Кладка з природних каменів неправильної форми
Бутову кладку виконують з каменів неправильної форми масою не більше 30 кг: рваний камінь, зокрема постелистий з двома приблизно паралельними гранями і бруковий округлої форми. Кладку ведуть горизонтальними рядами за можливості однакової товщини, з перев’язуванням швів і чергуванням у кожному ряду поперечникових і ложкових каменів. Перед кладкою камені очищують, а в суху, жарку і вітряну погоду змочують водою.
У процесі зведення фундаменту перший ряд з великих постелястих каменів викладають насухо, ретельно заповнюють пустоти щебенем, утрамбовують і заливають рідким розчином, кладку наступних рядів виконують двома способами - під залив або під лопатку.
Під час кладки під залив кожний ряд каменів заввишки 15-20 см кладуть насухо урозпір зі стінками траншей (у щільних ґрунтах) або в опалубці (див. рис. 4.6, а, б). У цьому випадку версти не викладають. Пустоти між каменями заповнюють щебенем і заливають цементним розчином рухливістю 13 - 15 см. Враховуючи те, що розчин не завжди потрапляє у місця, де камені торкаються один одного, і нерівномірно розподіляється по поверхні, в кладці утворюються пустоти, що впливає на її міцність. Тому під залив роблять кладку фундаментів тільки під будівлі, не вищі ніж у два поверхи.
Кладку під лопатку починають з викладання верстових рядів заввишки 30 см на розчині рухливістю 4 - 6 см. Виступи каменів, які заважають кладці, сколюють. Кожний камінь кладуть на розчин і осаджують ударами кувалди. У проміжки між верстовими рядами накидають розчин і на нього кладуть камені забутки. Пустоти між каменями заповнюють щебенем (див. рис. 4.6, д, е, ж, з). Кладку під лопатку застосовують для зведення стін, простінків і стовпів. Камені в такому випадку підбирають за шаблоном однієї висоти, сколюючи їхній лицевий бік для отримання рівної поверхні кладки.
Бутові стіни облицьовують цеглою одночасно з кладкою, при цьому кожний шостий поперечниковий ряд лицевої поверхні зв’язують з бутовою кладкою (див. рис. 4.6, є).
Для створення декоративної поверхні стіни із бутового каменю, наприклад підпірної, застосовують циклопічну кладку (див. рис. 4.6, и, і). Кладку ведуть під лопатку з таким розміщенням каменів зовнішньої версти, щоб забезпечити перев'язування з внутрішньою верстою або забуткою і створити відповідний рисунок зі швів між каменями. Кладку виконують під розшивку (шов завширшки 2 - 4 см) з наданням відповідної форми. У суху, жарку і вітряну погоду кладку захищають від висихання брезентом, рулонними покрівельними матеріалами або матами. Після перерви в роботі поверхню кладки очищають від сміття, за потреби зволожують, а потім продовжують кладку прийнятим способом.
Горизонтальність і прямолінійність рядів кладки, особливо верстових, перевіряють за шнуром-причалкою, який натягують між порядовками або шаблонами.
Бутобетонна кладка. Кладку з буту і бетонної суміші ведуть урозпір зі стінами траншей (у щільних ґрунтах) або з бічними щитами опалубки (див. рис.
4.6, в, г). Бетонну суміш подають до місця укладання полотіку, встановленому під кутом 60°. Укладання здійснюється горизонтальними шарами не вище ніж 0,3 м. Після укладання шару бетонної суміші поверхню ущільнюють поверхневим вібратором.
|
Рис. 4.6 - Зведення конструкцій підземної частини будівлі з бутового каменю і великих бетонних блоків: а, б - кладка стрічкових фуидаментів із бутового каменю під залив урозпір відповідно з ґрунтовою стінкою і опалубкою; в, г - те саме, з бутобетону; д, е - те саме, під лопатку, відповідно до 1,25 м завглибшки; є - те саме, з одночасним облицюванням цеглою; ж, з кладка стін з бутового каменю під скобу, відповідно план і фасад; и - те саме, циклопічна; і, к - зведення фундаментів і стін підвалу із великих бетонних блоків; 1, 9 - траншеї з вертикальними і похилими стінками; 2 - щебінь; 3 - бут; 4 - цементний розчин; 5 - опалубка; 6 - робочий настил; 7 - підкіс; 8 - підкладка; 10 - бутобетон; 11 - ящик для розчину; 12 - дерев'яний щит для приймання бутового каменю; 13 - жолоб для подавання буту; 14, 15 - лоток для подавання розчину; 16 - гідроізоляція; 17 - кладка з лицевої цегли; 18 - бетонна підготовка; 19 - фундаментний блок-подушка; 20 - причалка з дроту; 21 - постіль із розчину; 22 бетон у примиканні; 23 - армований пояс; 24 - стінові блоки |
У процесі зведення бутових фундаментів організація робочого місця залежить від глибини їх закладання (траншей). При глибині до 1,25 м ящики для розчину і камені розміщують на краю траншеї (рис. 4.6, д). Під час кладки на глибині понад 1,25 м камінь і щебінь розміщують поза траншеєю. Ящики з розчином установлюють краном безпосередньо на кладку або заповнюють їх вручну за допомогою лопатки (рис. 4.6, е).
Стрічкові фундаменти і стіни з бутового каменю завтовшки 80 см кладуть під лопатку ланками «трійка», а тонші стіни й стовпи - ланками «двійка». У разі роботи ланкою «двійка» забутку кладуть два муляри.
У процесі бутобетонної кладки камені розкладають штабелями вздовж фронту робіт так, щоб кількість їх не перевищувала половини об’єму масиву.
Для приймання бетонної суміші й укладання її в тіло фундаменту між штабелями каменів треба залишати відповідні розриви. Бутобетонну кладку виконують ланкою «двійка».
