“ІНТЕНСИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ В РОСЛИННИЦТВІ”

ВПЛИВ ШИРИНИ МІЖРЯДЬ І ГУСТОТИ СІВБИ НА РІСТ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ КУКУРУДЗИ

В. М. Сердюк, студ.

Науковий керівник: О. А. Антонець, доц.

Полтавська державна аграрна академія

На даний час кукурудза - одна з найпоширеніших культур у світовому рослинництві, займає третє місце після пшениці і рису. Універсальність її полягає в тому, що використовується як кормова, технічна та харчова культура.

Одержання стабільно високих врожаїв зерна кукурудзи є актуальним для сільського господарства України та інших країн.

Для прогнозованого впливу на продуктивність цієї культури виробничник повинен чітко уявляти як той чи інший агроприйом вплине на ріст і розвиток рослини. Серед факторів, що забезпечують високий урожай кукурудзи значне місце займають просторове і кількісне розміщення рослин на площі, а також технологічні заходи, спрямовані на реалізацію генетичного потенціалу кукурудзи в Лісостепу України. Це має велику цінність, тому що в комплексі досліджуються ширина міжрядь та густота посіву, що має на меті скоротити енерговитрати та підвищити рентабельність вирощуваної продукції.

У дослідженнях протягом 2009-2011 років вивчали вплив ширини міжрядь та густоти сівби на ріст та продуктивність кукурудзи гібрид ДКС 3472, на зерно. Дослід проводили при наступних ширинах міжрядь та густоті сівби:

У дослідженнях застосовували загальноприйняту для даної зони технологію вирощування кукурудзи.

Досліди були закладені на високому фоні мінеральних добрив (N90P90K90), нітроамофоску вносили врозкид під передпосівну культивацію. Попередником була озима пшениця, тому основний обробіток грунту включав лущення стерні дисковою бороною БДТ-7 на глибину 10-12 см та оранку плугом ПЛН-3-35 на глибину 25-27 см. Вирівнювання грунту навесні проводили важкими зубовими боронами. Проміжну та передпосівну культивації проводили культиватором КПС-4 на глибину 7-10 см.

Сівбу проводили в оптимальні для зони строки - ЗО квітня у 2009 і 2011 році та 25 - у 2010 році.

Облік та формування густоти стояння проводили у фазі 3-5 листків окремо по кожній ділянці. Перед збиранням врожаю підрахунок рослин на всіх ділянках повторювався. Збирання та облік урожаю проводили у фазу повної стиглості зерна вручну шляхом зважування качанів з усієї облікової площі ділянки.

Фенологічні спостереження проводили на досліджуваних рядках у двох несуміжних повторностях. Спостереження проводили візуально: відмічали початок фази, коли в неї вступило 10% рослин та повну - 75%. Відмічали дати сівби, з'явлення сходів, цвітіння волотей, качанів, молочної, воскової і повної стиглостей качанів. Фази стиглості зерна визначали шляхом розрізання зернівки з середньої частини верхнього качана типових рослин. Повна стиглість настає при появі чорного прошарку на місті прикріплення зернівки. Облік густоти стояння рослин здійснювали підрахунком рослин на 14,3 погонних метрах (10 м2) з перерахунком їх у тисячі на гектар.

Висоту рослин, висоту прикріплення качанів, площу асиміляційної поверхні листя визначали після фази викидання волотей шляхом проміру 10 типових для даного варіанту рослин у двох несуміжних повтореннях. Висоту рослин вимірювали від поверхні грунту до верхівки волоті. Визначали площу листкової поверхні.

Вологість зерна кукурудзи, вихід зерна та урожайність визначали в пробах качанів (10 шт.), які відбирали на кожній обліковій ділянці. Урожай насіння перераховували на вологість 14%.

Варіанти в досліді розміщували методом послідовно у триразовій повторності. На ділянках проводилась боротьба з бур'янами шляхом ручного прополювання з одночасним формуванням густоти рослин.

Господарські, біологічні та морфологічні ознаки кукурудзи вивчали за “ Методикою польових дослідів з кукурудзою ”

Отримані нами протягом 2009-2011 років експериментальні дані свідчать про суттєвий вплив досліджуваних заходів конкурентних взаємовідносин між рослинами в агробіоценозах кукурудзи протягом вегетації.

Спостерігаючи за ходом вегетації кукурудзи в залежності від умов вирощування були відмічені певні особливості починаючи з фази 7-8 листків Вони полягають, передусім, у різниці в настанні фаз вегетації залежно від ширини міжрядь і густоти посіву. Так, наступна фаза вегетації у посіві з густотою 80 тис. рослин/га та ширині міжрядь 70 см настає на 2-4 дні, а молочно-воскова стиглість на 3-4 днів раніше ніж при густоті 120 тис. рослин/га і ширині міжрядь 45 см.

Аналогічне спостерігається по всіх фазах вегетації. Проте на контролі виявлено швидше дозрівання качанів і настання воскової стиглості ніж при густоті 80 тис. рослин/га х 70 см.

Динаміка висоти рослин в процесі вегетації мала свою особливість. В даному діапазоні густоти спостерігається така закономірність: по мірі загущення від 60 до 120 тисяч рослин на 1 гектарі висота рослин збільшується, причому в значній мірі. По мірі збільшення густоти конкуренція за умови освітлення рослинами зростала. Внаслідок цього маємо такі значні відмінності по висоті рослин.

А саме, уже у фазі 7-8 листків різниця між крайніми варіантами була досить помітною, як на посівах з міжряддями 45 см, так і 70 см. При чому на міжрядді 70 см рослини в рядках розміщені краще - з більшими інтервалами, тому конкуренція між ними менша, відносно висоти рослин нижча. Але на деяких варіантах загущення посіву призвело до полягання рослин. Це спостерігалося при густоті 120 тис. рослин/га та ширині міжрядь 45 см.

2009 та 2011 роки виявилися більш інтенсивними по темпах росту рослин кукурудзи від фази 7-8 листків до настання молочної стиглості ніж 2010 рік. Це пов’язано з більш сприятливими погодними умовами у2009і2011 роках.

Загущені посіви протягом вегетації значно збільшують темпи росту у порівнянні з посівами густотою 60 тис./га (контроль), також різниця спостерігається і в зріджених посівах. Все це говорить про те, що оптимальна площа живлення та освітленість рослин мають значний вплив на продуктивність кукурудзи.

Тому показники висоти кукурудзи на посівах з різною густотою залежали від умов вегетації. Так, різниця у висоті рослин коли вони досягли фази утворення і наливу зерна з шириною міжрядь 45 і 70 см була різною при густоті від 60 тис. до 80 тис. рослин/га і становила всього 2-3 см, на посівах з густотою 60-120 тис. рослин/га - 7-15 см при 45 см, оскільки конкуренція між рослинами в рядах при загущенні збільшувалась. При чому, спостерігалась тенденція до підвищення висоти рослин до певної межі, даною межею є густота в 120 тис./га, як при ширині міжрядь 70 см, так і 45 см. Спостерігаючи за динамікою зміни висоти рослин з густотою можна помітити, що по всіх фазах розвитку висота рослин збільшувалась від 60 до 100 тис./га, а вже при густоті 120 тис./га вона почала знижуватись за всіма варіантами.

Така ж тенденція темпів росту рослин спостерігається за 2009-2011 роками досліджувань.

Спостереження показали, що при густоті стеблостою 80 тис. рослин/га і ширині міжрядь 45 см та при її збільшенні кількість рослин без качанів збільшується від 2 до 8 %. Не виявлено безплідних рослин на варіантах 60 і 80 тис. рослин/га при ширині міжрядь 70 см та 60 тис. при ширині 45 см. Найбільша кількість рослин з одним качаном була на варіанті 100 тис. рослин/га х 45 см, а найменша 120 тис. рослин/га х 70 см і відповідно становила 97 і 92 %. На контролі - 89%, що на 3-8% менше від інших варіантів. Однак більша кількість рослин з двома початками була на контролі - 11% та при густоті 60 тис. рослин/га і ширині міжрядь 45 см - 7 %, при густоті 80 тис. рослин/га їх кількість становила - З і 5% відповідно.

У результаті загущення посівів маса рослин на 1м2 збільшується. Відносно цього показники структура врожаю також збільшується. При цьому по мірі збільшення густоти, відсоток листя в урожаї дещо збільшується: на посіві з міжряддям 70 см - з 21 до 25%, при 45 см - з 19 до 24 %.

Отримані дані свідчать про те, що розвиток початків на варіантах де робилися загущення сівби уповільнювався від нестачі світла і поживних речовин. Оптимальне розміщення рослин в посіві це 80 тис. рослин/га при ширині міжрядь 70 см, на цьому варіанті було відмічено найвищу кількість зерен в ряду - 38, рядів у початку - 17,0 шт. і кількість зерен у початку - 646 штук, що на 52 штуки більше від контролю. Між тим найнижча кількість зерен у початку була на варіанті з густотою 120 тис. рослин/га при міжрядді 45 см і становила 544штук, що нижче від контролю на 50 штук.

У 2009 і 2011 роках урожайність зерна кукурудзи була вищою ніж у 2010. Так найвищою в 2011 році була урожайність кукурудзи на варіанті з густотою 80 тис. рослин/га при ширині міжрядь 70 см - 66,8 ц/га, а найменшою 61,7 ц/га при густоті 60 тис. рослин/га з шириною міжрядь 70 см. Коли в 2010 році вона становила відповідно - 65,2 і 60,9 ц/га. Це говорить про сприятливіші по то дні умови, які склалися у 2011 році.

Отже, в основному урожайність кукурудзи залежала від густоти сівби і ширини міжрядь. Як ми бачимо, середнє значення її за два роки змінюється за густотою, а саме на контролі (60 тис./га) вона становила - 61,3 ц/га з міжряддям 70 см коли при густоті посіву 120 тис. рослин/га і шириною міжрядь 45 см була 61,25 ц/га зерна. А от при густоті посіву 80 тис./га з міжряддям 70 см вона була найвищою і становила - 66,0 ц/га, що більше від контролю на 4,7 ц/га.

Інші варіанти випереджали контроль (60 тис. рослин/га х 70 см) на 1,1-2,8 ц/га зерна. Приріст врожаю коливався в межах від 1,1 до 4,7 ц/га, і останній варіант випереджав контроль лише на 0,2 ц/га.

Тому можна зробити слідуючий висновок, що існує пряма залежність приросту врожаю та його формуванні від кількісного та просторового розміщення рослин кукурудзи на площі посіву, що доведено результатами досліджень. На основі приведених даних про урожайність зерна досліджуваних прийомів вирощування можна зробити висновок, що шляхом підбору ширини міжрядь та густоти посіву можна керувати формуванням господарсько-цінних ознак рослин у посівах, а звідси - рівнем біологічного та господарського урожаю зерна.

На основі проведених в СТОВ „Здобуток" Кобеляцького району Полтавської області експериментальних досліджень з вивчення впливу норми сівби та ширини міжрядь на урожайність кукурудзи, можна зробити наступні висновки:

1. Настання фаз вегетації у посіві з густотою 80 тис. рослин/га та ширині міжрядь 70 см настає на 2-4 дні, а молочно-воскова стиглість на 3-4 днів раніше ніж при густоті 120 тис. рослин/га і ширині міжрядь 45 см.

2. Загущені посіви протягом вегетації значно збільшують темпи росту у порівнянні з посівами густотою 60 тис./га. Висота рослин збільшувалась від 60 до 100 тис./га, а вже при густоті 120 тис./га вона почала знижуватись у всіх варіантах.

3. Загущення до 120 тис. рослин/га давало збільшення листової поверхні з м2, а асиміляційна поверхня з 1 рослини навпаки - зменшувалась.

4. Маса рослин суттєво знижується при збільшенні густоти сівби і зменшенні ширини міжрядь.

5. При розміщенні рослин кукурудзи в кількості 80 тис./га та ширині міжрядь 70 см, формується найвища кількість зерен в ряду, рядів у початку і кількість зерен у початку.

6. Найвищий рівень врожаю зерна (66,0 ц/га) формується при густоті кукурудзи 80

тис./га.

7. Найвищий рівень рентабельності 148,9%, отримали при нормі сівби 80 тис. насінин на 1 га та ширині міжрядь 70 см.