“ІНТЕНСИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ В РОСЛИННИЦТВІ”

УРОЖАЙНІСТЬ СОНЯШНИКУ ЗАЛЕЖНО ВІД ГУСТОТИ РОСЛИН

А. В. Косик, студ.

Науковий керівник: О. А. Антонець, доц.

Полтавська державна аграрна академія

В останні роки виробництво соняшнику, завдяки високій рентабельності (близько 50 %), невпинно зростає. Але зростання посівної площі не привело до збільшення валового збору насіння. Середній рівень урожайності складає 9-18 ц/га. Причинами невисокого врожаю насіння соняшнику є порушення комплексу заходів його вирощування: організаційно-господарських, агротехнічних та інших. У господарствах, де соняшник вирощують за інтенсивною технологією врожайність досягає 34-35 ц/га, а в умовах зрошення - 38-42 ц/га.

Дослідження проводилися в СФГ „BAJIEP" Новосанжарського району Полтавської області в 2010-2011 роках. Об’єктом досліджень був районований гібрид соняшнику Ясон.

Метою досліджень було визначення впливу густоти стояння рослин на умови росту, розвитку рослин і формування продуктивності соняшнику. Схема досліду була такою:

1. Варіант густота рослин ЗО тис./га.

2. Варіант густота рослин 40 тис./га.

3. Варіант густота рослин 50 тис./га.

4. Варіант густота рослин 60 тис./га.

5. Варіант густота рослин 70 тис./га.

6. Варіант густота рослин 80 тис./га.

Біологічну врожайність соняшнику визначали за такими показниками: висота рослин, см; діаметр кошика, см; кількість сім'янок у 1 кошику, маса 1000 насінин (г), урожайність (ц/га).

При визначенні біологічного врожаю соняшнику перед збиранням підраховують кількість рослин на 1 гектарі. На 25 рослинах проводять облік за ознаками:

1) висота рослин (від поверхні Грунту до місця прикріплення кошика);

2) гіллястість, % гіллястих рослин.

Для встановлення інших елементів структури врожаю відбирають 25 кошиків. У кожному кошику визначають кількість нормально виповнених і пустих насінин. Для цього кошик поділяють за радіусом на 3 рівні зони: периферійну, середню, центральну. З кожної

зони відбирають сім'янки окремо, підраховують їх і зважують. Для сім'янок кожної зони

визначають масу 1000 насінин.

Площа облікової ділянки становить 25 м2. Повторність досліду чотириразова.

Дані результатів досліджень свідчать, що густота рослин на фази розвитку та тривалість вегетаційного періоду не впливала. Тривалість вегетаційного періоду утворення кошиків - цвітіння і цвітіння - повна стиглість із збільшенням густоти рослин збільшувалось 1-5 днів. Тому, тривалість міжфазного періоду несуттєво змінюється під впливом загущення посіву соняшнику.

При формуванні врожаю важливу роль відіграє густота стояння рослин соняшника, яка впливає на морфологічні ознаки (висоту рослин, площу листової поверхні, діаметр кошика та інші).

Найбільшу врожайність соняшнику забезпечує оптимальна густота посіву в конкретних Грунтово-кліматичних умовах. Збільшення густоти посіву понад оптимальної норми призводить до збільшення витрати поживних речовин і води з Грунту на формування вегетативних органів рослин, що, особливо в умовах недостатнього зволоження, обумовлює недобір урожаю насіння.

Висота рослин визначає освітленість рослин соняшника.

Площа листової поверхні однієї рослини також залежить від густоти стояння. При збільшенні площа листової поверхні зменшується, але загальна площа листків па гектарі збільшується.

Загущення посіву до 80 тис. на гектарі призводить також до зниження маси 1000 насінин до 9%.

Визначивши основні елементи структури врожаю соняшника одержані результати показують, що збільшення густоти рослин від ЗО до 80 тис./га вплинуло на збільшення висоти соняшнику в середньому від 136,0 до 154,7 см. Отже, з загущенням посіву висота рослин збільшувалась, а діаметр кошика зменшувався від 21,5 до 18,0 см. Тому можна зробити висновок, що між густотою рослин та діаметром кошика існує обернено пропорційна залежність.

Найвищі темпи приросту рослин соняшнику відмічені у міжфазний період утворення кошика - цвітіння. Густота стояння рослин у посіві значною мірою вплинула на кількість сім'янок у кошику, причому збільшення густоти рослин з ЗО до 80 тис./га суттєво зменьшило кількість сім'янок у кошику від 1197 до 813 штук. У дослідах зафіксована тенденція зменшення маси 1000 сім'янок за умов збільшення густоти стояння рослин з ЗО до 80 тис./га. Отже, кількість сім'янок у кошику значною мірою залежить від густоти стояння соняшнику.

Найменша урожайність насіння соняшнику 26,3 ц/га була при густоті стояння ЗО тис/га. Збільшення густоти рослин у посівах вплинуло на підвищення урожайності, причому максимальна урожайність насіння 33,5 ц/га отримана при густоті стояння рослин 60 тис./га, подальше збільшення густоти рослин до 80 тис./га спостерігалось зменшення урожайності до 29,4 ц/га..

Проаналізувавши досвід вирощування соняшнику за рахунок різної густоти стояння рослин в СФГ „BAJIEP" Новосанжарського району Полтавської області, можна зробити такі висновки :

1. Густота рослин істотно не впливала на тривалість вегетаційного періоду сходи - утворення кошиків і утворення кошиків - цвітіння.

2. Із загущенням посіву від ЗО до 80 тис./га висота рослин збільшувалась від 136,0 до 154,7 см, а діаметр кошика зменшувався з 21,5 до 18 см.

3. У дослідженнях зафіксована тенденція зменшення кількості сім'янок у кошику з 1197 до 813 штук і маси 1000 сім'янок за умов збільшення густоти стояння рослин від ЗО до 80 тис./га.

4. Збільшення густоти рослин посівів від 70 до 80 тис./га вплинуло на зменшення урожайності з 31,5 до 29,4 ц/га, що пов'язане із загущеності рослин, яке викликає пропорційне зменшення кількості сім'янок у кошику, маси 1000 сім'янок а також утворення щуплого насіння.

5. Найбільша урожайність насіння 33,5 ц/га і рівень рентабельності 378 % одержали при густоті стояння рослин 60 тис./га.