КОНСТРУЮВАННЯ МЕБЛІВ

Елементи архітектурні

Абака (гр. abax, дошка) - верхня плита капітелі колони, півколони кла­сичних архітектурних ордерів. У меблях - вінцева частина колони, що приймає на себе вагу карниза {див. антаблемент).

Акротерій (rp. acroteria) — скульп­турні прикраси (у формі пальмети або статуї), що поставлені по наріжних еле­ментах будови, або на вершині фронто­ну, застосовується в корпусних меблях.

Антаблемент (фр. entablement, від table - стіл, дошка) - верхня частина будови, що спирається на колони, складовий елемент класичного архі­тектурного ордера.

Арка (іт, агсо) - рис. 2.1 - кри­волінійне перекриття прорізів у стіні (вікон, дверей, воріт) або прогонів між двома колонами й інше. Як бачимо з ілюстрацій, різна форма арки залежно від стилю використовується в меблях:

2- 1,2-2,3-3 - у вигляді півкола, сегмен­та і кошика; 2-4, 2-S і 2-6 - гострокін­цеві; 2-7, 2-8 і 2-9 у вигляді ослячого хребта; 2-10 - у вигляді завіси; 2-11 - підковоподібна; 2-12, 2-13 - подвійна гострокінцева і округлена; 2-14, 2-15 - у вигляді трилиста; 2-16 - віялоподіб­на; 2-17, 2-18 - кутова пірамідальна і кутова округлена, при цьому 90° > а > > 0 °. Тією чи іншою формою арки опра­цьовують фасад окремих елементів корпусних виробів, що створює від­повідний зовнішній образ меблів.

Аркада (фр. arcade) - ряд арок, що утворюють балюстраду, тобто загоро­жу. У меблях використовується у від­критих нішах, тобто в заглибленнях; може бути використана на відкритих робочих поверхнях як обмежувач.

Архітрав (фр. architrave) - головна балка, нижня частина антаблемента. В античному мистецтві ніс фриз і він­чальний карниз (див. карниз).

Астрагал {гр. astragalos - хребець, кістка) - деталь у класичній архітек­турі у формі валика, об'єднує колону з капітеллю. Див. карниз - 4.

Атлант (гр. Atlas (Atlantos) - за ста­рогрецьким міфом - титан (велетень), який з наказу Зевса тримав на голові і на руках небозвід. В архітектурі - не­суча колона у вигляді могутної чолові-

Аттик (гр. attikos) - стінка, що стоїть над карнизом, який увінчує спо­руду, часто корпусний меблевий виріб.

Балюстрада (фр. balustrade) - ого­рожа балконів, сходів, див. аркада. Стійки балюстради називаються баля­синами, виконуються методом точін­ня, часто прикрашені ще різьбою.

Біонічна форма (біо...гр. bios - життя + форма (лат. Forma - зовнішній вигляд, обрис). - Напрямок у проекту­ванні меблів - логічно стилізоване використання структурно-біологічної будови живих систем з метою формо­творення (композиції і конструкції) меб­левих виробів: а - Mallovonas paludosa -

Балдахін (іт. baldaccino) - запона, намет над ліжком, троном, олтарем. Балдахін може підтримуватися роз - кішними колонами, часто оформ­ляється драпіруванням; характерний для середніх віків. Балдахін викорис­товують і у сучасних елітних меблях.

ряска, що водиться в кислих болотис­тих водах; б - канапа, що відтворює зовнішний образ описаної рослини (ав­тор А. Бенько); в - Callitaera hireta - ме­телик, що зустрічається в Еквадорі в верхній течії Амазонки; г - дзеркало з полицями і долішніми тумбами для пе­редпокою силует якого. нагадує метели­ка (автор - О. Сороківська),

Бордюр (фр. bordure) - низька смужка, що обрамлює краї чого-не­будь. Найпростішим бордюром може бути розкладка на площині поверхні щита, поставлена при крайці. Бордюр може бути виконаний і у вигляді низь­кої балюстради.

Взір стрічковий - архітектурно - декоративний переплетений орна­мент: а - месопотамський,6 - грець­кий, 8 - мавританський. В українських національних меблях часто зустріча­ються стрічкові взори, які відобража­ють вишивання у вигляді інтарсії, різь­би тощо.

Борт (нім. bord) - низька стінка судна, передній край піджака. У меб­лях борт служить як обмежувач для предметів, що можуть сповзти з по­верхні, наприклад на столах транспор­ту (кораблів, потягів і т. п.). Борт може використовуватись одночасно з об­кладкою крайки, що показано на ма­люнку. У м’яких меблях борт (кант) зміцнює край елемента і декорує його. У м'яких елементах по лицьовій крайці (ліжок, дивана) використовується при­хований внутрішній борт, який зміц­нює цей край і надає йому стабільної форми, запобігає деформації.

Вітрина (лат. vitrum - скло) - за- шклєна коробка, шафа або вікно, що призначене для демонстрування різ­них предметів.

Волюта (лат. voluta) - орнамент у вигляді завитка або спіралі, У меблях такі завитки використовуються в по - руччях або опорах.

Евольвента (лат. evolutus) - роз­горнутий, той що розгортає. Еволю­тою плоскої кривої називають геомет­ричне місце центрів її кривизни; по відношенню до своєї еволюти крива називається евольвентою. Практично евольвенту будують так; а - на дугу еволюти натягується нерозтяжна нит­ка (в наведеному прикладі на коло) і закріплюється в точці О, а другий кі­нець нитки, відтягуваний з точки А по стрілці, змотується з еволюти, і точка А опише дугу евольвенти; 6 - приклад побудови евольвенти на довільній плоскій кривій. Евольвентою користу­ються при побудові орнаментів.

тивного посуду, який проглядається з різних сторін, завдяки випуклій, заск­леній його формі.

Зізена - вертикальна смуга, що виступає на стіні.

Кабріоль - імовірно, китайського походження. Тип високих ніжок (сто­ли, стільці, крісла), що мають згори до­низу випукло-вгнутий згин.

Широко застосовується у меблях сталю рококо. Використання такого типу ніжок передбачає, що верхня ви­пуклість має бути нижче царгового пояса, а сама стільниця або сидіння повинні мати малий звис або взагалі бути без нього. Наведені ілюстрації показують розвиток від раннього ба­роко до китайського рококо: 1, 2, 3 - ранні неприкрашен! форми з волюта­ми і опорою у вигляді копита; 4, 5 - гладкі форми ніжок з опорами в стилі епохи королеви Анни; 6, 7, В - усклад­нені варіанти з використанням лап звірів; 9-12 - форми ніжок рококо і високохудожні ніжки чиппендейл. Ніжки сучасних форм виготовляються на копіювальних автоматах з програм­ним керуванням за заданим взірцем.

Канделябр (фр. kandelabre) - вели­кий свічник із розгалуженнями для вставляння свічок, використовують як орнамент.

Жирандоль - канделябр, настін­ний світильник.

Капітель (фр. capitellum) - голо­вка, верхня частина колони, яка мала в різні часи і в різних стилях різні фор­ми. База (фр. base) - нижня частина колони.

Архітектурні ордери - система ар­хітектурних засобів і прийомів компо­зиції, заснована на певній структурі й художньо-образному вияві складових частин стояко-балкової конструкції споруди. Застосовувалась у будівниц­тві ще з давніх часів. Види колон; 1 - проста дорична, 2 - візантійська по­двійна, З - романська кубічна, 4 - го­тична, 5 - іонічна, 6 - коринфська, 7 - римсько-коринфська.

Карниз (фр. carniche) - горизон­тальний виступ, що завершує стіну бу­динку або йде над вікнами, дверима. У меблевих виробах - горішня частина корпусу. Головний карниз виробу на­зивають вінцем. Головний карниз може мати різне членування. Головний, або вінцевий, карниз завершує будинок або меблевий виріб у горішній частині.

Прикладом може служити головний карниз грецького храму, складається з трьох частин: блока, фриза і вінця 1.

Єгипетський карниз є єдиним, що складається тільки з плити, стелі і ввіг­нутого з'єднувального елемента - 2.

Для романського стилю характерні масивні, важкі карнизи й профілі.

Часто використовувався оперізую­чий карниз з аркадами - 3.

В англійському класицизмі в меб­лях використовували карниз, орна­ментований листям - 4,

4

Профілі карниза в бароко відрізня­ються тим, що к них не дотримуються
класичних пропорцій - 5. Готичні ж карнизи глибоко профільовані, зрізані навскіс, для них характерна гра тіней, дотримано класичних пропорцій - 6,7,8.

Профілі карнизів у різних стилях меблів відмінні. Вони запозичені з ар­хітектури, проте трактуються більш вільно - 9,10.

Див. розділ 2.4.4.

Каріатида (гр. karyatides) - карій - ські діви, в архітектурі - статуя, що підтримує балкове перекриття і вико­нує функцію опори. У меблях була по­ширена в стилі ампір, який наслідував взірці античного мистецтва.

Картуш (фр. cartouche) - архітек­турна прикраса у вигляді горельєфа, що зображує не зовсім розгорнутий листок із завитками по боках і полем посередині для написів, емблем тощо. Часто вживався в пізньому ренесансі і бароко. На рисунку поле заповнене емблемою Національного лісотехніч­ного університету України. Нині кар­туш інтерпретується по-різному.

Кесон (фр. caisson) - архітектурно оформлена частина стелі, що запов­нює проміжки між балками горизон­тального перекриття. Чотирикутне(не обов’язково прямокутне, сторони мо­жуть мати дугоподібну форму) заглиб­лення балкового перекриття.

Кессоне - великий сундук (скриня) для зберігання одежі і начиння, одно­часно служить для сидіння.

Каса-панка - також велика скри­ня, в якої сидіння (віко) піднімалось і під ним відкрився ящик для зберіган­ня. Винахід італійського ренесансу - І. У Західній Україні подібний виріб був

дуже поширений у XIX і першій по­ловині XX ст. під назвою «бамбе - тель» (лежанка) - «лавка - ліжко» - 2, (походить від двох німецьких слів: bank + bette - лавка + ліжко). Віко (до - щате сидіння) знімалось, передня побічня висувалась, у проймі царгово - го пояса лежав сінний матрац.

релом усього зразкового в мистецтві. Отже, класичні ніжки - це похідні від колон, які звужуються донизу; члену­вання, прикраси з листків і розеток, канелюри й інші декоративні елементи ще більше підкреслюють класичний характер.

Колона (фр. coJonne, лат. columns) - опора круглого, квадратного або ін­ших перерізів, в архітектурних спору­дах звужується до верху, в меблевих виробах може бути і навпаки. Ії повер­хня може бути гладка, з канелюрами або орнаментована за стильовими оз­наками.

Класичний - 1 - відноситься до греко-римської культури, античний; 2 - взірцевий, досконалий; 3 - те ж, що і класицистичний.

Класицистичні форми ніжок (лат. classicus - першокласний) - стосують­ся старогрецького або староримсько - го світу, який з XV-XV1 століття аж до наших часів вважається в Європі дже-

Приклад використання колони у меблях подано на фрагменті шафи (креденца) стилю ренесанс французь­кої роботи.

між вікнами, а на пристінок вішають велике дзеркало - трюмо (фр. trumeau) для відбиття у повний ріст. У меблях кронштейн може мати різне призна­чення, кронштейн вішака а також ви­користовується як додаткова деталь для зміцнення конструкції - з’єднання задньої ніжки з царгою - б. Консоль як підставка - полиця при стіні - в, та­кож має кронштейн.

неним або мальованим багатим орна­ментом. Застосовували для стінових шпалер, оббивали м’які меблі. Почат­ково виконували в Іспанії - в Кордобі та Барселоні. До Іспанії техніка вико­нання прийшла від арабів в Хі ст.

Ланцюгова лінія - плоска крива, форма якої збігається формою (від дії гравітації) з однорідною нерозтяжною важкою ниткою (ланцюгом), закріпле­ною на кінцях. Форма гірлянди - лан­цюгова лінія.

Люнет (фр. lunette) - отвір у стіні, розташований над вікнами або двери­ма, часто прикрашається. Люнети в меблях виконують заскленими над дверима або відкритими над нішами.

Меандр (за назвою річки в Малій Азії) - архітектурний, орнаменталь­ний узор, що утворюється безпере­рвною ламаною лінією під прямим ку­том з двобічною орієнтацією.

Медальйон (фр. modallon) - деко­ративний елемент у вигляді круглого, овального і т. п. обрамлення навколо якогось зображення.

Ліра (гр. Іуга) - старогрецький струнний музичний інструмент, сим­вол поетичної творчості; у селах Украї­ни зберігся під назвою кобза.

Маска - гротескна голова або лице, декоративний елемент в архітектурі, часто на кронштейні; в меблях на тах - ляхтощо.

Модуль (лат. modulus) - частина будови, що служить одиницею виміру для надання пропорційності будові в цілому та її частинам; у класичній архі­тектурі модуль дорівнює радіусу або діаметру колони при її основі,

У меблях - див. 4.2.

Нервюра (фр. nervure) - вступаю­че і профільоване ребро характерне для готичного хрестового склепіння і служить для міцності конструкції. Нервюри мають стінки пластмасових виробів. (Див. рис. 5.13)

Ніжки меблеві - опорний стояк (брусок) меблевого виробу, який ор­ганічно з ним пов'язаний. Високі ніж­ки характерні для столів: 1 - ніжка форми кабріоль у стилі рококо, 2 - ніжка в стилі ренесанс, характерними є точені елементи, що мають посере­дині кулю. Римські форми ніжок: 3 - людська фігура, що закінчується ла­пою звіра, 4 - горішня частина має форму голови лева - бронза, мармур.

прикраса, мистецька оздоба як худож­ньо оформлена річ; за своїм стилем вія поєднує геометричні або інші стилізо­вані образотворчі елементи і с суттє­вим елементом художнього образу в архітектурі й ужитковому мистецтві.

Орнамент ажурний, наскрізний, прорізний, гратчастий, майстерно і тонко зроблений. В основі ажурного, як й інших орнаментів, не лежить якась органічна форма, а він ство­рюється за допомогою циркуля і ле­кал, тобто сконструйований. Ажурний орнамент поширився і на меблі, особ­ливо на скло дверей. Форма цього ор­наменту дуже різноманітна. Найбільш уживаними є троянди, польові квіти тощо: 1 - триконтурна форма в готич­ному стилі. Форми цього орнаменту надзвичайно різноманітні, найулюб­ленішими є троянди, або різні контур­ні форми складових частин круга - 2 (відповідно - тригранна, чотиригран­на, шестигранна і форми «рибний мі­хур»); .3 - рослинний, 4 - «вушна рако­вина», або хрящ, орнамент пізнього ренесансу; 5 - орнамент мотиву баро­ко, що складається з S - і О-подібних елементів і завитків аканта, 6 - стилі­зований у вигляді шишки пінії, поши­рений у східному мистецтві.

Півколона - колона, яка наполо­вину виступає зі стіни, часто для досягнення кращого візуального ефек­ту - 1-У меблях використовується у оформленні фасадних площин - 2.

1 2

Пілястра (фр. pilastre) - чоти­ригранна півколона, що виступає із стіни - 1. Вона тримає антаблемент, зміцнює і розчленовує стіну, може бути гладкою, мати канелюри, базу і капітель. Часто виступає з стіни біль­ше, ніж на половину діаметра. Почина­ючи з Ренесансу зустрічається і в меб­лях, головним чином, по боках шаф, виконує роль опори, або імітує її - 2. Також може застосовуватися у оформ­ленні граней при оформленні наріж­них граней корпуса (поєднання дверей та бічної стінки) тоді вона закруглена.

Підзір - декорована фігурна план­ка, що закріплюється в горішній час­тині відкритої ємності. Нижня крайка фігурна, може бути з орнаментом.

Пропорції (лат. proportion) - певне співвідношення частин між собою. За Вітрувієм, відповідність між частина­ми всього твору та його цілим за від­ношенням до його частини, що прий­нята за вихідну, на цьому і заснована вся розмірність. Пропорції як засіб гармонізації привертали і приверта­ють увагу вчених і дизайнерів усіх часів. Геометрична подібність відрізків і фігур є ознакою пропорціональної залежності - 1 і 2. Графічний вираз пропорціональних залежностей: З-за арифметичною прогресією, 4 - за гео­метричною прогресією при к = 1,2 (к > 1). Наведено відповідне пропорціонуван - ня тумби з шухлядами.

2

Пломеніюча готика (фр. flam­boyant) - стильовий варіант пізньої готики у Франції, в якому складна форма ажурного орнаменту має виг­ляд язика полум’я.

Особливе місце займає пропорція «золотого перерізу» - 5, відома ще архітекторам і митцям античності. Ряд «золотого перерізу»: 0,146 - 0,236 - 0,382 - 0,618 - 3,00 - 2,618 - 2,618і т. д. - сума двох сусідніх членів цього ряду дорівнює наступному його члену. При вираженні такого ряду цілими числа­ми: 3 - Ь - 8 - 13 - 21 - 34 - 55 - і т. д. - ряд Фібоначчі (італ. математик ХІІЇ ст.). Схеми формування фігур - 6.

Ризаліт (іт. risaiita) - виступ, що виходить за лінію фасаду споруди на всю його висоту, часто його викорис­товують при компонуванні пристінних шаф секційно-комбінованих меблів, коли секції мають різні глибини, Може бути прямокутної, трапеціевидної і скруглено;' форми. У меблях переваж­но засклений і сприяє оглядовості предметів ємності.

М _ М+ш М = 0,618, m “ М ’ га = 0,382

Решітка ~ улюблений мотив меб­лів XVIII ст., що виконувався за китай­ськими взірцями на царгах і спинках стільців, на склі.

Розетка (фр. rosette - зменшене від rose - розочка), - орнаментальний мо­тив у вигляді стилізованої квітки з од­наковими пелюстками: 1 - виконана тригранновиїмковою різьбою, б - ви­конана високорельєфною різьбою з випуклим зображенням квіткового орнаменту.

Сталактитове склепіння - скле­піння ісламської архітектури, яке скла­дається з ніш і звисаючих загострених закінчень, що нагадують нарости ста­лактитової печери.

Стілець віндзорський (місто в Ан­глії, прізвище королівської династії) - виготовлений у Англії у 1750 р. Основ­ною ознакою є точені елементи карка­су. Прості і гарні вироби, що в різних модифікаціях виготовляються й нині.

Спинка стільця англійського -

видозмінені форми бароко, що в XVIII столітті набули форми скрипки або ба­лясини, пізніше стали наскрізними. Прямолінійність спинки з’явилася в часи класицизму.

Тимпан (гр. tympanou - бубон) - архітектурне поле фронтону, у горіш­ній частині може мати скульптурну прикрасу, У меблях завершує горішню частину корпусного виробу. Форма за­лежить від стилю (див. фронтон).

Фестон (фр. feston, іт. festone) - гір­лянда, що виконується у вигляді зуб­частого або хвилястого узору.

Фіал (гр. phiale) - у стародавніх греків - чаша у вигляді широкої пляш­ки з вузькою шийкою, пізніше чаша, кубок. Використовується в готиці як наконечник колони або пілястри, ана­логічне використання спостерігаємо в меблевому дизайні.

Фриз (фр. frise) - 1) середня части­на антаблемента, розміщена між ар­хітравом і карнизом; широка художньо оформлена смуга у верхній частині стіни споруди, меблевого виробу.

Первісно смуги на античних хра­мах часто буди прикрасами у вигляді фігур; тепер - будь-які орнаментальні смуги, що йдуть по крайці меблів або стіни. Часто у вигляді зубчиків (денти­кули), одинарні або подвійні - 1. Чле­нується на метопи (квадратні плити, іноді прикрашені барельєфом або роз­писом) і тригліфи (прямокутні плити з Вертикальними жолобками); в іоніч­ному та коринфському ордерах являє собою гладку або з рельєфними зобра­женнями суцільну смугу; 2 - фрагмент стола Генріха 111 з орнаментальним фризом.

А-А

2) Суцільна декоративна (орнамен­тальна або одноколірна) смуга, що об­рамляє площину підлоги, стіни. Фри­зом також називають широку облямів­ку дверей - рамку зібрану «на вус», коли тахля розміщена в площині рам­ки - 3, або імітують таку конструкцію набором шпону - 4. У всіх випадках фриз несе на собі тільки декоративне навантаження.

А - А

GE

Фронтон (фр. fronton) - причілок, трикутне або півкругле поле під дво­схилим дахом будівлі. В. меблях чисто декоративний елемент, що використо­вується в різних стилях. Фронтон кре - денсу високого ренесансу в Німеччині XVII століття, що закінчується двосхи­лим фронтоном, прикрашеним гротес­ком - орнаментом (смішним і кумед­ним) фантастичних сполучень фігур людей, рослинних і тваринних форм, архітектурних деталей. Фронтон може бути вгорі розірваним. Трикутне поле фронтону називається тимпан (гр. tumpanon) - бубон {див. тимпан).

Химера (гр, chimasra) - у старо­грецькій міфології - потвора з вогне­дишною пащею лева, хвостом дракона і козячим тулубом. Химерний - не­здійсненний, примарний. Будинок з химерами у Києві.

Цоколь - {іт. zoccojo) - опорна долішня частина виробу, будови. У меб­лях - долішня частина корпусу, яка може бути виконана у вигляді коробки - 1, рамки - 2, щитка - 3. Якщо бокові стінки корпусу є прохідними та опорними, то поняття окремого цоколя втрачає зміст.

Поширений термін - «цокольна час­тина» означає долішню частину виробу. Є помилковим використання тут тер­мінів «плінтуси, «плінтусна коробка» (гр. pliuthos) - плита, профільований брусок при стіні, що закриває щілину між стіною і підлогою. Якщо корпус меб­левого виробу ставлять безпосередньо на нижню пласть, тоді долішню частину його можна оформити плінтусом - 4.

І 2

Членування - візуальне розділен­ня окремих елементів, або частин ви­робу за законами архітектури (компо­зиційних пропорцій). Виконується за рахунок заглиблень або виступів.

Ярус - ряд, стрій, порядок у дов­жину, шар. У проектуванні меблів - секції або їх елементи, що утворюють горизонтальні ряди. З метою візуаль­ного прояву ярусної системи вико­ристовують різного характеру члену­вання.

У меблевих пристінних шафах (стінках) виконується за допомогою горизонтального членування.