ЕЛЕКТРОТЕХНІКА У БУДІВНИЦТВІ

Електрообладнання систем водопостачання

До електрообладнання систем водопостачання належать електродвигуни господарських насосів, насосів систем гарячого водопостачання й мереж про­типожежного водопроводу. В більшості випадків у мережах водопостачання встановлюють два насоси (іноді три або чотири) з асинхронними електродвигу­нами: один робочий, другий - резервний. Режим роботи електродвигуна обумо­влюється призначенням насосів. Так, у системах гарячого водопостачання тем­пература й тиск води підтримуються автоматично за допомогою різних датчи­ків, що забезпечують автоматичне включення насосів. І, залежно від умов навколишнього середовища, режим роботи електродвигунів може бути трива­лий або повторно-короткочасний. Електродвигуни протипожежних систем включаються в аварійних ситуаціях і працюють до ліквідації пожежі (тривалий режим).

На рис. 21.3 як приклад наведено схему керування двома господарськими насосами, які встановлюються в центральних теплових пунктах і обслуговують групу житлових будинків та інших будівель мікрорайону. Насоси включаються по черзі, завдяки чому забезпечується рівномірне зношування обох агрегатів. Схема працює в такий спосіб. При замиканні контакту мінімального тиску SP1 спрацьовує реле 1К, що замикає свої контакти 1К6 і подає напругу на котушку пускача 1КМ. Останній включає до роботи насос. Одночасно реле 1К контак­том 1К3 подає напругу на котушку реле 3К, що самоблокується і підготовляє коло реле 2К. При повторному замиканні контакту SP1 спрацьовує реле 2К, що тепер включає до роботи другий насос і знеструмлює реле 3К. Таким чином, при кожному замиканні контакту SP1 по черзі спрацьовують реле К1 і К2, і, як наслідок, по черзі включаються електродвигун першого насоса М1 і другого

насоса М2. Відключення працюючого насоса здійснюється за допомогою реле 4К, що спрацьовує при замиканні контакту максимального тиску SP2.

Рис.21.3 - Схема керування насосами водопідкачки

Якщо працюючий насос не піднімає тиск у мережі, то контакт SP1 не розмикається, тоді з невеликою витримкою часу, забезпечуваною реле 1КТ, спрацьовує або реле 1КУ або реле 2КУ, що відключає несправний насос і включає резервний.

Робота насосів сигналізується зеленими лампочками 1Н і 2Н, а аварія на­сосів - червоними лампочками 1НЬ і 2НЬ.

Реле К служить для автоматичного переключення живлення кіл керуван­ня при зникненні напруги в силових колах одного з електродвигунів.

Для виконання налагоджувальних і ремонтних робіт передбачене керу­вання насосами за допомогою місцевих кнопок ^В1, 2SВ2. Переведення на мі­сцеве керування здійснюється за допомогою перемикачів ^А і 2SА.

Досить тривалий час електричне опалення вважалося дорогим, пожежо - небезпечним і екологічно шкідливим. Прогрес в області виробництва конвекто­рів і термостатів, поява нових типів електроопалювальних приладів, а саме ка­бельного обігріву підлог і інфрачервоних стельових обігрівачів, докорінно змі­нили експлуатаційні характеристики сучасного електроопалювання. Обладнан­ня, призначене для житлових приміщень, є екологічно чистим (температура на­грівальних елементів незначна, вони не змінюють вологість), пожежобезпеч - ним, має відповідний клас захисту від ураження електричним струмом, працює безшумно, не виділяє ніяких шкідливих речовин. Електромагнітне поле цих приладів перебуває на фоновому рівні. У цілому сучасні системи електроопа - лення будівель відповідають самим жорстким вимогам з екології і безпеки.

Найширші можливості з'явилися в електроопаленні для економічного і раціонального використання електроенергії.

У кожне опалювальне приміщення встановлюють термостат, що дозволяє регулювати температуру в широкому діапазоні (5-30оС). Зазначимо, що зни­ження температури на 1оС зменшує витрати електроенергії на 4-5%. При гнуч­кій зміні температурних режимів у кожному окремому приміщенні економія може досягати 30-50%. Особливо істотна економія (до 80%) досягається для високих (вище 4,5 м) об'єктів при використанні інфрачервоних обігрівачів або "теплої підлоги". Є можливість запрограмувати будь-який графік зміни темпе­ратур, можна відключити будь-яку кімнату, групу кімнат або цілий поверх. Пі­сля тимчасового відключення електроживлення опалення починає працювати без втручання людини.

У житлових будинках електроопалення дуже зручне як доповнення до вже існуючої системи центрального опалення. Це істотно при похолоданні у ве­сняно-осінній період, коли центральне опалення відключене. У критичні пері­оди взимку при значному похолоданні, коли центральна система не забезпечує необхідний рівень комфорту, пряме стаціонарне електричне опалення автома­тично забезпечує необхідний температурний режим, при цьому експлуатаційні витрати незначні. Важко оцінити значення додаткового резервного електроопа - лення при аваріях та інших позаштатних ситуаціях.

Особливі проблеми з опаленням виникають у приміщеннях з високими стелями (5-10 м) і незадовільною теплоізоляцією. Це заводські корпуси, склади, автобази, криті спортивні й концертні зали, виставочні і торговельні павільйони та ін. Для таких споруд найефективнішими опалювальними приладами вважа­ються інфрачервоні обігрівачі, економія електроенергії тут може досягати 80%.

Сучасні опалювальні системи проектують і монтують з використанням електроконвекторів. Назва «конвектор» відображає принцип розподілу гаря­чого повітря у приміщенні - природну конвекцію. Нагрівання повітря відбува­ється при проходженні його через нагрівальний елемент. Холодне повітря про­ходить через нагрівальний елемент, нагрівається і виходить через жалюзі, а йо­го місце займає повітря з приміщення. Таким чином, тепле повітря циркулює у приміщенні, забезпечуючи швидке й комфортне тепло. Конвектор нагріває

приміщення, не використовуючи пристроїв для примусової циркуляції повітря, що робить його більш надійним і економічним приладом у порівнянні з обігрі­вачами з вбудованим вентилятором. При цьому на відміну від тепловентилято - рів, конвектори, створюючи ефективний рух теплого повітря, не дають шуму при роботі.

Температуру повітря у приміщенні контролює вбудований термостат з датчиком. Користувач виставляє необхідну температуру на термостаті, а датчик повітря вимірює температуру повітря, що надходить, і при досягненні заданих параметрів виключає нагрів. При зменшенні температури в приміщенні знову включається нагрів. Таким чином, конвектор підтримує постійну задану темпе­ратуру. Точність підтримки температури в приміщенні для деяких моделей конвекторів досягає 0,1 градуса.

У масляних радіаторів термостат контролює не температуру повітря, а температуру масла. Тому точність підтримки температури в них набагато мен­ша й становить приблизно 3 - 5°C.

Сучасні конвектори (APPLIMO, SOLO, EURO PLUS та ін.), завдяки за­стосуванню новітніх і унікальних технологій, мають наступні переваги в порів­нянні з традиційними обігрівачами (маслонаповненими радіаторами, тепловен­тиляторами) та іншими конвекторами.

ККД нагрівальних елементів досягає 95-99%.

Повна відсутність шуму при нагріві й остиганні нагрівального елемента. Масляний радіатор при роботі видає характерні клацання («булькіт»), які від­буваються при нагріві й остиганні масла всередині приладу.

Ефективний нагрів повітря, що не порушує його природної вологості й не спалює кисень.

Великий ресурс безперервної роботи (в деяких моделей до 25 років).

Висока швидкість виходу на робочу температуру (1 - 1,5 хв). В масляних радіаторів - до 15 хв.

Витрата електричної енергії залежить від тепловтрат опалювального при­міщення. За середньостатистичним даними [http:/el-tic. com. ua] при зовнішній температурі -20ОС і температурі в приміщенні +18ОС для опалення 1 м3 примі­щення необхідно 40-45 Вт електричної енергії, що складає 120 Вт встановленої потужності на 1 м2 при висоті стелі 250-270 см