та сорт1в. У pa3i вирощування таких copTiB немае потреби в за - стосуванн1 профшактичних обприскувань рослин фунпцидами. Використання стшких пбрщцв i сорнв не тшьки заощаджуе витрати на фунпциди, але й, що найважлив1ше, вщвертае небезпеку забруднення навколишнього середовища та продукнв урожаю токсичними речовинами.

Високою польовою стшюстю до бшо! гнши харак - теризуються таю м1жсортов1 i сортолгншш сорти i ибриди: Алл1ум РМ, Ант, Арена ПР, Атланта, Бал­кан, Богун, Боець, Деркул, Джазу Енерпк РМО, €С Карамба, Заклик, Златибор, Зубр, 1дальго, Капрал, Кв1н, Конгрес, Лeйiлa, Лиман, Мирослав, Mixain, HiK03i, НК KaHTpi, HK-Bpio, Олстар РМ, Опера ПР, ПР 64А89, Румбасол ОР, Соната, Сувешр, Терра, Tica, Тетания, Украшське сонечко, Флай, Форвард КС та ш.

Високу толерантшсть до cipoi гнши виявляють таю сорти i г1бриди соняшнику: Алшон РМ, Аллгум РМ, Ант, Базальт, Всесвгг, 6С Карамба, Захват, Зевс, Златибор, Кий, Ковчег, Корал1я КС, Лейша, Мирос­лав, Мгхаш, Одеський 122, Олстар РМ, ПСФ 4639, Сувен1р, Терра, Фаб1ола КС, Флай, Ясон та iH.

3 метою запобнання ешфгготшному розвитку бшо! i cipoi та шших гнилей, зменшення псування насшня пщ час дозр1вання та збирання врожаю, зниження напруження шд час збиральних робег у кожному господарств1 слщ вирощувати не менше 2-3 сорт1в чи пбрщцв соняшнику, яю мають ге - нетичш вщмшносн щодо стшкосп проти хвороб та р1зняться м1ж собою вегетацшним перюдом. Це дасть можливють також продовжити строки сорто - замши внаслщок уповшьнення формування нових в1рулентних рас патоген1в у npupofli.

Потр1бно уважно стежити за чистотою поФвного матер1алу. Забороняеться вифвати соняшник з до- м1шками склероцив збудника бшо! та cipoi гнилей. У роки шсля ешфгготш бшо! i cipoi гнилей для Фв - би наФння соняшнику доцшьно завозити з 1нших областей i район1в, де pi хвороби були вщсутш або поширеш набагато менше.

На наФнницьких поФвах слщ здшснювати ре - тельну агротехшку i своечасно видаляти уражен1 гнилями та шшими хворобами рослини. Першу фггопрочистку проводять у фазу 3-4 пар справжшх листюв, другу - перед цвтнням, третю - перед збиранням урожаю.

Суперелггне й елНне насшня за сортовими якос - тями повинно вщповщати першш категори, а за поФвними якостями - першому класу.

Суворе дотримання науково обгрунтованих ciB03MiH для кожно! грунтово-кл1матично! зони. Найкращими попередниками для соняшнику е зерновг особливо озим1 культури, що вирощують - ся на чистих i п1сля зайнятих napis. Задовшьними попередниками за наявносН достатньо! вологи е кукурудза на силос i зерно та mini npocanHi куль­тури. Bci pi попередники використовують вологу i поживш речовини не глибше як метрового шару грунту. В зонах з недостатньою вологозабезпечешстю таю глибококоренев1 культури як суданська трава, люцерна, цукровий буряк, як вщомо, споживають вологу з глибших inapiB, тому вони як попередники для соняшника небажан1. П1сля цих культур со­няшник виФвають не рашше шж через 2-3 роки. Потр1бно уникати попередниюв, як1 уражуються бшою i ciporo гнилями: pinaK, гречка, мак, 6o6oBi, гарбузов1, баштанн1, прядивш культури.

Одним i3 HaftflicBimirx заход1в суттевого обме - ження шкщливосН гнилей на соняшнику е його повернення на попередне поле Фвозмши не рашше шж через 8-10 роюв. Якщо господарство займаеть - ся вирощуванням одночасно i соняшнику, i ршаку, то найбшьш ефективним фИосан1тарним заходом проти гнилей е розмпцення кожно! культури в окре - м1й спещал1зованш ciB03MiHi. В pa3i вирощування в однш ciB03MiHi! х повернення на одне i те ж саме поле повинно бути не рашше шж через 4—5 роюв.

3 метою обмеження поширення шфекцн бшо! i cipoi гнилей пов1тряними теч1ями слщ дотри- муватися просторово! 1золяцй не менше 1 км м1ж товарними i HaciHHCBiiMii nociBaMH, м1ж полями, де вирощувався соняшник минулого i нин1шнього року.

Вирощування високого врожаю i високо! якост1 соняшнику з мШмальними затратами прац1 i кош - т1в вимагае застосування науково обгрунтовано! системи arpoTexHiHHirx заход1в, яка включае в себе так1 головш роботи як основний i передпоФвний обробггок грунту, удобрения, cie6y i догляд за no­ciBaMH.

Основний обробггок грунту повинен вщповщати вимогам зональних систем землеробства i забезпечу - вати максимальне накопичення вологи та поживних речовин у rpyHTi, швидку мiнepaлiзaцiю рослинних решток, знищення бур’яшв, бшышсть яких мають спшьних збудниюв захворювань, сприяють поши - ренню шфекцп. Коренева система соняшника, як вщомо, проникае в грунт на глибину до 2,5-3,0 м i бшьше, тому для одержання високих урожа! в дуже важливо, щоб цей шар грунту мав достатньо про­дуктивно! вологи.

Основний обробггок грунту розпочинають зразу ж теля збирання попередника. Залежно вщ ступеня вологосН, стану забур’яненосп i видового складу бур’яшв проводять дискування чи ллтцення поля. Гли - бина зябу пщ соняшник мае становити 27-30 i навггь 32 см., при цьому у 2-3 рази зменшуеться засм1че - HicTb поля однор1чними i багатор1чними бур’янами. При цьому переважна боьш1сть склероцпв збудни­юв бшо! i cipoi гнилей разом з рештками уражених рослин загортаються на значну глибину i пщ fliero м1кроорган1зм1в-антагон1ст1в розкладаються в rpyHTi.

ис. 5. Д1агностичн1 знаки прояв рикоренево'1 юрми 6mo'i гнил! а рослинах у суху огоду

Рис. 8. Формування склероцнв гриба на поверхи/

/ в серединi уражених стебел

ГНИЛІ СОНЯШНИКУ ТА ЗАХОДИ щодо ОБМЕЖЕННЯ IX ШК1ДЛИВОСТІ

^ р

шшю^Ж

Рис. 9. Розвиток бшоi гнилi на стеблах i листках рослин соняшнику у фазу повноI стиглост/ рослин у вологу погоду

Рис. 6. Розвиток стеблово/ форми

Рис. 7. Р/зний ступень ураження стебел бшо! гнилi у вигляд! соняшнику б'тою розмочалювання гниллю у фазу повноi

ураженоi тканини стиглостi рослин

у вологу погоду

Таблиця 1. Протруйники наФння соняшнику проти гнилей

Д1юча речовина препарату, г/л; г/кг (препаративна форма)

Назва препарату (торгова марка)

Норма витрати, кг/т; л/т

Хвороби, проти яких обробляеться насшня

Карбендазим, 200 г/л (в. с.)

Колфу го-Супер

2,0

Cipa та бша гнили фомоз, плюнявшня насшня

Карбендазим, 500 г/л (к. с.)

Бар-Кот-5; Голдаз1м 500; Дерозал 500 SC

1,5

Cipa та бша гнили фомоз, несправжня борошниста роса

Форсаж 500 SC; Хттон 500 SC

0,8

Cipa та бша гнил! фомоз, плюнявшня насшня

Металаксил-М, (т. н.)

Металакс FS

2,0-2,5

Бша гниль, пероноспороз, вертицильоз

Металаксил-М, 350 г/л (т. к.с.)

Апрон XL, 350 ES

3,0

Cipa та бша гнили пероноспороз, вертицильоз

Тирам, 400 г/л (к. с.)

ТМТД

4,0-5,0

Cipa та бша гнил! фомопсис, пероноспороз, плюнявшня насшня, альтернарюз, бактерюз

Тирам, 480 г/л (в. с.к.)

Роялфло

2,5-3,0

Cipa та бша гнили несправжня борошниста роса

Флудиоксонш, 25 г/л + металаксил М, 10 г/л (т. к.с.)

Максим XL 035 FS; Флеке,

6,0

Бша гниль, пероноспороз, фузарюзна коренева гниль, плюнявшня насшня

Флутриафол, 25 г/л + чабендазол, 25 г/л (к. с.)

Вшцит 050 CS

2,0

Cipa та бша гнил! пероноспороз, фомоз, плюнявшня насшня

Дозу та сшввщношення елеменпв мшерального живлення встановлюють за результатами грунто­вых анал1з1в. 1з оргашчних добрив гид соняшник вносять добриво органо-мшеральне «Оргашк» та cyMimi на його ochobI, гр. (0,4-2,0 т/га) або доб - рива «Добр1 добрива» оргашчш та оргашчно-Mi- неральш, гр. (1,0-1,5 т/га). На грунтах з высоким вм1стом доступного кал1ю особливо ефективне азотно-фосфорне добриво, гр. (45-60 кг/га), селн тра вапняково-ам1ачна, гр. (60-120 кг/га по азоту). Оргашчш, фосфорш i кал1йн1 добрива вносять шд оранку, азотн1 - навесн1 пщ культивац1ю. Слщ пам’ятати, що односторонне внесения високих доз азоту спричиняе штенсивне ураження рослин соняшнику гнилями.

Передпошвний обробпок грунту повинен бути направлений на знищення сход1в раншх бур’ян1в - резерватор1в шфекци багатьох збуднишв хвороб, в тому числ1 бшо! i cipoi гнилей, збереження вологи в rpyHTi, забезпечення оптимальних умов для пророс­тання насшня, отримання дружных та piBHOMipHHX сход1в, що шдвшцуе! х ст1йшсть до шфекцшних хвороб. Цей захщ здшснюють шляхом проведения культивац1й або внесения гербщщцв. Глибина пе - редпоовно! культивацп становить 5-6 см, в умовах дефщиту вологи - 4-5 см.

У засушливый весняний перюд, коли ефектившсть грунтовых гербщщцв низька, п1сля першо! куль­тивацп поле слщ коткувати кшьчастими котками, що сприяе бшын 1нтенсивному проростанню на­сшня бур’яшв, HKi легко знищуються наступною культиващею.

ПрипоДвне внесения малих доз суперфосфату (Р15-20) дае можлившть економно використовувати цшш добрива, при цьому значно пщвищуеться стш - юсть рослин соняшнику до найбшьш поширених хвороб, в тому числ1 i до бшо! гншн, пщвищуеться врожайн1сть i яшсть продукцн.

Таблиця 2. Фунпциди проти гнилей соняшнику

Д1юча речовина (назва препарату)

Норми витрати, кг, л /га

Проти яких хвороб

Cnoci6 i особливосп обробок

Строк останньоТ обробки

fliMOKcidpo6iH, 200 г/л + боскалщ, 200 г/л (lliKTop, к. с.)

0,5

Бша гниль, фомоз, альтернарюз

Одне обприскування nociBiB в перюд вегетацп

30

Цимоксант, 250 г/кг + фамоксадон, 250 г/кг (Тайтл 50, в. г.; Танос 50, в. г.)

0,4-0,6

Бша та cipa гнил! фомоз, несправжня борошниста роса, фомопсис, альтернарюз

Перше профшактичне обприскування - у фазу 4-6 листюв або при висов рослин 60-80 см; друге - на початку бутошзацй

30

Карбендазим, 500 г/л (Бар-Кот-5, к. с.; Абсолют, к. с.; Голдаз1м 500, к. с.; Дерозал 500 SC, к. с; Карма, к. с.; Композит SC, к. с)

1,5

Бша та cipa гниль фомоз, несправжня борошниста роса

Одне або два обприскування в перюд вегетаци

30

Протюконазол, 125 г/л + флуогмрам, 125 г/л (Пропульс 250 SE, с. е.)

0,8-0,9

Бша та cipa гниль альтернарюз

Не бшьше 2 обприскувань в перюд вегетаци

30

Тебуконазол, 200 г/л + трифлоксютробЫ, 100 г/л (Коронет 300 SC, к. с)

0,6-0,8

Cipa гниль, 1ржа

Не бшьше 2 обприскувань в перюд вегетаци

50

Феномщон, 75 г/л + пропамокарб гщрохлорид, 375 г/л (Консенто 450 SC, к. с )

2,0

Бша та cipa гниль фомоз, несправжня борошниста роса, фомопсис, альтернарюз

Не бшьше 3 обприскувань в перюд вегетаци рослин

30

Ципродинш, 750 г/кг (Хорус 75 WG, в. г)

0,75

Cipa гниль

Одне обприскування в перюд вегетаци

-

Подготовка насшня до Фвби включае обов’язкове проведения фггосаштарно! експертизи наФнневого матер1алу. Слвбу соняшнику слщ проводили лише здоровим високояюсним наФнням високих репро­дукций районованих пбрщцв i copTiB в оптимальш строки для кожно! конкретно! грунтово-юиматично! зони. Проти насшнево! поверхнево! та внутр1шньо! шфекцп збуднишв хвороб необхщно провести зволожене протруення або шкрустащю наФння з використанням одного i3 протруйниюв (табл. 1).

ГНИЛІ СОНЯШНИКУ ТА ЗАХОДИ щодо ОБМЕЖЕННЯ IX ШК1ДЛИВОСТІ

Рис. 11. Склероцп S. sderotiorum у вигляд'! грат-решпки, якi формуються в ураженИч тканин/ кошика рослин

ГНИЛІ СОНЯШНИКУ ТА ЗАХОДИ щодо ОБМЕЖЕННЯ IX ШК1ДЛИВОСТІ

Рис. 10. Д'югностичн/ ознаки прояву б/ло/' гнил'! на кошику

При вирогцуванш соняшнику на бщних грунтах, на яких не вносили оргашчш добрива, в робочу рщину при протруенш насшня слщ додавали одне i3 комплекс - них добрив: Басфол1ар, р. (4-10 л/т); добриво комплек - сне мшеральне рщке «Оазис», р. (5-10 л/т), добриво комплексне на ochobI комплексонапв мпсроелеменшв «Реаком» та макродобрив NPK (4-7 л/т); мжродобриво ушверсальне на основ! комплексонашв мшроелементав «Реаком», р. (3-5 л/т), мжроелементи: Фрчанокислий магшй i Фрчанокислий цинк по 0,3-0,5 кг/т кожного, один i3 протруйниюв-шсектицщцв i один i3 регулято - piB росту рослин: Верм1стим К (5-8 л/т), Вимпел (260 мл/т), Гумюол (15 л/т), Дорсай (0,25 л/т), Ендофгг L1 (3-5 мл/т), Радостим (250 мл/т) та багато шших. Цей захщ шдвигцуе стшшсть молодих рослин соняшнику до хвороб i суттево шдвигцуе! х урожайн1сть.

Слвбу соняшнику слщ розпочинати при nporpiBaHHi 10-сантиметрового шару грунту до 10-12°С. С1вба соняшнику в холодний Грунт сприяе ураженню наФння i npopocTKiB рослин шпснявшням, бгпою i ciporo гнилями, в результат! чого вщбуваеться зрщ - ження nociBiB, знижуеться продуктившсть рослин.

При ciB6i соняшнику слщ дотримуватися оптималь­но! норми вифву наФння в грунт, рекомендовано! для кожного сорту чи ибриду залежно вщ його бюлопчних особливостей i юпматично! зони.

Умовою одержания високого врожаю насшня i високо! якосФ е дотримання рекомендовано!

густоти nociBy i р1вном1рне розмщення рослин на плопц залежно вщ генотипу соняшнику. Р1вно - м1рний розподш в рядку сход1в рослин забезпечуе краще провкгрювання nociBiB соняшнику i тим самим обмежуе тривале збереження краплинно! вологи на рослинах, не дае змоги швидкому про - ростанню спор та интенсивному заражению рослин фиопатогенами. Слщ зазначити, що в загущених nociBax шд покривом рослин навггь у жарку погоду тривалий час утримуеться висока волопсть пов1тря i складаються сприятлив1 умови для поширення i розвитку гнилей та шших хвороб на соняшнику.

ВиФвати насшня соняшнику необхщно на таку глибину: для copTiB - 6-8 см, для пбрщцв - 5-6 см. Загортання насшня на однакову глибину дозволяе отримати дружш i piBHOMipni сходи, що забезпечуе piBHOMipHHft розвиток рослин упродовж вегета­ци, зменшуе уражешсть сход1в гнилями i сприяе своечасному i яюсному догляду за рослинами. Надм1рно глибоке загортання насшня призводить до штенсивного ураження проростюв бшою i cipoio гнилями i шпснявшням.

Соняшник особливо чутливий до нестач1 MiKpo - елемента бору, що значно впливае не лише на про- цеси цвтння та виповненоси котика насшням, але i суттево знижуе стшюсть рослин до шфекцшних хвороб. 3 щею метою за необхщносп слщ провес­ти позакореневе пщживлення рослин у фазу 5-7 справжшх листочюв, використовуючи необхщш комплексш добрива: 3%-й розчин Солюбор ДФ, гр. (56 кг/га); 3%-й розчин Солю, в. р. (6,0 л/га); 3%-й розчин Нутр1ванта Плюс (10 кг/га); 0,25-й розчин HyTpi-Шфа, кр. (50 кг/га); 0,1-1,0%-й розчин Ам - колона (0,5-5,0 л/га); Вуксал суспенз1ю (3-5 л/га); м1кродобриво ун1версальне на ochobI комплексона - пв мшроелеменнв «Реаком», р. (4-7 л/га); добриво комплексне на ochobI комплексонат1в мжроелеменпв та макродобрив NPK (5-7 л/га); добриво комплексне мшеральне рщке «Оазис», р. (20-50 л/га) та багато шших. При азотному голодуванш рослин для пщ­живлення можна використати добрива piflKi азотш (КАС), 50-80 л/га.

В pa3i необхщносп позакореневе пщживлення рослин можна повторювати декшька раз1в за ве - гетац1ю рослин.

За потреби, але не рашше 6-7 тижшв п1сля ви - с1вання або в раз1 утворення грунтово! юрки шсля сильних опад1в рекомендуеться провести м1жрядну культиващю на глибину 8-10 см, яка спрямована на збереження вологи i елеменпв живлення зав - дяки знищенню бур’ян1в та розпушуванню грунту, зменшення ураження рослин кореневою та при - кореневою формами бшо! i cipoi гнилей.

В pa3i прогнозу ймов1рного розвитку хвороб на nociBax соняшнику слщ провести профшактичш обприскування дозволеними фунпцидами (табл. 2).

3 метою пщвигцення стшкосн рослин до шфек - цш до робочих суспензш фунгщщцв слщ додавати один i3 рекомендованих регулятор1в росту рослин.

В зонах високо! шкщливосн корзинкових форм бшо! i cipoi гнилей рекомендуеться проводити два профшактичш обприскування рослин фунпцидами: Тайтл 50, в. г. або Танос 50 в. г.

В pa3i загрози ешфгготшного розвитку гнилей на по­чатку цвтння рослин на nociBax соняшнику можна

використати рекомендован! фунгщиди: Бар-Кот-5, к. с. та mini, проти cipoi гнши Хорус 75 WG, в. г.

Десикащю nociBiB за необхщносп слщ проводити в несприятлив1 волоп роки при дозр1ванш урожаю, за умов, коли гщротерм1чний коеф1щент бшьший одинищ. Десикац1ю nociBiB соняшнику проводять на початку побуршня кошиюв за вологосп наФння 25-35%. Для pie! цьй використовують один i3 до - зволених десикант1в на соняшнику: за 5-6 дн1в до збирання урожаю застосовують Альфа-Дикват, в. р.к. (2,0 л/га); Баста 150 SL, р. к. (2,0 л/га); Бомбер, в. р.к. (1,5-2,0 л/га); Бумеранг, в. р. (1,5-2,0 л/га); Везувш, в. р.к. (2,0-3,0 л/га); Гршфорт ДК 150, в. р.к. (2,0-3,0 л/га); Десикант, в. р. (2,0-3,0 л/га); Десикаш, р. к. (2,0 л/га); Дикват, в. р.к. (2,0-3,0 л/га); Дикват-Зоря, р. к. (2,0-3,0 л/га); Диктор, в. р.к. (2,0-3,0 л/га); Дукат, р. к. (2,0-3,0 л/га); Реглон Супер 150 SL (2,0- 3,0 л/га); Самум 150, в. р. (2,0-3,0 л/га); Скоршон, в. р.к. (2,0-3,0); Сове­ла, р. к. (2,0 л/га); Спека, в. р.к. (2,0-3,0); CyxoBifi, в. р. (1,5-2,5 л/га); Терон Супер, в. р.к. (2,0-3,0); Юстон, в. р.к. (2,0-3,0 л/га);

за 10-12 дн1в до збирання урожаю - Агроцит Супер, р. к. (1,5-2,0 л/га); BiacaT Зоря, в. р. (3,0 л/га); Вулкан Плюс, в. р. (3,0 л/га); ГТпфос Супер, в. р. (2,4 л/га); Гшфосатш, в. р. (2,0-3,0 л/га); Домшатор, в. р. (3,0 л/га); Домшатор ЗбО, р. к. (3,0 л/га); Домшатор Мега, в. р. (2,0 л/га); Екстраклш, в. р. (2,4 л/га); Юпшк, в. р. (3,0 л/га); Юпшк Дуо, в. р. (3,0 л/га); Райдон, в. р. (3,0 л/га); Раундап Екстра, в. р. (2,4 л/га); Раундап Макс, в. р. (2,4 л/га); Р1чард, в. р. (3,0 л/га); Смерш Плюс, в. р. (3,0 л/га); Суперюпн 480, р. к. (3,0 л/га); ТермИ, в. р. (2,0-3,0); Чистопол, в. р. (3,0 л/га);

за 13-14 дн1в до збирання урожаю - Аргумент, в. р. (3,0 л/га); Аргумент Форте, в. р. (3,0 л/га); Ви­хор, р. к. (3,0 л/га); Косм1к, в. р. (3,0 л/га); Рауль, в. р. (3,0 л/га).

Слщ пам’ятати, що десикащя nociBiB припиняе розвиток cipoi та бшо! гнилей, шиснявшня та шших хвороб на кошиках та насшш, в тому nucxi i в до - щову погоду. На полях, де рослини уражеш гниля­ми, слщ почати обробку трохи рашше, шж там, де гншп вщсутш. Це дае змогу локал1зувати осередки хвороб та запобшти! х подалыному поширенню.

Витрата робочо! рщини при ав1аобприскуван - Hi - 100 л/га.

Збирання урожаю соняшнику проводять через

5- 14 дшв шсля десикацп при побуршш 75-80% кошиюв та вологосп насшня в межах 12-15%.

Велике значения у зменшенш ураженосп коши­юв i насшня бшою i ciporo гнилями мае своечас - не та швидке збирання врожаю. Враховуючи, що збудники гнилей здатш при пщвшценш вологосп продовжувати свш розвиток на насшш пщ час його збершання i знижувати товарш i nociBHi його якосп, з1бране насшня слщ ретельно очистили вщ решток, насшня бур’яшв, склероцпв збудниюв бшо! i cipoi гнилей i просушили, довести волопсть поювного матер1алу до 7, а товарного - до 12%.

3 метою зменшення резервацп збудниюв хвороб у rpyHTi обов’язкове подр1бнення та заорювання шслязбиральних решток з додаванням невеликих доз азотних добрив, що прискорюе! х розкладання, видалення i спалювання решток у м1сцях обмолоту i доробки наФння. %

Гибриды соняшнику

ВИРОЩУВАННЯ СОНЯШНИКУ В УМОВАХ ПОСУХИ

ВПЛИВ ТЕМПЕРАТУРИ Для Украши соняшник - дуже цен­на техшчна культура. В свою черту BiH ставить довол1 висою вимоги щодо юпмату мшця вирощування, а особливо до температури та во­логи. Про принципову …

РЕАКЦІЯ СОНЯШНИКУ НА ЗМІНУ ШИРИНИ МІЖРЯДЯ ПРИЙОМІВ ДОГЛЯДУ I НОРМ ДОБРИВ

Ю.1. Ткал/ч, к. с.-г. н., ДУ Институт сшьського господарства степовоТ зони НААН Украши В дажй статт1 висвнлеш результати вирощування соняшнику 3i звуженими до 15, 30 та 35 см м1жряддями. За …

Как с нами связаться:

Украина:
г.Александрия
тел./факс +38 05235  77193 Бухгалтерия
+38 050 512 11 94 — гл. инженер-менеджер (продажи всего оборудования)

+38 050 457 13 30 — Рашид - продажи новинок
e-mail: msd@msd.com.ua
Схема проезда к производственному офису:
Схема проезда к МСД

Партнеры МСД

Контакты для заказов шлакоблочного оборудования:

+38 096 992 9559 Инна (вайбер, вацап, телеграм)
Эл. почта: inna@msd.com.ua