“ІНТЕНСИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ В РОСЛИННИЦТВІ”

УРОЖАЙНІСТЬ ЗЕРНА ЯЧМЕНЮ ЯРОЕО ЗАЛЕЖНО ВІД СОРТУ ТА МІНЕРАЛЬНОЕО ЖИВЛЕННЯ

А. В. Косик, студ.

Науковий керівник: О. А. Антонець, доц.

Полтавська державна аграрна академія

Ярий ячмінь - цінна продовольча, кормова і технічна культура. Із зерна скловидного і крупнозерного дворядного ячменю виготовляють перлову і ячмінну крупи. Ячмінне борошно добавляють (10-15%) при випіканні житнього і пшеничного хліба. Через низьку якість клейковини хліб з чистого ячмінного борошна малооб'ємний, слабопористий, швидко черствіє.

Найбільше ячмінь використовують на зернофуражні цілі. В 1 кг зерна міститься 1,2 кормові одиниці і 100-120 г перетравного протеїну. Кормові властивості ячменю значно кращі, ніж пшениці. Завдяки своїм високим кормовим якостям зерно ячменю і продукти його переробки набагато поживніші від інших концентрованих кормів. Ячмінна солома і полова - цінний грубий корм. Ячмінь використовується на зелений корм і сіно в суміші з зернобобовими культурами (горох, вика).

Метою даних досліджень було вивчення впливу сортових властивостей та мінерального живлення при застосуванні сучасних технологій вирощування сортів ярого ячменю інтенсивного типу для досягнення високих показників урожайності зерна.

Дослідження проводилися в СФГ „ВАЛЕР“ Новосанжарського району Полтавської області у 2010-2011 роках. Об’ктом дослідження був ячмінь ярий сортів Аскольд, Бадьорий, Джерело, а предметом досліджень були сортові особливості та внесення мінеральних добрив.

Розробка елементів сортової технології вирощування ярого ячменю для СФЕ «ВАЛЕР» Новосанжарського району Полтавської області проводилась шляхом проведення польових досліджень.

Повторність дослідів - чотириразова, розташування ділянок систематичне за методом розщеплення ділянок з вивченням 2-х факторів сорту і дози добрив. Площа облікової ділянки 1 га.

Схема досліду:

1. Контроль (без добрив);

2. Внесення N30 Р60 К40

3. Внесення N60 Р60 К40

4. Внесення N90 Р60 К40.

В досліді використовувалися добрива: аміачна селітра, гранульований суперфосфат, 40 % калійна сіль. Фосфорно-калійні добрива вносили під основний обробіток Грунту. Підживлення проводилось у фазу виходу в трубку ячменю ярого.

Збирання врожаю з ділянок проводили прямим комбайнуванням із послідуючим зважуванням зерна, перерахунком на 100 % чистоту і 14 % вологість.

Технологія вирощування ярого ячменю - загальноприйнята для зони Лісостепу України. Норма сівби сорту Аскольд 4 млн/га, а сортів Бадьорий та Джерело 5,5 млн/га.

Сорти ячменю, які вирощуються в господарстві, належать до пивоварної групи - це районовані сорти Аскольд, Бадьорий і Джерело. Тому вирощування пивоварного ячменю в різних зонах України до грунтів неоднорідні за ступенем окультурення, механічним складом, фізико-хімічними й водно-повітряними властивостями, забур’яненістю. Це визначає необхідність диференційованого підходу до обробітку Грунту.

Найбільш високий і стабільний урожай пивоварного ячменю одержують за внесення повного мінерального добрива. Важливо в кожному конкретному випадку визначити оптимальне співвідношення азоту, фосфору й калію, враховуючи запас доступних форм цих елементів у Грунті.

У наших дослідженнях мінеральні добрива Р60К40 вносили під основний обробіток Грунту. У СФГ «ВАЛЕР» значно вищий вплив на урожай та якість продукції, порівняно з фосфором і калієм, має азот. Тому допущені помилки при внесенні азотних добрив завжди бувають більш істотними. Так, на високих агрофонах, високі дози азоту, внесені до сівби, викликають інтенсивне кущення, збільшують його тривалість, що спричиняє вилягання рослин, нерівномірне визрівання, підвищує ламкість стебел і колоса.

При недостатньому азотному живленні, навпаки, зменшується інтенсивність кущення, посилюється редукція потенціальна продуктивність пагонів, колосків, знижується фертильність квіток, формується щупле зерно. Все це призводить до зменшення врожайності.

У наших дослідженнях норма внесення N60 (селітри) при посіві сприяло отриманню більшої врожайності зерна ярого ячменю. Аналогічна закономірність була відмічена за всіма сортами - Аскольд, Бадьорий і Джерело.

Ячмінь - культура ранньої сівби. Запізнення із сівбою різко зменшує врожай, погіршує пивоварні якості зерна: крупніють, вирівняність, зменшується екстрактивність. Підвищується вміст білка й плівчастість. Затримка із сівбою на один день порівняно з оптимальним строком зменшує врожай на 0,5-1,0 ц/га. Тому пивоварний ячмінь слід сіяти в першу чергу і в стислі строки (не більше 3-5 днів).

Оптимальна норма висіву - важливий складовий елемент агротехніки пивоварного ячменю. Спосіб сівби - рядковий. Насіння заогортали на глибину 3,5 см. Сівбу проводили одночасно з внесенням мінеральних добрив сівалкою СЗ-5,4

До збирання пивоварного ячменю приступають, коли зерно повністю достигає. Для пивоварства краще збирати трохи перестояний ячмінь, ніж недостиглий. Передчасне скошування його підвищує вміст білка в зерні. Збирають ячмінь прямим комбайнуванням. Режим обмолоту повинен бути таким, щоб зберігалися біологічні властивості зерна. Основна причина втрати життєздатності та зниження здатності до проростання - травмування зерна під час обмолоту. Сильніше травмується зародок під час обмолоту зерна з високою вологістю. Тому обмолот пивоварного ячменю, як і зерна на насіння, бажано проводити при вологості 16-18 %.

Отже, слід відмітити, що внесеня мінеральних добрив сприяло збільшеню урожайності зерна ячменю ярового залежно від сорту 0,48 - 6,18 ц/га у порівнянні з контролем, де мінеральні добрива не вносили. На контролі без внесення мінеральних добрив урожайність була 26,57 - 36,73 ц/га. Сортова реакція на мінеральне живлення була різною. Максимальну врожайність зерна ярого ячменю 42,86 ц/га отримали при внесенні N60P60K40 сорту Аскольд, тоді як найменша врожайність 29,65 ц/га дав сорт Джерело при внесені N30P60K40.

На основі проведених досліджень у 2010-2011 роках у СФГ «ВАЛЕР» Новосанжарського району Полтавської області можна зробити наступні висновки:

1. Внесення мінеральних добрив сприяло збільшенню урожайності зерна ярого ячменю на 0,48-6,18 ц/га у порівнянні з контролем.

2. Максимальну врожайність зерна сорту Аскольд - 42,86 ц/га отримали при внесенні N60P60K40.

3. Урожайність сорту Аскольд була на 2,91 - 10,1 ц/га вище ніж сортів Бадьорий та Джерело.

4. Найбільший рівень рентабельності - 345,4 % отримано при вирощуванні ярого ячменю сорту Аскольд. При цьому урожайність зерна становила 42,86 ц/га. Найменший рівень рентабельності 241,4% отримали при урожайності зерна сорту Джерело 32,85 ц/га.

5. В умовах Лісостепу на пивоварні цілі доцільніше вирощувати ячмінь ярий сорту Аскольд.