Бруски
Брусок — найпростіша торцьована деталь прямокутного чи квадратного перерізу, яка в конструкціях меблевих виробів виконує просте призначення. Якщо форма бруска ускладнена шляхом механічного оброблення і йому надана відповідна форма за призначенням, то він отримує свою конкретну назву: ніжка, царга, міжніжка, стільниця тощо. Ці деталі отримують з чорнових меблевих заготовок (ЧМЗ) шляхом зняття шару матеріалу (припуску) методом механічного оброблення без використання складальних операцій.
Деталь - брусок, якому надані розміри і форма за відповідним призначенням з допомогою механічного оброблення без використання операцій склеювання і складання. Форма деталей може бути різноманітною за перерізом і довжиною, з виступами, заглибленнями, отворами і т. п. Ця різноманітність настільки безмежна, що розглядати її, виходячи з цих ознак, недоцільно. Краще класифікувати деталі за тими ознаками, які закладені в основу їх конструкції та призначення і відповідають експлуатаційним, технологічним і якісним вимогам, що ставляться до них.
При зміні температури і вологості навколишнього середовища деталі піддаються жолобленню, тобто вони деформуються і з’являються тріщини. Отже, заготовки для деталей слід робити такими, щоб можлива зміна їх форми була несуттєвою, тобто допустимою. Жолобленням називають зміну форми деревини, що виникає внаслідок нерівномірного її усихання. Величина усихання вздовж волокон несуттєва - 0,1%, поперек волокон: в ядровому крузі - 3...5%, в периферійному кільці стовбура - 6..,10%. Отже, нерівномірність усихання пов’язана з нерівномірною щільністю, а відповідно і вологістю ядрової і периферійної частини стовбура. На рис. 2.2 показані ці види жолоблення: а - дощок центральної І бокової; б, в - брусків з різним розміщенням річних кілець; г ~ поздовжнє; д - гвинтове (криловатість); е - одночасно поздовжнє і поперечне.
При склеюванні брусків по ширині і товщині необхідно враховувати фактор жолоблення і йому максимально запобігати, рис. 2.3: а - склеювання по ширині; б - склеювання по товщині; в, г - склеювання по ширині і товщині. Отже, при склеюванні ділянок по ширині необхідно враховувати, що змикання брусків по крайці має бути протилежним напряму їх жолоблення. Незначне жолоблення окремих ділянок можна зняти фрезеруванням, що показано на рис. 2.3 а. У меблевому виробництві вживають заготовки з максимальним перерізом
50 х 90 мм. Встановлено, що при відношенні ширини заготовки до її товщини 3:1 ЇЇ форма практично стабільна. У меблях рекомендується брати суцільні заготовки не ширші 90 мм. Якщо ж майбутні деталі матимуть більшу ширину, то по - переАМЬО заготовка склеюється з дшдал Коли ставиться дуже високі вимоги до формостійкості переклеено» деталі, то окремі ділянки повинні мати не більше полуторної її товщини (3/2h).
& Г" |
Рис. 2.2. Види жолоблення
При склеюванні заготовок по товщині (рис. 2.3,6, в, г) - змикати поверхні, що склеюються, треба попарно - ядрові до ядрових, периферійні до периферійних пластей. На рисунку показано можливе жолоблення, яке не сталося, завдяки стримувальній дії клеевого шару.
Ділянка
— |
і і. J L. |
Рис. 2.3. Правила склеювання брусків |
Деталі, отримані із склеєних заготовок, називають переклеєними. Сенс цієї назви полягає в тому, що операція склеювання вживалася не з метою отримання якоїсь функціональної форми елемента за розміром, а з метою поліпшення якісних властивостей. Склеювання заготовок з декількох частин, незважаючи на додаткові витрати, справджується з таких причин:
а) міцність переклеєних деталей вища від цільної деревини тому, що значно знижується вплив вад деревини за рахунок їх розосередження;
б) переклеєні деталі мають високу формостійкість, що має особливе значення в сучасному високомеханізованому виробництві, яке базується на взаємозамінності;
в) у виготовленні переклеєних деталей більш раціонально використовуються цінна деревина і ділові відходи виробництва.
У цілому, клеєні заготовки мають підвищені фізико-механічні властивості. У конструюванні виробів вдаються до переклеювання для умов значних експлуатаційних навантажень. Механічні властивості переклеєних деталей визначаються розрахунковим методом, а також перевіряються механічними і стендовими випробуваннями.
У меблевому виробництві відомо багато методів змикання (з’єднання) ділянок по ширині (див. наступний розділ). |
Великі перерізи, вибрані з архітектурних міркувань, виконуються комбінуванням пластин різних порід, рис. 2.4. Зрощування по довжині - а: 1 - на скіс, 2 - шипом зубчастим, 3 - клином, 4 - впритик. Нарощування брусків із зрощених пластин - б, переклеювання брусків з різних порід деревини для великих перерізів детелей з метою економії твердолистяних порід - 8.