КОНСТРУЮВАННЯ МЕБЛІВ

Функціональні ознаки

Функціональні ознаки меблів визначаються за їх використанням людиною. Функціональні ознаки обумовлюються характером використання (робота, від­починок і т. п.), віковими групами (діти, підлітки, дорослі, люди похилого віку), санітарно-гігієнічними, педагогічними й іншими вимогами. Класифікація меблів за функціональними ознаками показана на рис. 1.1.

Меблі-сховища - численна група, що відрізняється великою різноманітніс­тю за призначенням залежно від виду предметів, які розміщаються в ємностях (закритого або відкритого типу).

Меблі-підставки, або функціональна поверхня, складаються з двох окремих груп, а саме: підставки спеціального призначення, які мають найрізноманітніші функції, і столи різного цільового призначення.

До групи опор відносяться меблі для сидіння і лежання, що слугують для під­тримування людського тіла в певному положенні - для сидіння, роботи, відпо­чинку, лежання або в якійсь іншій позі.

Меблі багатофункціональні можуть бути використані для декількох функ­цій, тобто це меблі, що трансформуються. Суть полягає в тому, що за рахунок переміщення окремих елементів у просторі та фіксації їх у відповідному поло­женні змінюється функціональне призначення виробу. Це дуже ефективний ме­тод використання житлової площі. Наприклад, диван-ліжко в положенні «ди­ван» - це виріб для сидіння (відпочинку) трьох чоловік, а в положенні «ліжко» стає стаціонарним спальним місцем для двох чоловік, отже, змінюється функція виробу.

До цієї групи також належать меблі одного функціонального (цільового) призначення, але комфортабельнішого використання, як-от: крісла для відпо­чинку, що змінюють нахил спинки або мають висувну підставку для ніг; меблі для лежання, в яких можна змінювати довжину або ширину спального місця, розкласти спальне місце «валетом»; столи зі змінною висотою робочої поверх­ні, з розкладною стільницею, що дає змогу збільшити робочу поверхню, та інші вироби.