Економічні та споживчі виснаги
Основним економічним показником для споживача є вартість меблів. Отже, у продаж повинні надходити меблі різної вартості, тотожного функціонального призначення: дорогі меблі в стилі ретро, етнографічні, авангардні і меблі порівняно дешеві, раціональних архітектурно-художніх форм, що якнайбільше пристосовані до умов високопродуктивного масового виробництва. Зрозуміло, що найдешевшими меблями є меблі простих архітектурних форм, що виготовлені з традиційних матеріалів, в які закладено високий ступінь уніфікації, нормалізації і стандартизації, що дає змогу виготовити меблі низької собівартості.
Другим економічним показником є міцність меблів, що гарантує їх надійність і довговічність служби. Міцність меблів досягається шляхом правильного вибору перерізу деталей і товщини щитів, столярних з'єднань, застосованих матеріалів тощо, дотримання технологічних режимів їх виготовлення.
Конструктивне рішення меблів повинно забезпечувати їх ремонтоздатність, що досягається шляхом їх розбірності. У високохудожніх меблях конструктивне рішення має сприяти реставрації окремих елементів без застосування значних руйнувань. А м’які елементи повинні бути вирішені так, щоб полегшити хімічну чистку чи прання оббивних матеріалів (знімні чохли).
