Обертовий момент асинхронного двигуна
Виразимо обертовий момент через втрати в роторі й ковзання:
Р m i2 • R М = = Ш; 12 R; . (11.32)
D1 s D1 s
Відповідно до векторної діаграми на рис. 11.5 I2 R; = E; •cos^2, а за формулами (11.6) і (11.7) ЕРС ротора дорівнює
E; = E; n'S = 4,44 /і • w; • k; • Ф • 5 . (11.33)
Підставляючи (11.33) до формули моменту, дістанемо
_ _ 4,44 • m2 • /1 • w2 •k2 , т „ , T m
М =--------- 2—1—2—- Ф 12 • cos^2 = С • Ф 12 • cos^2, (11.34)
D1 2 2 2 2
_ 4,44m; • /1 • w; •k; де C = — 2—- - постійна величина для даного двигуна.
D1
Величини Ф, I; і ^s^2 в більшому або меншому ступені залежні від ковзання, що обумовлює залежність від ковзання обертового моменту. Для з'ясування цієї залежності перетворимо вихідний вираз моменту (11.32), використовуючи формули (11.8) і (11.20):
m; • 12 • R; m; E2H • s2 • R; m; Ej2 •s^R |
m_ • 12 " - -2 ~2 - -2
d, • s d, • s R2; + x2;H • s2 d, • ke R2 + X2;н • s2 |
М =
Позначивши постійну величину m 2 = С, дістанемо
D1 ^ke
?• R
М = C1'E1; • (11.35)
Якщо знехтувати падінням напруги в обмотці статора I1^Z1, то можна ЕРС Е, замінити напругою U (11.16). Це припущення можливе тільки у відомих межах. При великих навантаженнях і ковзаннях падіння напруги в обмотці статора сильно зростає і різниця між напругою і ЕРС може стати істотною. З урахуванням сказаного формула моменту набуває вигляду
S - R
м = сги;- R2 5R ; . (и зб)
R2 + X 2 Н 5
При U = const, що звичайно має місце в нормальному режимі експлуатації двигуна, обертовий момент є функцією ковзання, графік якої зображується кривою 1 (рис. 11.9).
З формули (11.36) і графіка випливає, що при малих ковзаннях (s < 5К) момент приблизно пропорційний ковзанню. Із збільшенням ковзання стає від
чутнішим вплив s у знаменнику формули (11.36) і момент, досягти свого найбільшого значення Мк при ковзанні s = sK, далі убуває до величини пускового моменту Мп при s = 1. Максимальний момент Мк і ковзання sK, при якому він розвивається, називаються критичними.
Рис.11.9 - Механічна характеристика АД |
Двигун працює із сталою, тобто незмінною швидкістю обертання при рівновазі обертового моменту і моменту опору. Характер кривої моменту опору МОп залежно від ковзання (або швидкості) визначається властивостями робочого механізму. Якщо Mоn=F(s) має вид кривої 2 (рис. 11.9), то умова рівноваги моментів виконується при двох різних ковзаннях - точка а, якій відповідає невелике ковзання s < sK, і точка b при ковзанні s > sK. Однак для усталеної роботи двигуна недостатньо простої рівноваги моментів. Необхідно, щоб двигун міг відновити рівновагу при можливих його порушеннях. Це можливо, тільки якщо
dM dM
> 01 . (11.37)
ds ds
Як видно з рис. 11.9, зазначена нерівність має місце тільки в області s < sK (точка а), тобто на лівій частині кривої M=F(s). Тому асинхронний двигун працюєте стійко лише при ковзаннях, менших критичного. Права частина кривої М = F(s), що належить до області ковзань s > sK називається нестійкою. При таких ковзаннях двигун працювати не може. Так, при роботі з ковзанням, що відповідає точці b, будь-яке випадкове порушення рівноваги моментів в ту або іншу сторону викликає розгін двигуна до ковзань s < sK (перехід у точку а) або його зупинку.
Обертовий момент в режимі номінального навантаження, що відповідає допустимому нагріванню двигуна, повинен бути з певним запасом меншим за критичний Мк. Коли момент опору навантаження досягає величини критичного моменту, двигун переходить на нестійку частину характеристики М = F(s) і зупиняється. Відбувається «перекидання» двигуна. Чим більшим є перевищення критичного моменту над номінальним, тим більші короткочасні перевантаження здатний переборювати двигун. Перевантажувальну здатність двигуна прийнято характеризувати коефіцієнтом перевантажувальної здатності ^
М |
К |
k. |
М |
Н |
(11.38) |
де Мн - номінальний момент двигуна.
Для АД звичайно км= 1,6 ^ 2,5. При оцінці пускових властивостей двигуна важливе значення має величина початкового пускового моменту Мп.
Для визначення критичного ковзання необхідно прирівняти до нуля похі - dM
дну —— і розв’язати отриманий вираз відносно s. Такий аналіз показує, що
CttS
(11.39) |
Sk = |
X, |
2Н |
а сам критичний момент, який можна одержати з виразу (11.39) після підстановки значення s = sK, дорівнює |
1 |
(11.40) |
Звідси виходить, що, по-перше, критичний момент, а отже, і переван- По-друге, величина Мк не залежить від активного опору ротора R2, але від R2 Таким чином, графік M=P(s) являє собою видозмінену, тобто побудовану в ін- Перетворимо (11.36), підставивши замість U1 його значення з (11.40): Cj • 2Mк • X0„ • R • s 2M t |
M = |
K ' X2H ' R2 • s 2 + X 2H |
.(11.41) |
s 2) |
R |
X 2 H ' s R |
C,( R |
+ |
X 2 H • s |
З огляду на (11.39) маємо 2M |
(11.42) |
M= |
sK s — + — ss |
Ця проста формула зручна для розрахунку механічної характеристики двигуна за двома |
Рис.11.10 - Механічні характеристики АД відомими величинами - Мк і sK, які можна одержати з каталогу |
Під робочими характеристиками АД розуміють залежності ряду величин, що визначають ті або інші властивості двигуна, від корисної потужності Р2, яка розвивається на валу двигуна, при постійній прикладеній напрузі мережі. До таких величин належать швидкість обертання п2 або ковзання s, обертовий момент М, коефіцієнт потужності cosy, ККД і струм статора І1. Приблизний графік вказаних залежностей для двигуна нормального виконання зображений на рис. 11.11. Залежність n2 =fР2) або s = f(P2) називається швидкісною характеристикою. |