Регулювання кутової швидкості двигуна постійного струму з незалежним збудженням
Кутова швидкість ДПС з незалежним збудженням визначається виразом
т = . (15.4)
k-Ф
звідки випливає, що швидкість двигуна постійного струму з незалежним збудженням можна регулювати наступними трьома способами:
1) зміною струму збудження І (магнітного потоку Ф) двигуна;
2) зміною опору кола якоря R за допомогою резисторів (реостатне регулювання швидкості);
3) зміною напруги U, що підводять до якоря двигуна.
15.2.1. Регулювання швидкості зміною струму збудження (або магнітного потоку Ф, що визначається струмом збудження) є одним з найбільш простих і економічних способів, тому що потужність, споживана обмоткою збудження двигуна, становить близько 2^2,5 % потужності двигуна.
Струм збудження регулюють за допомогою резистора (рис. 15.1) у випадку двигунів малої потужності, або за допомогою регулятора напруги РН (рис. 15.2). Регулювання швидкості в цьому випадку здійснюється уверх від основної, причому припустимий момент двигуна змінюється за законом гіперболи, а припустима потужність залишається незмінною. Оскільки припустиме навантаження визначається струмом, який дорівнює номінальному, то потужність, що розвивається двигуном, є постійною (Р = Рном = const). Електромеханічним характеристикам ю = /(!) при зміні струму збудження відповідають різні значення кутової швидкості ідеального холостого ходу, обумовлені формулою
Рис. 15.2 - Регулювання потоку збудження регулятором напруги
На рис. 15.3 показані електромеханічні характеристики двигуна при регулюванні швидкості потоком збудження. Кутова швидкість ідеального холостого ходу со0 відповідає природній характеристиці, коли потік Ф = Фном. Значення
кутових швидкостей ідеального холостого ходу при ослабленому потоці і лежать вище со0. Всі характеристики перетинають вісь абсцис в одній точці.
Це є наслідком того, що при о = 0 рівняння для будь-якої електромеханічної характеристики має вигляд:
. . (15.6)
звідки струм у якорі двигуна визначиться в такий спосіб:
1 - — -1„. (15.7)
Кя
Таким чином, при різних струмах збудження і при кутовій швидкості двигуна, яка дорівнює нулю, струм у якірному колі дорівнює струму короткого замикання двигуна. Цим значенням струму і визначається загальна точка перетинання електромеханічних характеристик.
Механічні характеристики, показані на рис. 15.4, мають ті ж значення кутових швидкостей ідеального холостого ходу, що й електромеханічні характеристики. Однак ці характеристики не перетинаються в одній точці на осі абсцис, тому що в міру зменшення потоку зменшується і момент короткого замикання, що визначається за формулою
Мкз = Ыкз'Ф. (15.8)
Рис. 15.3 - Електромеханічні ха - Рис. 15.4 - Механічні характеристики рактеристики двигуна незалежно - двигуна незалежного збудження го збудження |
Даний спосіб регулювання є економічним при постійній потужності. Повному використанню двигуна відповідають точки, що належать лінії номінального струму Іс = Іном. Цьому відповідають точки, що лежать на гіперболічній кривій моменту опору Мст, як це показано пунктиром на рис 15.4. При цьому втрати потужності в колі якоря при роботі на регулювальних характеристиках будуть такими ж, як і на природній характеристиці, а втрати на збудження - меншими. При роботі на кутових швидкостях, що відповідають точкам, які лежать лівіше зазначеної кривої моменту Мст, двигун буде недовантажений. Робота на швидкостях, що правіше цієї кривої, приведе до перевантаження двигуна.
Звичайно регульовані двигуни мають діапазон регулювання від 2:1 до 5:1, а в ряді випадків до (8-10): 1. Діапазон регулювання обмежується різними фак - торами. Головним з них є погіршення умов комутації із зростанням кутової швидкості, оскільки реактивна ЕРС, що викликає іскріння на колекторі, пропорційна струму і кутовій швидкості, тобто Ер= с-/-ю. Крім того, при великих кутових швидкостях потрібно підвищувати механічну міцність якоря. Нижня межа кутової швидкості обмежується ступенем насичення машини і нагріванням обмотки збудження, тобто номінальною кутовою швидкістю.
Плавність регулювання в межах заданого діапазону може бути отримана досить значною і визначається кількістю ступенів регулювального реостата або ж числом ступенів спеціальних пристроїв, що регулюють напругу, яку підводять до обмотки збудження.
На практиці часто використовують імпульсне параметричне регулювання струму збудження, при якому можна одержати плавне регулювання кутової швидкості в діапазоні (2-3): 1 і більше (див. розділ 15.3).
15.2.2. Реостатне регулювання кутової швидкості двигуна постійного струму з незалежним збудженням здійснюється шляхом зміни опору кола якоря і не вимагає особливих пояснень. У темі 10 розглядалися реостатні механічні характеристики двигуна постійного струму незалежного збудження. Подібний вигляд мають характеристики і при регулюванні кутової швидкості за допомогою реостатів у колі якоря. На відміну від пускового реостата регулювальний реостат повинен бути розрахований відповідно до режиму роботи привода, оскільки він є включеним не тільки короткочасно під час пуску, але й під час роботи двигуна з заданою кутовою швидкістю.
При цьому способі регулювання змінюється жорсткість характеристики, а з нею і стабільність кутової швидкості, кутова швидкість регулюється униз від основної, причому повне використання двигуна за струмом досягається при регулюванні з постійним номінальним моментом, якщо двигун має незалежну вентиляцію.
Дійсно, якщо вважати, що для будь-якої кутової швидкості припустимим є номінальний струм, тобто /прип = /я. ном, а потік двигуна залишається номінальним, то припустимий момент двигуна дорівнює номінальному Мприп = k Фно(м /я. гом = Мном; у міру зниження кутової швидкості припустима потужність двигуна зменшується, тому що Рприп = Мном •ю. Якщо допустити перепад кутової швидкості у 25 % при зміні моменту навантаження на ± 25 % номінального, то діапазон регулювання складе приблизно 2:1.
В більшості випадків реостатне регулювання кутової швидкості здійснюється за допомогою контакторів, що замикають окремі ступені резисторів, тобто швидкість привода змінюється дискретно, тому даний спосіб при контакторному керуванні не забезпечує плавного регулювання.
Іншим способом досягнення плавного регулювання при введенні резисторів у коло якоря є використання (при невеликій потужності двигуна) імпульсного параметричного регулювання кутової швидкості.
Схему включення двигуна постійного струму незалежного збудження при імпульсному регулюванні додаткового опору в колі якоря наведено на рис. 15.5. Додатковий резистор R^, що включається до кола якоря, або повністю вводиться до схеми, або замикається накоротко ключем К. Комутація ключа К
здійснюється періодично. При замкнутому накоротко Ядод струм у колі якоря і кутова швидкість двигуна зростають, а при введенні Ядод до кола, коли ключ К розімкнутий, струм і кутова швидкість знижуються. Коливання струму і кутової швидкості відбуваються біля деякого середнього значення. Середнє значення струму визначається моментом навантаження на валу двигуна, а середнє значення кутової швидкості залежить від співвідношення тривалостей замкнутого ti і розімкнутого t2 станів ключа К і від моменту навантаження. Амплітуди коливань струму і кутової швидкості залежать при даних параметрах привода від частоти комутації ключа К, яка повинна бути досить високою. Співвідношення тривалостей t1 замкнутого й t2 розімкнутого станів ключа К прийнято виражати у вигляді відносної величини
о |
К |
+ |
- о |
R |
дод |
+
О |
О
ОЗМ
Рис. 15.5 - Схема включення двигуна постійного струму з незалежним збудженням при імпульсному регулюванні швидкості
U
(15.9) |
Є —
t1 + 12
яка називається скважністю керуючих імпульсів. Очевидно, що із збільшенням є при незмінному навантаженні на валу двигуна кутова швидкість його буде зростати, а при є = 1 двигун буде працювати на природній характеристиці (ключ К постійно замкнутий). При є = 0 двигун буде працювати на реостатній характеристиці, що відповідає постійно включеному резистору R^ (ключ К розімкнутий). При інших значеннях є еквівалентний (усереднений) додатковий опір у колі якоря визначається співвідношенням
(15.10) |
^од. е ^од(1 - є).
Механічні характеристики двигуна, показані на рис. 15.6, визначаються формулою (для середніх значень кутової швидкості і моменту)
(15.11) |
о —-------------- р R + Rdod (1 — є) j,
сер кФ кФ я
тобто характеристики мають той же вигляд і ті ж властивості, що й при чисто реостатному регулюванні кутової швидкості.
Рис. 15.6 - Характеристики двигуна ОЗМ
постійного струму при імпульсному Рис. 15.7 - Схема тиристорного регулюванні швидкості ключа
Для реалізації імпульсного способу регулювання опору застосовуються безконтактні ключі, виконані на базі транзисторів (при струмах до 15 - 20 А) або тиристорів (при струмах до 100 - 150 А). На рис. 15.7 показано схему тиристорного ключа. Роль ключа виконує тиристор VS1, шунтуючи резистор Ядод при подачі на нього керуючого імпульсу. Вимикається тиристор VS1 за допомогою допоміжного тиристора VS2, який підключає до тиристора VS1 комутуючий конденсатор Ск, попередньо заряджений через тиристор VS4 і резистор Яп від малопотужного джерела ип. Вимикання тиристора VS2 відбувається по закінченні перезаряду конденсатора Ск від напруги кола якоря (падіння напруги на Л*дод при включеному тиристорі VS1). При черговому включенні тиристора VS1 зворотний коливальний перезаряд конденсатора Ск здійснюється через VS1, діод VD3 і реактор LK.
При регулюванні кутової швидкості введенням резисторів у коло якоря двигуна постійного струму втрати потужності в цьому колі пропорційні споживаній потужності і перепаду кутової швидкості, вираженому у відносних одиницях.
15.2.3. Регулювання швидкості зміною напруги на якорі двигуна. Регулювання кутової швидкості здійснюється униз від основної. Із зниженням кутової швидкості припустимий момент залишається постійним, тому що припустимий струм якоря дорівнює номінальному, а потік при незалежному збудженні залишається незмінним (номінальним).
Для різних значень напруги кутова швидкість двигуна дорівнює:
и - i-r к-Ф |
U 2 - і-яя к-Ф |
їхнє відношення
(15.12) |
U 2 - I-Кя
Звідси випливає, що при зміні напруги регулювальні характеристики розташовуються паралельно одна до одної, тобто мають однакову жорсткість (як
показано на рис. 15.8), що визначає відносно високу стабільність кутової швидкості. Діапазон регулювання
U -1 • R D — ном я ~U_ -1 • R„ |
” ' " (15.13)
де ином і Umin - номінальна й мінімальна напруги.
З (15.12) випливає, що відносний перепад кутової швидкості зростає із зниженням напруги. Це обмежує діапазон регулювання значенням D = (8-10) : 1 у системах привода без зворотних зв'язків (у замкнутих системах діапазон регулювання істотно більший і може досягати значень 1000:1 і більше).
U1>U2>U3>U4 |
0 |
Рис. 15.8 - Характеристики ДПС при регулюванні швидкості зміною напруги якоря |
Плавність регулювання визначається плавністю зміни напруги живлення і звичайно характеризується значенням коефіцієнта плавності </9пл.
ККД двигуна в цьому випадку дорівнює відношенню фактичної кутової швидкості двигуна до кутової швидкості ідеального холостого ходу на заданій характеристиці. Втрати потужності в якірному колі при постійному моменті навантаження залишаються незмінними при регулюванні кутової швидкості і дорівнюють втратам при роботі на природній характеристиці.
Але оскільки корисна потужність в міру зниження кутової швидкості зменшується, то і ККД двигуна падає. Внаслідок малих втрат потужності в колі якоря цей спосіб регулювання швидкості є економічним.
Оскільки напруга живильної мережі підтримується постійною, зазначений спосіб регулювання можливий при використанні відповідного перетворювача з регульованою напругою постійного струму на його виході, наприклад, у системі керований випрямляч - двигун. На практиці застосовуються й інші системи зміни напруги на якорі двигуна постійного струму, серед яких відзначимо керовані тиристорні випрямлячі й імпульсні регулятори напруги (широтно-імпульсні перетворювачі).