Будова синхронних машин
СМ, як і інші електричні машини, може використовуватися як генератор і як двигун. За будовою СМ мають багато загального з асинхронними. Статор СМ не відрізняється від статора асинхронної (рис. 12.1) - таке ж зібране з листової сталі осердя, той же принцип виконання і з'єднання його обмотки. Ротор СМ являє собою електромагніт постійного струму. Його обмотка живиться від стороннього джерела. Вона називається обмоткою збудження. З'єднання обмотки ротора з джерелом постійного струму здійснюється за допомогою двох контактних кілець на валу і нерухомих щіток. Як джерело постійного струму для живлення обмотки збудження ротора використовують генератор постійного струму, який монтують на одному валу з ротором. Такий генератор називають збудником. Потужність, необхідна для живлення обмотки збудження, невелика і відповідно потужність збудника становить близько 0,3 ^ 5% від номінальної потужності СМ. Для великих СМ встановлюють ще резервний збудник. Можливе також живлення обмотки збудження від мережі змінного струму, підключеної до статора через випрямлячі.
Застосовують два типи ротора синхронних машин - ротор неявнополюсний, або з неявно вираженими полюсами, і ротор з явно вираженими полюсами, або явнополюсний. У першому випадку осердя ротора являє собою масивне циліндричне тіло з сталі (бочка ротора) з поздовжніми пазами, в які розміщують обмотку збудження (рис. 12.1,а). Пази й обмотка збудження розміщаються так, щоб одержати синусоїдальний розподіл індукції в зазорі між осердями ротора і статора. Загальний вигляд неявнополюсного ротора показаний на рис. 12.1,б. Такий ротор застосовують при числі пар полюсів р < 2.
Рис.12.1 - Ротор неявнополюсної СМ: а - поперечний переріз; б - загальний вигляд |
Явнополюсний ротор складається з масивного сталевого колеса, насадженого на вал. На зовнішній поверхні колеса кріпляться виготовлені з листової сталі осердя полюсів (рис. 12.2,а). Для малих машин і при не занадто великому числі полюсів замість колеса на вал встановлюють сталеву втулку, до якої кріпляться полюси. Обмотка збудження у вигляді котушок розміщується на осердях полюсів. Для одержання синусоїдального розподілу індукції зазор між поверхнею полюсного наконечника і внутрішньою поверхнею статора робиться нерівномірним за рахунок особливої форми полюсних наконечників. Синусоїдальний розподіл індукції в зазорі необхідний для одержання синусоїдальної ЕРС в обмотках статора. Загальний вид явнополюсного ротора показаний на рис. 12.2,6.
б
Рис.12.2 - Ротор явнополюсної СМ: а - поперечний переріз; б - загальний вигляд Таким чином, синхронна машина, як і асинхронна, складається з магніто - провода, обмоток і механічних частин. Магнітопровід містить осердя полюсів, обід ротора, або просте тіло неявнополюсного ротора, осердя статора і зазор між ротором і статором (рис. 12.3). Обмотка змінного струму СМ розміщується в пазах осердя статора. Для трифазних машин - це три фазні обмотки, зміщені у просторі на 120 електричних градусів. Ротор несе на собі обмотку збудження, що живиться постійним струмом. Механічні частини включають литий або зварений корпус, вал, підшипникові щити або стояки та інші деталі, необхідні для монтажу і зборки машини. У машин з неявнополюсним ротором вал звичайно відковують заодно з осердям ротора. Ротор синхронної машини як джерело магнітного поля називають ін-
Рис.12.3 - Магнітний потік СМ: а - неявнополюсна; б - явнополюсна |
а |
б |
дуктором. Частину машини, в обмотці якої при роботі індуктується ЕРС, прийнято називати якорем. У СМ звичайної конструкції якорем є статор. |