ТЕХНОЛОГІЯ МОНТАЖУ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ
5.1. Загальні відомості
Ще в кам'яному віці первісна людина створювала різноманітні знаряддя праці, які полегшували виконання робіт. Були створені прості підіймально - транспортні засоби. Першим теоретиком будівельної справи був Марк Вітрувій Полліон (1 ст. до н. е.) - римський архітектор, інженер та історик. У своєму трактаті "Десять книг про архітектуру" він виклав основи містобудування, описав окремі способи піднімання вантажів.
Пам'ятки мистецтва - Софіївський собор у Києві, Київо Печерська Лавра, Успенський собор та ін.
У процесі зведення будівель виконують різні монтажні роботи.
До початку монтажних робіт здійснюють підготовчі роботи, до яких належать підготовка будівельного майданчику, прокладання доріг для транспорту, обладнання складів, прокладання кранових колій, установлення монтажних кранів і т. ін.
Широке застосування збірних конструкцій ставить перед архітекторами, технологами вимоги щодо виготовлення, транспортування та монтажу з найменшими витратами праці й матеріально-технічних засобів, відповідності умовам технологічності.
Технологічність - пристосованість їх до виготовлення, транспортування, монтажу з найменшими витратами праці. Ознаки монтажної технологічності - висока заводська готовність, раціональне укрупнення, відносна рівновагомість.
Технологія виконання транспортних процесів. Для транспортування конструкцій застосовують спеціальний технологічний транспорт: панелевози, фермовози тощо. У разі монтажу з транспортних засобів конструкції доставляють відповідно до погодинного графіка монтажу.
Приоб'єктні склади влаштовують у тих випадках, коли монтаж з транспортних засобів неможливий. Такі склади розміщують у зоні дії монтажного крана.
Розмір майданчика визначають за розмірами конструкцій, які мають зберігатися на ньому. Більшість залізобетонних виробів складають штабелями на дерев'яних підкладках у положенні, близькому до проектного.
Перевірка якості. Після поставлення конструкцій такелажник відповідно до сертифікатів візуально визначає усі її параметри. Облаштування елементів дробинами, риштуваннями та іншими пристроями здійснюють з метою забезпечення безпечної роботи монтажників на висоті. Кріплення навісних пристроїв виконують на місці їх установлення.
5.2 Класифікація методів монтажу будівельних конструкцій
Залежно від ступеня укрупнення конструкцій розрізняють поелементні монтаж, монтаж укрупненими блоками і монтаж споруд цілком (рис. 5.1).
|
|
а - нарощуванням; б - підрощуванням; в - підніманням зі складним
переміщенням; г - поворотом; д - поворотом з ковзанням; е - насуванням;
є - вертикальним підніманням
Поелементний монтаж - монтаж конструктивними елементами - (колони, плити, ферми). Цей метод має найбільше розповсюдження тому, що вимагає мінімальних витрат на підготовчі роботи і більш зручний для транспортних засобів, а число монтажних підйомів при цьому є максимальним.
Монтаж блоками - з геометрично незмінних блоків, попередньо зібраних з окремих елементів. Такі блоки можуть бути плоскими, просторовими. При цьому методі знижується число монтажних підйомів, виключається виконання на висоті більшості монтажних операцій, але необхідні для монтажу крани великої вантажопідійомності.
Монтаж споруд повністю полягає у зборці всієї споруди в нижньому положенні, одночасному підйомі й установці в проектне положення. Цим методом монтують опори ліній електропередач , труб, етажерок.
Метод нарощування полягає в тому, що окремі поверхи чи яруси зводять послідовно знизу вгору. При будівництві багатоповерхових будинків вище розташовані конструкції послідовно установлюють на раніше змонтованих.
Метод підрощування полягає в тому, що зведення будинку чи споруди починають з монтажу верхнього ярусу, який збирають на землі й піднімають у проектне положення. Потім піднімають монтажного оснащення.
Метод насуву. Зборку конструкцій виконують осторонь від постійних опор. У проектне положення блок насувають по накатаних шляхах.
Метод повороту - полягає в тому, що споруду чи конструкцію збирають у горизонтальному положенні. Нижній елемент споруди з’єднують з фундаментом за допомогою поворотного шарніра. Повертають конструкцію краном чи за допомогою спеціального оснащення.
Залежно від послідовності установки окремих монтажних елементів розрізняють роздільний, комплексний і комбінований методи монтажу.
Роздільний монтаж. Установлюють, вивіряють і остаточно закріплюють послідовно однойменні конструктивні елементи.
Комплексний монтаж. Установлюють, вивіряють і закріплюють усі конструкції одного осередку будинку.
Комбінований метод - це поєднання роздільного й комплексного методів монтажу.
