КОНСТРУЮВАННЯ МЕБЛІВ

Назви виробів з минулих епох

Бержёра (фр. bergere) - комфортне крісло для відпочинку з відкинутою на­зад спинкою, з поруччям, повністю оббите тканиною. На низькому сидінні пок­ладена подушка. XVIII ст., стиль Людовика XV.

Бюро {фр. bureau) - вид письмового стола з шухлядами, полицями і вигідною робочою поверхнею.

Гардероб (англ. wardrobe)- шафа для одежі.

Гірка - корпусний виріб призначений для зберігання дорогого посуду, часто з заскленим еркером і дзеркальною задньою стінкою.

Дорзалё (фр, dencoule)- крилосна лавка в монастирах і церквах, призначена для спільного моління, прикрашена інтарсією, гобеленами тощо.

Дрееуір (фр. dressoir) - мисник, розкішний буфет пізньої готики з багатою оздобою і різьбою, на поличках якого виставляли дорогий посуд. Кількість поличок регламентувались суспільним становищем власника: барон мав дві, граф - три, князь - чотири, а високі судові урядовці додатково балдахін.

Жидель - підквітник, старовинний столик з деревини, різноманітного при­значення, може мати невеличку спинку.

Кабінет (фр. cabinet) - розкішна і багато оздоблена шафа для зберігання до­кументів і цінностей. Зовнішніш вид кабінету нагадує поєднання шафки з сто­лом. Шафка має багато шухлядок і перегородок, що закриті дверима.

Канапа (фр. canape) - невеликий диван з трохи піднятим узголів’ям, виник у Франції у X VIII ст.

Кафедра (гр. kathedra - стілець, крісло) - у стародавні часи - місце, з яко­го ритори і філософи виголошували промови; підвищення для лектора, викладача.

Кредёнц (фр. kredenz) - шафа для посуду - буфет. У XV-XVI ст. являв собою шафку із дверима на високих ніжках, долішня частина була відкрита і признача­лась для зберігання великого начиння - дзбани, відра то що.

Крісло вольтерівське - назва крісла для відпочинку, що склалася історично. Початково з’явилося у XVIII ст. для старого і хворобливого французького філо­софа і письменника Вольтера (1694-1778). Особливі ознаки - висока спинка з опорою для потилиці, що забезпечує комфорт при тривалому сидінні, мож­ливість сну. Аналогічно як сучасні меблі для сидіння у транспортних засобах при переїздах на великі відстані (літаки, поїзди).

Козетка - легкий двомісний диванчик, призначений для зручної розмови.

Консоль (фр. console) - вузький пристінний столик, часто підпертий спереду однією або двома ніжками, розміщувався під великим дзеркалом.

Конторка - різновидність письмового столика для праці стоячи, робоча по­верхня нахилена вперед. Для сидіння при конторці використовують високий та­бурет з міжніжками для опори ніг (нагадує барний стілець).

Маркіза (фр. marquise) - дашок, навіс, має багато інших значень. Широке крісло для відпочинку двох осіб.

Ослін - найпростіша селянська лавка - дошка з чотирма отворами, в яких закріплені ніжки.

Парта - учнівський письмовий стіл, спроектований для навчальних закладів. Являє собою стіл, конструктивно сполучений з лавкою (в долішній частині).

Псіше (фр. psiche) - дзеркало, що стоїть на стійках на підлозі або на столику і має горизонтальну вісь (в половині його висоти) повороту, що дає можливість його нахиляти і фіксувати цей нахил. В Україні називали - психа.

Пульт (лат. pulpitum - лідмоетка) - стіл з похилою робочою поверхнею (стільницею), на якому розміщуються сигнальні прилади керування різноманіт­ними процесами,

Пюпітр (фр. pupitre) - підставка для книг, нот та іншого у вигляді похилої дошки, укріпленої на ніжці.

Софа (тур.) - низький широкий диван. Софа має невисоку спинку з трьох сторін (поруччя) і розрахована на одночасне сидіння до шести чоловік.

Стенд (англ. stand) - щит, стійка, де розміщені експоната виставки.

Стіл-бобик - переважно для рукоділля, стільниця якого мала овальну

форму - C^D, що нагадує плід бобових, і була зручною в користуванні.

Стілець віденський - історична назва гнутого стільця з деревини бука, де­талі змінного круглого перерізу, отриманого методом точення. Вперше був виго­товлений Міхаелом Тонетом і входив до умеблювання віденських кафе. Став дуже популярним з середини XIX ст. і не сходить з ринку більше 100 років. Тепер часто імітують його силует деталями з пластмаси.

Стілець-стрем’янка - стілець, який при трансформації перетворюється на драбинку. Дуже доцільний виріб у кухні, книгарні, бібліотеці тощо.

Стіл ломберний - за назвою гри в карти «ломбер», що вийшла з ужитку. Його стільниця покривалась сукном і була двостулкова, що давало змогу збіль­шити робочу поверхню в два рази, розкриваючи її як книжку.

Стільниця до підстілля закріплювалась болтом-еіссю, що дозволяло її гори­зонтально повертати, симетрично орієнтувати і фіксувати щодо підстілля в розкритому вигляді. Тепер часто ломберні столи проектують для кухні чи їдаль­ні (в побуті).

Сундук - середньовічний виріб (місткість), виконаний з дошок столярним способом, міг мати різьблений орнамент. Фіг урував у всіх стилях аж до заміни його на гардероб. Використовувався не тільки за прямим призначенням, а також для сидіння.

Табурет-стрем’янка - див. стілець-стрем’янка.

Тюфяк, сінник - матрац, - мішок, набитий сіном, соломою тощо. Тепер без - каркасний матрац, набитий морською травою або синтетичними набивними ма­теріалами, простьобаний - матрац дитячого ліжечка.

Шафа славянівська (за призвищем фабриканта Славянова) - шафа комбіно­вана для плаття і білизни. Відмінні ознаки: широкі двері з зовнішнім дзеркалом і штангою за ними; за вузькими дверима з «вікном» декоративної композиції (скельця з фацетом) - відділення з полицями; під кожним відділенням внизу ви­сувні зовнішні шухляди. Горішня частина виробу завершувалась товстими брус­ками з різьбою; початок XIX ст.

Шафа шведська - різновидність шафи книжкової, поширеної в дореволюцій­ній Росії. Складалась по висоті з секцій особливої конструкції: бічні стінки кор­пусів кожної секції утворювались з поздовжніх брусків, що ставились з пройма­ми; при встановленні секцій одна на другу бруски однієї секції заповнювали про­світи між брусками другої секції. Характерним є і відкривання рамкових засклених дверей: вони піднімались і засовувались у простір над книжками, утримуючись на напрямних. Характерна для скандинавських та прибалтійських країн.

Шараги - настінний вішак переважно з декількома горизонтальними і верти­кальними рядами гачків для зберігання одежі або дрібних речей; у горішній час­тині міг мати полицю.

Шифоньєр (фр. chifionnier - комод) - шафа для зберігання білизни та дріб­них речей, обладнана висувними полицями, шухлядами і напівшухлядами. Ви­никла у Францій в першій половині XVIII ст.

Scrinum (див. Скриня) - латинське слово, що означає шафа.