КОНСТРУЮВАННЯ МЕБЛІВ

Зображення з’єднань умовні та спрощені

На кресленнях вигляду загального і складальних одиниць кріпильні деталі і меблеву фурнітуру в з’єднаннях меблів можна зображувати спрощено або умов­но, що залежить від масштабу і призначення креслення.

Спрощене і умовне зображення з’єднань за допомогою фурнітури залежить від її призначення, рис. 6.20: а - стяжка потайна, б - стяжка кутова, г - чотири - ланкова завіса і д - полицетримач.

Спрощене з умовне зображення з’єднань кріпильними виробами мас вико­нуватись за ГОСТ 2.315-96 [3, с.181] залежно від їх призначення, рис. 6.21: а - болт з шестигранною головкою і гайкою {можуть бути відповідно головка і гайка циліндричні з заглибленням під ключ), б - цвяхи, в - шурупи відповідно з потайною і півкруглою головкою і г - відповідно з’єднання на конфірматах і шкантах.

На кресленнях загальних виглядів і спеціальних кресленнях (на виглядах і розрізах в М1:5 і менше) дозволяється не показувати фаски, скруглення, заглиб­лення, виступи, кальовки, люзи між стержнем і отвором, з’єднувальні рейки та інші дрібні елементи, тому що вони в обов’язковому порядку показуються на виносних елементах і перерізах виробу.

Усі креслення повинні виконуватись за ГОСТ 2.109-73 «Основні вимоги до креслень». У цьому розділі зупинимося на деяких вимогах, що пов'язані з конс­труюванням меблів.

На деталях, які після першого складання підлягають повторному машинному обробленню, розміри беруться в дужки {наприклад, ширина бруска рамки і дов­жина шипа відкритого з’єднання), при цьому в технічних вимогах пишуть «Роз­міри в дужках - після складання».

Для ряду деталей немає необхідності в опрацюванні робочих креслень, а саме: деталі простих форм (перерізів) і нескладних конфігурацій, параметри яких подані на кресленнях складальних одиниць.

Для личкувального шпону на кресленнях складальних одиниць можна не вказувати напрям волокон ( ), якщо на них є специфікація БК (без крес­

лень).

Умовний знак клейового з’єднання —► показують в тих випадках, коли

використання клею обумовлено конструктивною необхідністю. При личкуванні деталей шпоном (незалежно яким) клейові шви в малому масштабі (М 1:5 і мен­ше) не показують. Якщо використовується спеціальний клей, то його обумовлю­ють у технічних умовах.

У з’єднаннях, що їх отримують методом склеювання, місце з’єднання елемен­тів зображають суцільною лінією товщиною 1,55 і позначають умовним знаком, що виноситься на лінію-виноску, рис. 6.22а, 6. Якщо клеєві шви виконуються по замкнутій лінії (периметру), то на кінці лінії-виноски зображають коло діамет­ром 3-5 мм.

З’єднання, що виконуються зшиванням, зображують умовним знаком, вико­наним суцільною основною лінією і нанесеним на лінії-виносці спеціального знаку, рис. 6.22s. Позначення матеріалу (ниток і т. п.), а також характеристики швів, наводять у текстових вимогах креслення на лінії-виносці.

З’єднання, що їх отримують за допомогою металевих скобок (клямр), необ­хідно позначати умовним знаком, виконаним суцільною лінією і нанесеним на лінії-виносці, рис. 6.22г.

Правила нанесення розмірів на кресленнях та іншій нормативно-технічній документації встановлюються за ГОСТ 2.307-68.

Розмірне число має відповідати лінійним розмірам незалежно від того, в якому масштабі і з якою точністю виконано креслення. Якщо елемент показано з відхиленням від масштабу зображення, то розмірне число слід підкреслити: 95. Розміри бувають лінійними і кутовими.

Розміри, які визначають розміщення поверхонь, що з’єднуються, проставля­ють, як правило, від конструктивних баз із урахуванням можливостей виконан­ня і контролю цих розмірів.

При розміщенні елементів предмета (отворів, гнізд, пазів і т. п.) на одній осі - розміри, що визначають їх взаємне розміщення, наносять таким чином, рис. 6.23а:

/ - усі розміри від однієї бази (поверхні, осі і т. гс.);

II - зведенням розмірів декількох груп елементів від декількох загальних баз {ко. мЬгнованииХии^і. у;,4

///-зведенням розмірів між суміжними елементами (ланцюговии).

Найточнішим є перший спосіб, але він не гарантує похибки основних роз­мірів. Так, у наведеному прикладі (брусок рамки) основним розміром є віддаль між заплечиками, яка формує пройму рамки і гарантує точність й складання.

Більш доцільним є другий спосіб - комбінований. Так, спочатку наносимо розмір віддалі між заплечиками і довжину шипа; потім - віддаль між круглими отворами і базування цих отворів від заплечиків і, нарешті, - віддаль гнізда від круглого отвору і довжину гнізда.

Третій метод (ланцюговий) нанесення розмірів забезпечує найменшу точ­ність тому, що похибки попереднього розміру додаються з похибками наступно­го і т. д.

У виконанні креслення деталей, складальних одиниць чи вигляду загального слід проаналізувати всі елементи, щоб грамотно нанести розміри.

Розміри бувають довідкові, установчі, приєднувані та габаритні, доыдкио. підлягають виконанню за даним кресленням і вка­зуються для більш зручного користування кресленмлт, ................................................ .......................... ^ _

рис. 6.23а, II, а в технічних вимогах записують «Розміри для довідок». До довід­кових розмірів відносять: один з розмірів замикальної ланки, габаритні розміри, що перенесені з креслень деталей, габаритні розміри суми розмірів декількох деталей, розміри деталей зі стандартних матеріалів, які наведено в специфіка­ціях у розділі «Деталі», «Матеріали». Такі розміри переважно ставлять без гра­ничних відхилень.

Розміри, що визначають положення симетрично розміщених поверхонь у си­метричних виробів, наносять як показано на рис. 6.236.

Розміри на кресленнях вказують розмірними числами та розмірними лінія­ми. За відсутності місця для стрілок на розмірних лініях, розміщених ланцюга­ми, допускається стрілки заміняти засічками або чіткими крапками, рис. 6.23о. При нанесенні розмірів контуру криволінійного профілю допускається викорис­товувати розмірні лінії як виносні, рис. 6.23г. У місці розмірного числа осьові, центрові лінії і лінії штрихування перериваються, рис. 6.235.

и-

З Оте.0І2НІЗ

За відсутності місця для стрілок і для написання розмірного числа над роз­мірною лінією, розміри наносять, як показано на рис. 6.235. На цьому рисунку зображено, як наносити розміри на закругленнях і розміри фасок. Розміри фасок під кутами іншими від 45° показують за загальними правилами - лінійними і кутовими розмірами або (коли вони більші) двома лінійними розмірами.

Якщо на кресленні показано декілька груп отворів, близьких за розмірами, то для зручності рекомендується позначати однакові отвори умовним знаком, рис. 6.23d. Розміри отворів на кресленнях за ГОСТ 2.318-81 допускається нано­сити спрощено, рис. б.23е, в таких випадках:

- діаметр отвору на зображенні менше 2 мм;

- відсутнє зображення отворів у розрізі чи перерізі вздовж осі;

- нанесення розмірів отворів за загальними правилами ускладнює читання

креслення.