“ІНТЕНСИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ В РОСЛИННИЦТВІ”

ВПЛИВ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ ТА НОРМ ВИСІВУ НА ЯКІСТЬ ТА ВРОЖАЙНІСТЬ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ ТВЕРДОЇ ЯРОЇ

Н. В. Семенко, студ.

Науковий керівник: О. В. Бараболя, доц.

Полтавська державна аграрна академія

Яра пшениця у світовому землеробстві є однією з головних продовольчих культур. Особливе місце посідає тверда яра пшениця Triticum durum Desf, яка має свої специфічні властивості. З її зерна виготовляють продукти для дитячого та дієтичного харчування, макаронні вироби, високоякісні крупи. Як сировина для макаронної промисловості тверда яра пшениця ціниться за велику крупність і високу склоподібність зерна, які забезпечують великий вихід крупок і напівкрупок, за великий вміст білка і клейковини, що забезпечує хороші технологічні властивості і харчову цінність макаронних виробів. З борошна або крупки м’якої пшениці одержують вироби гіршої якості: вони, як правило, погано зберігають трубчасту форму, характеризуються збільшеною ламкістю, неприємним забарвленням, надмірною розварюваністю.

В зв’язку з цим проблема одержання високоякісного екологічно безпечного зерна твердої ярої пшениці в останні роки набула важливого державного значення. Заготівля такого зерна не задовольняє повністю потреби населення і промисловості. За даними національної програми «Зерно України», щорічне виробництво макаронних виробів в Україні повинне становити біля 290 тисяч тонн. Основна частина цієї продукції виробляється з борошна склоподібного зерна м’якої пшениці. Така продукція хоча відносно й дешева, проте досить поганої якості. Для виробництва якісної продукції макаронної і круп’яної промисловості потрібне зерно твердої пшениці. В зв’язку з цим, згідно пропозицій Міністерства аграрної політики України, із 1... 1,2 мільйона гектарів посів ярої пшениці посівна площа ярої твердої пшениці повинна становити 400...450 тисяч гектарів, зокрема 30% у південних степових і 70% у центральних, східних і північно-східних областях.

Вирощування твердої ярої пшениці є економічно виправданим, оскільки в першу чергу виключає необхідність імпорту продовольчого зерна.

Цінність зерна пшениці визначається напрямом його використання. Тому поняття якості зерна потрібно розглядати в двох аспектах: з точки зору харчової цінності і як вираз його технологічних властивостей.

Отже, якість зерна твердої пшениці оцінюють за комплексом показників, які включають як борошномельні, так і технологічні властивості, що характеризують його як

сировину для виготовлення макаронних виробів та круп. До зерна твердої пшениці пред’являються підвищені вимоги щодо склоподібності, натури, вмісту жовтих пігментів, кількості і якості клейковини, вмісту білка.

Яра тверда пшениця характеризується високими вимогами до умов зовнішнього середовища. Серед них визначення оптимальної норми висіву - одне з найважливіших, основних, питань вирощування цієї культури. Особливо важливо це ув'язати з попередниками, після яких вирощується яра тверда пшениця, її удобрення. Тому метою наших досліджень було встановити вплив норми висіву на продуктивність ярої твердої пшениці Харківська 27 залежно від попередників та фону удобрення.

Найбільша кількість зерен в колосі була за норми висіву 3 млн. насінин на гектар. Необхідно зазначити, що найбільша різниця в кількості зерен в колосі залежала від норми висіву за вирощування пшениці в посушливий рік по чорному пару без внесення добрив. Так, за норми висіву 7млн. насінин на гектар їх було лише 20,6 штук, або менше на 7,2 зернини. В той же час за вирощування в 2009 р. ця різниця становить 4,8 зернин. За вирощування пшениці після гороху, навпаки, більша різниця в кількості зерен в колосі залежно від норми висіву була в 2009 р. Очевидно це можна пояснити тим, що за вирощування пшениці по чорному пару різниця в кількості продуктивних стебел на 1 м між максимальною і мінімальною нормою висіву у 2010 р. становить 123 продуктивних стебла, а в 2009 р. - лише 78, а за вирощування після гороху у 2009 р. вона становила 152, у 2010 р. лише 62 продуктивних стебла (табл.1).

Зі збільшенням норм висіву насіння від 3 до 7 млн. га спостерігається не лише зменшенням кількості зерен та їх маси в колосі, а й зменшення крупності, що виражається масою, 1000 зерен. Так, за вирощування ярої твердої пшениці по чорному пару маса 1000 зерен поступово зменшилась від 42,2 до 38,0 у 2010р., у 2011р. від 41,3 до 38,4 г, а після гороху відповідно до років з 39,4 до 37,1 та з 36,1 до 30,9 г.

Норми висіву насіння твердої ярої пшениці суттєво впливають на урожайність (табл.2).

Так, за вирощування твердої ярої пшениці по чорному пару максимально врожайність зерна у 2010 р. сформувалась за норми висіву 5 млн насінин на гектар і становила 29,6 ц/га, за більшої норми висіву, тобто 7 млн насінин - 32,1 ц/га. За в

вирощування після гороху максимальна врожайність зерна у 2010 р. сформувалась за норми висіву 5 млн насінин на гектар.

Погодні умови досить суттєво вплинули на загальний рівень врожайності, якщо по чорному пару вона збільшилась за посушливих умов (2011 p.),то після гороху врожайність твердої ярої пшениці була меншою порівняно з урожайністю за оптимальних умов погоди (2009 p.).

За зменшених норм висіву насіння урожайність твердої ярої пшениці зменшувалась, а за збільшених порівняно з оптимальними вона була різною. За посушливих умов урожайність зерна не зменшувалась, а за сприятливих умов погоди зменшувалась порівняно з оптимальними нормами висіву насіння.

Так, максимальна маса 1000 зерен і натура формувались за норми висіву 5 млн насінин на гектар як по чорному пару, так і після гороху. Як за зменшених так і за збільшених норм висіву насіння ці показники зменшувались. У посушливий 2010 p., фізичні показники (маса 1000 зерен і натура) були значно меншими ніж в оптимальний рік вирощування.

На основі проведених досліджень з вивчення впливу норм висіву на урожайність ярої пшениці можна зробити висновки:

1. За малих норм висіву насіння коефіцієнт продуктивного кущіння завжди більший, ніж за збільшених норм висіву.

2. Зі збільшенням норм висіву насіння зменшується кількість зерен, їх маса в колосі і маса 1000 зерен.

3. Найбільша врожайність зерна твердої ярої пшениці формується за норми висіву насіння 5 млн. штук на гектар.