Втрати і ККД асинхронного двигуна
У АД електрична енергія перетворюється на механічну. В процесі такого перетворення частина її втрачається в самому двигуні. Потужність Р1, споживана обмоткою статора від мережі, витрачається на втрати в статорі та в роторі.
Втрати в статорі складаються з потужності втрат в осерді статора на гістерезис і вихрові струми (втрати в сталі статора) Рс і потужності електричних втрат в обмотці статора на її нагрівання струмом РЕ. С:
РЕ. С = m1 • I1 • R1 , (11.26)
де т1 - число фаз статора; I1 - струм статора; R1 - активний опір фази статора.
Якщо від потужності Р1 відняти втрати в статорі, то отримаємо потужність, яка називається електромагнітною потужністю двигуна РЕ. М. Це потужність обертового поля. Деяка її частина є електричними втратами в роторі РЕР:
РЕР = т2 • I1 • R2 , (11.27)
де I2 - струм ротора; R2 - активний опір фази ротора; т2 - число фаз ротора.
Втратами в сталі ротора внаслідок малої частоти струму ротора можна зневажити. Частина електромагнітної потужності, що залишилася, перетворюється на механічну Р'2. Якщо від неї відняти потужність механічних втрат Рм, обумовлених тертям у підшипниках і об повітря, і потужність додаткових втрат Рд, пов'язаних з пульсаціями магнітного потоку в зубцевій зоні магнітопроводу і з полями розсіювання, то одержимо механічну потужність на валу Р2. Тоді ККД двигуна
Р2 Р1 - АР ґ Л
V = Р = -^р— , (11.28)
Р1 Р1
де АР - сумарні втрати у двигуні.
Деякі з втрат (наприклад, втрати в сталі) практично не залежать від навантаження; інші (наприклад, електричні в обмотках статора й ротора) - пов'язані з навантаженням. В цілому із зростанням навантаження зростають і втрати, а отже, і нагрівання двигуна. Гранична механічна потужність на валу, яку двигун може розвивати довгостроково (необмежено довго), не перегріваючись понад припустиму температуру, називається номінальною потужністю двигуна. Вона вказується у паспорті.
ККД двигуна при номінальному навантаженні значною мірою залежить від номіна
льної потужності двигуна. Чим більша потужність двигуна, тим менші відносні втрати в ньому й більший ККД. Для великих асинхронних двигунів номінальний ККД досить високий і досягає значень 0,9 ^ 0,97, в той час як для двигунів малих потужностей (близько 1 кВт) він дорівнює лише 0,7 ^ 0,8. Крім того, за інших рівних умов, номінальний ККД вищий у двигуна з більшою синхронною швидкістю.
Електромагнітна потужність двигуна РЕМ може бути записана як добуток
моменту електромагнітних сил М і кутової швидкості поля ф1:
• —
Рем = М Ф = М —1 . (11.29)
60
У свою чергу, механічна потужність ротора Р2 дорівнює добутку моменту і кутової швидкості ротора ф2:
Р2 = М •а1 = М '2^—±; (11.30)
60
Електромагнітна потужність ротора:
Рер = Рем, - р; = M^(«і -«2) = м^ = М^01 •* = Ре»,-5. (11.31)
60 60 п,
При пуску двигуна, коли s = 1, електромагнітна потужність РЕМ дорівнює потужності втрат у роторі РЕР. З розгоном двигуна втрати в роторі зменшуються. Таким чином, ковзання s є мірою втрат у роторі.
У нормальному режимі роботи двигуна мале значення ковзання s (порядку декількох відсотків) є важливою умовою його економічності.