ОСНОВНІ ВЛАСТИВОСТІ МЕТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ І НАПРЯМИ ЇХ РОЗВИТКУ
У будівництві застосовують різноманітні металеві конструкції, форма і конструктивне рішення яких найчастіше залежать від призначення:
Елементи металевих чи змішаних каркасів виробничих будівель — балки, прогони, ферми, ригелі, колони, з'єднання тощо;
Листові конструкції, до яких належать трубопроводи великих діаметрів, місткості для зберігання рідин (резервуари), газів (газгольдери), сипких матеріалів (буншіри і силоси), споруди і установки металургійних, нафтопереробних, хімічних виробництв, об'єктів енергетики (захисні та несучі оболонки домен, повітронагрівачів, ректифікаційних колон, реакторів тощо);
Висотні споруди — вежі та щогли ліній радіо - та телезв'язку, мереж електропередач, бурові вежі, геодезичні знаки, димові та вентиляційні труби;
Конструкції автомобільних та залізничних мостів, естакади підприємств;
Рухомі конструкції мостових, баштових і портальних кранів, великих екскаваторів, гідротехнічні споруди тощо;
Каркаси багатоповерхових (висотних) цивільних будівель;
Великопролітні конструкції покрівель ангарів, цехів авіа-, судно - та машинобудування, лабораторій, громадських споруд (театрів, кіноконцертних залів, ринків, критих стадіонів, виставкових павільйонів);
Інші конструкції, до яких висувають особливі вимоги, наприклад, пов'язані з дослідженням космосу, атомною енергетикою тощо.
Широке застосування металевих конструкцій у будівництві є наслідком таких основних позитивних характеристАс
Висока надійність, зумовлена однорідністю металу;
Легкість (високі міцності та модулі пружності сталей і алюмінієвих сплавів зумовлюють меншу їх масу порівняно з аналогічними залізобетонними чи дерев'яними);
Індустріальність (металеві конструкції виготовляють з готових прокатних, пресованих чи
Гнутих профілів, найчастіше на високомеханізо - ваних підприємствах, монтують їх спеціалізовані організації з мінімальними витратами ручної праці, вони мають високий ступінь заводської готовності);
Непроникність для рідин і г#зів, високі захисні властивості від впливу іонізуючих та інших шкідливих випромінювань.
Одночасно суттєвими є й недоліки металевих конструкцій, а саме:
Недостатня корозійна стійкість, спричинена високою хімічною активністю металу внаслідок взаємодії з різними реащнтами середовища і його руйнуванням при переході в оксиди, солі та інші сполуки;
Мала вогнестійкість внаслідок швидкого нагрівання елементів металевих конструкцій до температури переходу в пластичний стан ч«р®з високу теплопровідність металу та невеликі розміри перерізів. У сталях при температурах, вищих 200°С, спостерігається зменшення модуля пружності, що призводить до зростання деформації конструкцій, а при СОІГС вони повністю переходять у пластичний стан. Алюмімєві сплави стають пластичними при температурах, близьких до 300°С.
Сучасний підхід до застосування металевих конструкцій передбачає створення оптимальної конструктивної форми, економічної на всіх етапах виготовлення, монтажу та експлуатації. Основні критерії її вибору:
Відповідність функціонального призначення будівлі та споруди умовам експлуатації і технологічним вимогам виробництва;
Достатня несуча здатність, надійність і довговічність;
Щонайменші маса та трудомісткість впготИвз - лення і монтажу конструкцій;
Мінімальна вартість як кожної окремої конструкції, так і будівлі в цілому; висока продуктивність монтажу; відповідність умовам потокового високомехані- зованого та автоматизованого виготовлення (найменша кількість типорозмірів конструкцій, ;фучні
Для переміщення потоковими лініями габарити елементів, можливість поділу конструкцій на частини, що поступово укрупнюються);
Естетичність зовнішнього вигляду;
Зручність догляду під час експлуатації.
На сучасному етапі розвитку капітального будівництва простежується тенденція до зростання обсягів використання металу. Водночас обмеженість сировинної бази та енергетичних ресурсів диктують вимогу зменшення металомісткості продукції.
У будівництві найсуттєвішої економії металу досягають при підвищенні його міцнісних характеристик, тобто при застосуванні сталей підвищеної та високої міцності, ширшому запровадженні алюмінієвих сплавів, економічніших профілів і прогресивних конструктивних форм.
Сьогодні налагоджено виплавлення сталей з карбонітридним зміцненням, придатних для зварних конструкцій. Для відповідальних конструкцій використовують сталі з межею текучості 450...600 МПа. Розроблені і запроваджені у виробництво високоміцні, економнолеговані сталі з межею текучості 750 МПа для зварних конструкцій. Ведуться дослідження нових марок сталі з межею текучості до 900 МПа, створено та запроваджено атмосферостійкі сталі, які мають підвищені антикорозійні властивості. Розробляються нові економічні марки напівспокійних сталей з межею текучості 330...360 МПа, що не містять дефіцитних легуючих домішок.
Дедалі ширше визнання отримують конструкції алюмінієвих сплавів. Дослідження свідчать, що для прольотів, які перевищують 50 м, такі конструкції економічніші за сталеві. Особливо ефективні рухомі конструкції кранових мостів, кра - нів-перевантажувачів, розвідних мостів та інші. Однак найширше застосування алюмінієві сплави мають в огороджувальних конструкціях.
Активні експериментальні та теоретичні дослідження виконують у напрямі оптимізації форми прокатних і холодноформованих профілів та розширення їх сортаменту, особливо таких широковживаних, як двотаврові, швелерні, кутникові, трубні тощо.
Створення попередньо напружених металевих конструкцій зі штучним регулюванням зусиль дає змогу досягнути сприятливого розподілу останніх шляхом активного втручання у роботу окремих конструкцій чи їх систем і таким чином зменшити витрату металу.
Особливий інтерес викликають конструктивні форми стержнів і поверхонь, які працюють лише на розтяг. Ідея використання розтягнених елементів випливає з суті роботи сталі. При розтягові маса елемента обернено пропорційна межі міцності матеріалу. Тому підвищення механічних характеристик супроводжується зменшенням площі перерізу і, відповідно, маси. На відміну від розтягнених у стиснених елементах і елементах, які згинаються, зменшення маси не пропорційне зростанню механічних характеристик, оскільки жорсткість таких елементів мало пов'язана зі зміною міцності матеріалу.
Зменшенню металомісткості будівель сприяє концентрація матеріалу та поєднання функцій. Наприклад, значно вигідніше збудувати один резервуар об'ємом 50 тис. м3, ніж десять по 5 тис. м,! кожний. Збільшення об'єму домни з 1 до 5 тис. м,! зменшує витрати металу на одиницю потужності більш як на 20 %. Ідея поєднання функцій знайшла втілення в підкраново-гіідкроквяних конструкціях, тонкостінних оболонках великих прольотів, багатопролітних конструкціях покрівель блокового типу, а також легких конструкціях, що поєднують роботу тонких листів і несучого кістяка.
На стадії виготовлення та монтажу найбільший ефект дає уніфікація об'ємно-планувальних рішень і типізація конструктивних форм, яка зумовлює збільшення повторюваності вузлів, окремих деталей, елементів конструкцій і тим самим сприяє підвищенню рівня механізації та автоматизації процесів. Крім того, проекти багаторазового використання (у тому числі типові) відзначаються вищим технічним рівнем. При їх використанні економія сталі досягає 10 %, а продуктивність праці зростає на 10... 12 %.
Перспективним є створення несучих і огороджувальних конструкцій, які складаються таким чином, що елементи всієї будівлі чи її частини після виготовлення на заводі в контейнері або у вигляді габаритної відправної марки подаються на монтаж, де їх найпростішими способами розправляють і встановлюють у проектне положення. Останнім часом розроблені плоскі та просторові конструкції такого типу у вигляді кроквяних систем, циліндричних і кулястих склепінь та інші.