ТЕХНОЛОГІЯ БУДІВНИЦТВА

Монтажні механізми

На монтажі будівельних конструкцій застосовують стрілові самохідні, баштові, козлові крани. Самохідні стрілові крани завдяки своїй мобільності широко застосовують на монтажних роботах. Більшість їх оснащено обладнанням у вигляді вставок для збільшення довжини стріли, а також гуськами, що дозволяють збільшити виліт гака при невеликому нахилі стріли. Це надає стріловим кранам універсальності - дозволяє монтувати будинки різної висоти, піднімати елементи різної маси. Значно розширена область застосування стрілових кранів у зв’язку з їх баштово-стріловим обладнанням. Останнє дозволяє застосовувати крани на монтажі конструкцій високих і об’ємних будинків. Стрілові крани на гусеничному ходу широко використовують при монтажі конструкцій промислових будинків і споруд. Застосовують їх і при монтажі цивільних будинків (монтаж конструкцій нульового циклу). Стрілові крани на пневмоколісному ходу мобільніші за гусеничні. Застосовують їх в основному при монтажі промислових і цивільних будинків. Автомобільні крани використовують переважно в основному на вантажорозвантажувальних роботах та монтажі будинків невеликої висоти. Баштові крани широко застосовують у цивільному багатоповерховому будівництві і при зведенні інженерних споруд. В основному застосовують самохідні баштові крани, що переміщуються по підкранових коліях. В особливих умовах використовують стаціонарні (приставні) крани

Вибір монтажного крана. Вибір монтажного механізму базується на необхідності відповідності монтажно-конструктивної характеристики об’єкта, що монтується (конструктивної схеми, маси і розташування конструкцій на будівлі, рельєфу будівельного майданчика і т. д.). До основних параметрів монтажних кранів відносяться:

вантажопідйомність - найбільша маса вантажу, що може бути піднята краном за умови збереження його стійкості;

продуктивність - кількість вантажу, переміщуваного і монтованого в одиницю часу;

довжина стріли - відстань між центром осі п’яти й осі вантажного поліспаста;

виліт гака - відстань між віссю обертання поворотної платформи і вертикальною віссю, що проходить через центр вантажного гака;

висота підйому гака - відстань від рівня стоянки крана до центру вантажного гака в його верхньому положенні;

установлена потужність - сумарна потужність силової установки крана. Вибір монтажного крана за технічними параметрами починають з уточнення наступних даних: маси елементів, що монтуються, монтажного оснащення і вантажозахватних пристроїв, габаритів і проектних положень елементів. На підставі цих даних вибирають групу елементів, що характеризується максимальними монтажними параметрами, для яких визначають необхідні параметри крана (рис. 5.4.)

Q к =Q м + Q ос + Q вт,

де Qk - необхідна мінімальна вантажопідйомність крана, Q м - маса елемента, що монтується, т,

Q ос - маса монтажного оснащення, т,

Q вт - маса вантажозахватних пристроїв, т.

Баштові крани. Висоту підйому вантажного гака над рівнем стоянки крана Нк, м, визначають за формулою (рис. 5.3)

Нк _Но + Нз + Нс + Нст,

де Нк - перевищення місця установки над рівнем стоянки крана,

Нз - запас за висотою, що вимагається за умовами безпеки монтажу,

Нс - висота чи товщина елемента,

Нст - висота стропування.

Виліт гака крана L к, м, визначають за формулою

L к = a|2 +b + с,

де a - ширина підкранової колії;

b - відстань від осі рейки підкранової колії до найближчої частини будівлі;

с - відстань від центру ваги елемента до виступаючої частини будинку.

Стрілові крани. Для стрілових самохідних кранів визначають наступні параметри: висоту підйому гака Нк, довжину стріли - Lc, і виліт гака Lк (рис. 5.5).

Висоту підйому гака Нк встановлюють так само, як для баштових кранів. Довжину стріли крана без гуська Lc, м (рис. ) визначають за формулою

т _ Ho - Hc, b + 2S

Lc • ' ,

sin a cos a

де Н o - сума перевищення монтажного горизонта, м; а - кут нахилу осі стріли до горизонта; b - довжина (ширина ) елемента, що монтується, м;

S - відстань від краю елемента, що монтується, до осі стріли.

Найменша довжина стріли крана забезпечується при наклоні її осі під кутом а за формулою

tg a V 2(Ho - Hc) (b + 2S). За довжиною стріли знаходять виліт гака L к, м:

L к = Lc cos a + d,

де d - відстань від осі повороту крана до осі опори стріли.

Для стрілових кранів, обладнаних гусаком (рис 5.4), найменшу припустиму довжину стріли визначають за формулою

H - Hc sin a

де Н - перевищення осі обертання гуська над рівнем стоянки крана, м. Виліт гака гуська L гг, м, складає

Н - Нс L г

------- с+——+d

tg a cos b

де L г - довжина гуська.