Гибриды соняшнику

ВИРОЩУВАННЯ СОНЯШНИКУ В УМОВАХ ПОСУХИ

ВИРОЩУВАННЯ СОНЯШНИКУ В УМОВАХ ПОСУХИ

ВПЛИВ ТЕМПЕРАТУРИ

Для Украши соняшник - дуже цен­на техшчна культура. В свою черту BiH ставить довол1 висою вимоги щодо юпмату мшця вирощування, а особливо до температури та во­логи. Про принципову придатшеть мюцевосН до вирощування на нш соняшнику говорять, виходячи з наявно! сумн ефективних тем­ператур. Окр1м того що для щвби соняшнику грунти повинн! про- грНися не менше шж до 6-8°С на глибиш 5 см, мгшмалыЩ сума ефективних температур для ран - Hix сорт1в та пбрщцв, тривалшть вегетативного перюду яких ста - новить близько 150 дн1в, повин­на вщповщати 1450°С. Вщ с! вби до появи перших сход1в залежно вщ грунтово! температури по - тр1бно вщ тижня до 20 дшв. На - ступний важливий перюд росту тривае близько 40 дн1в. При цьому рослина утворюе близько 10 кг сухо! маси на гектар на день. Дал1, до цвтння, коли основна маса коренево!' системи вже сформу - валася, вщбуваеться основний picT i3 найбшьшим поглинанням поживних речовин та води. Тод1 утворення сухо! маси сягае 200 кг на гектар на день. Тривалють ще! фази росту обмежуеться 35-40 днями. Також важливо, щоб i3 дру - го! половини травня температура трималася на piBHi 15°С. Opiem туючись на середню тривалють вегетац1йного перюду культури у 140-160 дн1в, сума ефективних

Найвищий BMicT олiT в HaciHHi соняшнику закладаеться при сонячжй, не дуже спекотжй norofli з температурою нижче 28°С

температур мае сягати 1б00°С. Найвищ1 вимоги до високих темпе­ратур соняшник мае впродовж най- бшын активного росту та розвитку, пщ час цвтння i до дозр1вання. При цьому оптимальна температу­ра для проходження фотосинтезу складае 27°С. До того ж найвищий вм1ст олп в HaciHHi закладаеться при сонячнш, не дуже спекотнш norofli з температурою нижче 28°С. В перюд цвтння напрямок перенесения асимшяНв змшюеться вщ коршня до кошиюв з квита­ми. На той час утворення сухо! маси складае близько 100-150 кг на гектар на день. По завершенш цвтння воно pi3KO знижуеться до 30-40 кг.

На стадиях розвитку до утворення 4 листюв соняшник може пере­носит заморозки до -5°С. Значш похолодания на стадп 8-12 листюв пщ час закладання квггок здатш значно знижувати! х юльюсть. Температури нижче 10°С та вище 35°С можуть заважати запиленню. У багатьох генотишв при високих температурах вщмтчаеться тен - денщя до зниження BMicTy олп, а також змши сшввщношення м1ж р1зними жирными амшокислота - ми - може пщвищуватися вм1ст оле! ново! i знижуватися частка лшоленово! кислоты. Окр1м цього, вирощування соняшнику не пщ - ходить для райошв з частями вес - няними заморозками та в мюцях, де збирання врожаю затягуеться шзшше юнця вересня.

ПОТРЕБА У В0Л031 НА Р13НИХ СТАД1ЯХ РОЗВИТКУ

Рослини соняшнику е дуже ви - могливими щодо забезпечення! х вологою. Через це врожай­шсть i ефектившеть вирощування обмежуються задоволенням по­треби рослин у вод1. Лйшмальна потреба в нш задовольняеться при 350-400 мм опад1в. Найбшьш важливою вода е пщ час утворення бруньок до цвтння. Для отри-
мання вологи з грунту, особливо при його високш вологоутримую - чш здатноси, соняшник мае дуже розвинуту сильну кореневу систему. Соняшник утворюе стрижневий KopiHb, який у гарному грунт може проникати на глибину до 3 i навггь бшыпе метр1в. KopiHb росте дуже швидко i за штенсившстю свого росту значно перевищуе стебло. Вже на стадп 4-5 листюв кор1нь може досягати в довжину 60-70 см. Слщ зазначити, що рослина також утворюе добре розгалужену ciTKy бокового коршня, частина якого супроводжуе головний коршь, а частина поширюеться у rpyHTi на глибиш 10-45 см, утворюю - чи густе переплетшня др1бних коршщв. Найбшып штенсивний picT коршня соняшнику припа­дав на час до утворення котика перед цвтнням. Саме завдяки добре розгалуженш систем! боко­вого коршня, яка складае близько 50-70% Bcie'i коренево! маси рос­лини, та сильному стрижневому кореню соняшник може довол1 добре переносили посуху та за - своювати поживш речовини i во­логу з велико! глибини. Важливою передумовою для спрацьовування цього мехашзму е збереження добро! структури грунт1в та по - передження мюць! х ущшьнення. Слщ пам’ятати, що при сталих вологих умовах коршня розви - ватиметься ближче до поверхш поля, в той час як при сухш по­годi воно проникатиме на бшыпу глибину. В результат! на бшып вологих мюцях рослини бшыпе пщдаються поляганню i е чутли - вшшми до сильних BiTpiB. До того ж шд час o6po6iTKy м1жряддя по - верхневе розташування коршня може створювати ряд перешкод у робот1. В perioHax з континен - тальним KaiMaTOM на бшып важких грунтах, наприклад, на чорноземах, соняшник може повшстю вико - ристовувати вологу, накопичену у rpyHTi за зимовий перюд. Це пояснюе вщносну посухостшюсть соняшнику у таких perioHax. Коли рослини соняшнику вже на ран - Hix стад1ях розвитку страждають вщ нестач! вологи - зменшуеться площа листово! поверхн1, у кошику закладаеться менша кшьюсть квиток, через що знижуеться врожайшсть. Перюд найбшьшо! потреби nociBiB у волоз1 тривае близько 40 дшв. BiH розпочинаеться, коли д1аметр квггкових бруньок сягае приблизно 3 см, i заюнчуеться теля повно­го цвтння nociBiB. При бшып шзньому настанш засушливого перюду листя швидко cTapimae, цим пояснюеться зниження вмюту у HaciHHi оли. До того ж при ви - рощуванш соняшнику у твденних районах BMicT лшоленово! кислоти у HaciHHi зазвичай нижчий, шж у швшчних. Загалом, при pocTi в умовах повно! вологоемкосН грунту транешрацшний коефщн ент соняшнику складае близько 630 л/кг сухо! маси, при звичайнш польовш вологоемкост - близько 450 л/кг сухо! маси. Така висока здатшеть соняшнику до спожи - вання вологи у великих об’емах пояснюеться низьким опором води при и перенесенн1 по рослинах.

ГРУНТИ

Вимоги соняшнику до ГрунНв також визначаються властивостями його коренево! системи i потребою у водг Якнайкраще для вирощуван­ня пщходять грунты з глибоким орним шаром, без ущшьнень, що сприяе проникненню коршня на велику глибину. Цим вимогам

Перюд найбшьшо! потреби nociBiB у волоз1 розпочинаеться, коли д1аметр квйкових бруньок сягае приблизно 3 см, i закжчуеться nienn повного

цв1т1ння культури

краще за все вщповщають лесов1 грунти та лесов1 i шщаш суглинки. Вирощування соняшнику на бшьш легких Грунтах можливе за умов достатньо высокого вмшту гуму­су та добрих запаов грунтовых вод. В той самий час може спо - стерйатися пщвищення ризику шф1кування рослин ciporo гниллю та склеротинюзом. Для вирощу­вання соняшнику не пщходять глиниси, погано структурован1 прохолодш грунти та м1сця з за- ст1йною вологою. 4acTi тумани у BepecHi е також вкрай неспри - ятливими для соняшнику через небезпеку розвитку грибних за - хворювань. Найкращим сере - довищем для рослини е слабокисла, близька до нейтрально! реакщя (значения показника pH - 6,2-7), хоча особливо чутливо на змшу pH соняшник не реагуе.

М1СЦЕ В CIB03MIHI

Ор1ентуючись по розм1щенню соняшнику у ciB03MiHi, необхщно ставити його теля культур, яю зазвичай залишають у грунтах не - багато азоту. Такими добрими по - передниками можуть бути зерновг Надлишок азоту може зумовлювати зашзнене дозр1вання соняшнику, що е вкрай небажаним. Як правило, оптимально пщ соняшник у с1воз - MiHi вщводять одне поле з таким розрахунком, щоб BiH повертався на нього не рашше як через 7-8 рошв. Це дае можливють майже пов­шстю уникнути ураження nociBiB культур хворобами i шкщниками. Вирощування ж соняшнику кожш 4-5 poKiB призводить до значного поширення р1зномаштних пара- зиНв (вовчок, бша й cipa гниль, несправжня борошниста роса тощо). Це зумовлюе зменшення врожайносН й пог1ршення якост1 нас1ння. Хоча вщсутгасть ущшьнен­ня у rpyHTi Biflirpae для соняшнику дуже важливу роль, розм1щувати його п1сля тако! добре вщомо! сво! ми властивостями покращу - вати структуру грунту культури як pinaK не можна. Це пояснюеться чутливштю як соняшнику, так i pinaxy та! нших хрестоцв1тих i зернобобовых до бшо! гнил1. За­галом, частина чутливих рослин у ciB03MiHi не повинна перевищу - вати 20%, через що м1ж ними мае витримуватися хоча б чотирир1чна перерва. Гарними попередниками для соняшнику, oxpiM зернових, та­кож е кукурудза шсля мульчування Г! пожнивних решток i ni3Hi сорти цукрових буряюв. У дуже сухих регюнах неможливо вирощувати соняшник п1сля багатор1чних трав, цукрових буряюв та судансько! трави, ям додатково дуже высушу - ють грунти. Взагал1 таю просапш культури як картопля чи цукровий буряк можуть бути добрими попе­редниками для соняшнику тшьки за умови, якщо не були використаш оргашчш добрива, i поряд i3 за­пасами вологи збереглася добра структура грунт1в. Сам соняшник у добре зволожених регюнах е добрим попередником для ози­мых зернових i особливо озимо! пшениц!. Завдяки добре розвину - Tiir коренев1й систем! BiH значно покращуе структуру трунив i до - помагае наступн1й культур! краще прокор1нюватися. OxpiM цього, пожнивш рештки соняшнику 6araTi на калЩ та магнш, що дае мож - ливють зекономити на калшних добривах для наступно! культури. Звичайно, все це спрацьовуе тшьки на попередньо добре збалансова - них Грунтах. Поряд i3 цим, грунтов! запаси вологи i iHranx поживних речовин, особливо азоту, шсля соняшнику практично вичерпаш. У дуже засушливых регюнах запаси вологи можуть в1дновлюватися тшьки через 2-3 роки. Падалиця соняшнику також здатна зумовити значш складною) при вирощуванн! наступно! культури. Найважче Г! по­бороли у nociBax цукрових буряюв, легше - картопл1 та кукурудзи.

ТЕХН0Л0Г1ЧН1 АСПЕКТИ ВИРОЩУВАННЯ

Хоча за типом асимшяцп соняш­ник i вщноситься до СЗ-рослин, його фотосинтетична актившсть под1бна до активност кукурудзи. При цьому активный фотосинтез у рослинах вщбуваеться у темпера­турному д1апазош 20-30°С. Основш компоненти врожайност1 соняш­нику - це врожайшсть насшня та BMicT у ньому олп. При цьому число рослин на гектар безпосе - редньо залежить вщ якосИ перед - nociBHo! обробки грунту, технолог!! авби та норми виаву. Опосеред - кований вплив також здшснюють picT та розвиток рослин на стадй закладання квггок - 8-12-листюв, на яку впливае генотип рослини, зовшшш умови пщ час вирощу­вання, розвиток листового апарату та його збереження впродовж 30 дшв шсля цвтння. Щодо об - робИку Грунту, то для соняшнику бажаним е глибоке розпушування до 25 см восени. До того ж дуже позитивно зарекомендувало себе рядкове розпушування на Mic - щ майбутнього поаву. Ранньою весною грунт ще раз обробляють на глибину до 10 см i прикочу - ють. Для обмеження чисельносН багатор1чних бур’ян1в найкраще поеднувати розпушування з ви- користанням гербщщцв суцшьно! дн. ГаранНею добрих польових сход1в, особливо у м1сцевостях з обмеженим об’емом вологи, е достатня кшьюсть др1бного грунту на поверхн1 поля. Норма BiiciBy соняшнику залежно вщ водного балансу мюцевосш та сорту може коливатися вщ 50 до 80 тис. рос­лин на гектар. Важливим фактором для визначення гцшьносп nociBiB також е яюсть груншв. На грунтах, ощнених у понад 80 бал1в за бош - туванням, щшьшсть рослин може сягати 7-9 шт. на м2; при оцшщ у 50-80 бал1в - 6-8 рослин на м2; при оцшщ у 40-60 бал1в - 5-7 рослин на м2; i на зовам легких грунтах з оцшкою нижче 40 ба - л1в - до 5 рослин на м2. Пщ час розрахунку ор1ентуватися тшьки на вагу тиога зерен неможливо, оскшьки залежно вщ сорту вона легко може коливатися вщ 35 до 50 грам1в i бшьше. Мтшмальна кшьюсть рослин, яй проростуть на гектар, обов’язково повинна бути дотримана. Це пов’язано з необхщшстю попередження утворення дуже великих кошиюв, яю зазвичай нахиляються, вщ - ламуються та менш piBHOMipHo дозр1вають. По розподшу сорНв соняшнику на paHHi, середньоранш та ni3Hi можна провести аналопю з мюцями вирощування р1зних copTiB кукурудзи. Так, ранш сорти краще пщходять для мюцевостц де вирощуеться кукурудза з FAO числом 230; середньоранш - з FAO числом 250 i шзш сорти та сорти з високим вм1стом оли - з FAO числом 270-280.

ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН

Соняшник ставить вщносно ви­сою вимоги до наявносН у rpyHTi легкодоступных форм поживних речовин. Залежно вщ генотипу та врожайност1 на утворення оди - ниц1 врожаю (ц) рослиш необхщ - но засво! ти близько 4-6 кг азоту, 2-5 кг оксиду фосфору, 10-12 кг оксиду кал1ю, 1,7 кг оксиду магнпо i 3 кг оксиду с1рки. Вщповщно, по­треба соняшнику щодо елеменНв живлення у юлька pa3iB вища, н1ж зернових. Засвоення азоту роз - починаеться вод початку росту i розвитку рослини. До утворення квНок BiH накопичуеться у бшыпш юлькосД у лисН та стеблинах, а дал1 у котиках. Основне засвоювання азоту зак1нчуеться до цвтння, теля чого продовжуеться його перемщення по рослиш у форм1 амшокислот. При достатньому забезпеченн1 азотом вщ початку росту утворюеться велика листова поверхня, закладаеться бшыпа кшьк1сть кв1ток, п1сля цв1т1ння листя повшьнше erapie, до насшня перем1щуеться бшьший резерв про­тешу. Завдяки розвинутш кореневш систем! соняшник здатний добре використовувати мшерал1зований азот грунту. В результат вщбуваеть­ся значне збщн1ння навИь бшьш глибоких mapiB, що нео. бхщно враховувати при плануванн1 ви­рощування наступно! культури. Але незважаючи на це, азотисН добрива пщ соняшник не повинш вноситися в обсязц що переви - щуе 50-80 кг (школи 70-100 кг) азоту на гектар. Бшьш висою дози азоту знижують стшюсть рослин до полягання, затримують дозр1- вання врожаю i пщвищують ризик захворюваност!. Для допомоги у визначенн1 необхщного обсягу азотного добрива слщ вдаватися до анал1зу грунНв, не забуваючи, однак, при цьому, що визначення обсягу азоту, доступного для рос­лин у процеД мтерал1зацп орга - Hi4Hoi речовини, е тшьки opieH - товним, i час його вив1льнення встановити точно неможливо. Зазвичай на важких грунтах вно - сять всю норму азоту за один раз до авби; на бшьш легких грунтах великий обсяг азоту доцшьно по - дшити на кшька внесень: полови­ну - до авби i половину - на час змикання рядюв. Загалом краще вносити азотн1 добрива перед авбою, п1сля не! вноситься тшьки КАС. Для доброго розвитку листя соняшнику потр1бний нНрат, тож слщ уникати хлорвм1сних добрив, яй б перешкоджали засвоенню нИрат1в. Оргашчш добрива, зо - крема rHiii, найкраще вносити пщ iHmi культури в ciB03MiHi, а не перед соняшником. Але якщо е така необхщшеть, то пщ соняш­ник оргашчш добрива вносяться восени до зяблево! оранки (до 20 т/га добре ферментовано - го гною). Слщ враховувати, що процес розкладання орган1чних елеменНв тривае досить довго - вщ двох до шести MicapiB, перш шж можна буде розраховувати на! х д1ю. Основна ж потреба со­няшнику в азот припадае на nepi - од вщ утворення першого листка i до початку цвтння. До того ж внесения рщкого гною до авби спричиняе порушення структу­ры грунту, на що соняшник дуже чутливо реагуе.

Соняшник мае вщносно низьку потребу у фосфорг Найбшыиий його вм1ст спостершаеться у стеб­линах та на дш кошиюв, звщки шсля цвтння BiH перемщуеться до насшня, хоча навггь шсля цього

його засвоення не припиняеться. Оскшьки близько 75% засвоеного фосфату метиться саме в HaciHHi, теля збирання врожаю практично весь BiH виноситься з поля, чим пояснюеться велика потреба у його вщновленнг Залежно вщ р1вня врожайносп на гектар може засво - юватися 70-100 кг оксиду фосфору. Найбшып ефективним вважаеться пщкореневе удобрювання, чим додатково забезпечуеться еко - ном1я добрив i кращий розвиток та спрямування росту коренево! ■' системи. При майже достатньому забезпеченш rpyHTiB фосфатш добрива вносяться шд пociвний ряд чи загортаються.

ВИРОЩУВАННЯ СОНЯШНИКУ В УМОВАХ ПОСУХИ

Соняшник мае високу потребу у кали. Як i фосфор, BiH нако - пичуеться спочатку у стеблинах, а теля цвтння - на дш коши­юв, звщки, однак, переноситься до насшня в невелиюй кшькосп. Вщповщно, з пожнивними решт - ками соняшнику до Грунту по- вертаеться великий обсяг калда. Так само залежно вщ врожайносп рослини засвоюють 200-240 кг оксиду кал1ю на гектар. Якщо ка - лш застосовуеться у хлорвмюнш форм1, його бажано вносити ще влпку чи восени попереднього року. Це дасть можливють хлору перемютитися i залишити зону коршня, враховуючи високу чут - ливють соняшнику до хлорид1в. Кал1й може також комбшуватися i3 фосфором для шдкоренево - го пщживлення. Нестачу даного елемента довол1 легко побачити на лисп, яке вкриваеться хлоро­зами та загортаеться догори.

Хоча задовольнити потребу со­няшнику у магнп довол1 легко, нехтувати цим елементом також не варто. Його нестача значно знижуе масу тисяч1 насшин. Пщ час цвтн - ня можна помггити просв1чування листя м1ж прожилками, а також загортання його донизу та вщми - рання. Оскшьки калш та магнш е антагошетами, надлишок одного з цих елеменпв здатний перешкод - жати шшому. Загальне поглинання рослинами магшю може становити близько 30-50 кг/га. Для поперед - ження пересолення орного шару, до якого соняшник е дуже чутливим, велию обсяги добрив рекомендо­вано вносити восени до зяблево! оранки. На полях, де не вносили повно! дози мшеральних добрив восени, ефективне локальне! х внесения навесш.

На грунтах, бщних на арку, ре - комендують вносити cyльфaтнi форми калда. При цьому потреба соняшнику у cippi у три рази бшь - ша, шж у зернових, i сягае майже 50% потреби pinaKy. На глибоких грунтах потреба у cippi може забезпечуватися за рахунок каш - лярного пщняття. До розрахунку може братися, що мшерал1защя cipKH здатна вщповщати близько 15% мшерал1зацп азоту. Вносити i загортати добрива з аркою краще перед овбою.

Хоча соняшник малочутливий до змши реакцп Грунт1в, не варто допускати пщняття показника pH вище за 7,0, оскшьки при цьому бор стае недоступним для рос­лин. Бор мае найбшыпе значения при вирощуванш соняшнику серед шших мшроелеменпв. Основна кшьюсть бору засвоюеться рос­линами у фазу 5 листюв до появи бруньок. При цьому потреба в 6opi у соняшнику довол1 висока - близь­ко 6,5 г на 1 ц врожаю залежно вщ врожайносп - i часто не може задовольнятися на занадто сухих мюцях, а також при поганш струк­тур! Грунту та ущшьненнях. Прояви нестач! бору спочатку знаходять на лисп, по краях якого утворюються пухирцев! викривлення; стеблина може розтр1скуватися i ставати ламкою; порушуеться утворення квггок та деформуються котики. При значнш нестач! бору квтси можуть взагал1 не утворюватися. До того ж ознакою нестач1 бору час­то е формування бокових стеблин. В такому випадку доцшьно вносити бор до основного удобрювання.

Потреба у внесенш з добривами цинку та мщ1 для соняшнику спо - стершаеться довол1 рщко. У цшому при внесенн1 добрив враховують таю фактори: кшьюсть пожив - них речовин, необхщних культур! для отримання 1 ц врожаю насшня, попередник та його удобрения, а також х1м1чний склад грунту за результатами анал1зу.

ВИСНОВКИ

Вирощування соняшнику мае багато ключових моменпв, на яю обов’язково необхщно звертати увагу при плануванш вирощуван­ня та проведения агротехшчних заход! в. Залежно вщ мшця ви­рощування та грунтово-юпма - тичних умов вщр1знятимуться i пщходи до обробнку Грунту з проведениям авби. Основними ор1ентирами пщ час розрахун­ку потреби у добривах мають бути результати анал1зу грунту та оцшка очшувано! врожайносп з врахуванням винесення росли­нами поживних речовин у про - peci вегетаци. А при встановленш пер! одичност1 вирощування не варто зважати тшьки на високу щну майбутнього врожаю, адже TOfli уникнути збшыпення захво - рюваносп i ураження рослин не вдасться. До того ж соняшник як довол1 важка для грунту в плаш iH - тенсивного м1нерального i водного живлення культура при занадто частому вирощуванш на одному й тому ж самому мющ на довгий час може попршити умови росту

ДЛЯ ШШИХ рОСЛИН у CiB03MiHi. ф

Гибриды соняшнику

ГНИЛІ СОНЯШНИКУ ТА ЗАХОДИ щодо ОБМЕЖЕННЯ IX ШК1ДЛИВОСТІ

_______________________________ I. J1.__ Марков, к. б. н., професор НУБШ УкраУни Серед численних гнилей на со­няшнику найбшыпе еконолйчне значения у Bcix регюнах вирогцу - вання культури мають бша i cipa гниль …

РЕАКЦІЯ СОНЯШНИКУ НА ЗМІНУ ШИРИНИ МІЖРЯДЯ ПРИЙОМІВ ДОГЛЯДУ I НОРМ ДОБРИВ

Ю.1. Ткал/ч, к. с.-г. н., ДУ Институт сшьського господарства степовоТ зони НААН Украши В дажй статт1 висвнлеш результати вирощування соняшнику 3i звуженими до 15, 30 та 35 см м1жряддями. За …

Как с нами связаться:

Украина:
г.Александрия
тел./факс +38 05235  77193 Бухгалтерия
+38 050 512 11 94 — гл. инженер-менеджер (продажи всего оборудования)

+38 050 457 13 30 — Рашид - продажи новинок
e-mail: msd@msd.com.ua
Схема проезда к производственному офису:
Схема проезда к МСД

Партнеры МСД

Контакты для заказов шлакоблочного оборудования:

+38 096 992 9559 Инна (вайбер, вацап, телеграм)
Эл. почта: inna@msd.com.ua