Порівняння синхронних і асинхронних двигунів
За будовою СД складніше асинхронного, вартість його більша. Відносна різниця у вартостях вище при невеликій потужності машин. Для роботи СД потрібні два роди струму. Слід зазначити, що в даний час мають поширення двигуни з самозбудженням від живильної мережі змінного струму через напівпровідникові випрямлячі.
За пусковими властивостями синхронний і асинхронний двигуни приблизно однакові. Перший має меншу чутливість до коливань напруги мережі, тому що його обертовий момент, у тому числі й максимальний, пропорційний першому степеню напруги. У другого ця залежність квадратична. Крім того, використовуючи в необхідних випадках автоматичне форсування (збільшення) струму збудження СД, виявляється можливим зберегти стійкість його роботи навіть при значних короткочасних зниженнях напруги мережі. За регулюванням швидкості обертання СД поступається асинхронному, хоча регулювальні властивості останнього також не можна вважати гарними.
Найважливішою перевагою СД є можливість його роботи з соsф = 1 або навіть з випереджуючим (ємнісним) струмом статора. Це особливо суттєве для двигунів, розрахованих на невелику швидкість обертання, оскільки АД з малими швидкостями характеризуються низьким коефіцієнтом потужності.
За сукупністю властивостей СД конкурентоспроможні або навіть перевершують асинхронні при потужності порядку 100 кВт і вище.
