“ІНТЕНСИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ В РОСЛИННИЦТВІ”
ПРОДУКТИВНІСТЬ БУРЯКА ЦУКРОВОГО ТА ЯКІСТЬ КОРЕНЕПЛОДІВ ЗАЛЕЖНО ВІД ПІДЖИВЛЕННЯ МІНЕРАЛЬНИМИ ДОБРИВАМИ
О. Г. Світлична, студ.
Науковий керівник: С. В. Філоненко, доц., канд. с.-г. наук Полтавська державна аграрна академія
Буряк цукровий вже давно став однією із найвисокопродуктивніших культур помірного поясу планети, яка за сприятливих умов вегетації здатна створювати у процесі фотосинтезу до 28 т/га сухої речовини (або 95-100 т коренеплодів + 35 т/га гички), і водночас є єдиною сировиною в нашій країні для виробництва цукру[5].
Але значення буряка цукрового не обмежується лише виробництвом з нього цукру. Під час його переробки одержують багато інших продуктів: із меляси - спирт, гліцерин, лимонну кислоту для хімічної, парфумерної промисловості, дріжджі для хлібопекарської промисловості, із жому - пектиновий клей, що використовується у текстильному виробництві [3].
Бурякоцукрова галузь України сьогодні перебуває в складній ситуації. Площі під цукровим буряком за останні півтора десятиріччя значно скоротились - майже в два рази, і лише із 2006 року прослідковується деяка тенденція до їх розширення. Проте кліматичні умови в Україні дають можливість вирощувати цю культуру в значно більших обсягах[1].
За існуючих обставин перед вченими, як ніколи, гостро постало питання про розробку та дослідження нових, не менш ефективних форм добрив, застосування яких мало б змогу суттєво зменшити собівартість отриманого врожаю, а також найбільш повною мірою реалізувати біологічний потенціал культури буряка цукрового [2].
Отже, сьогодні, коли ціни на мінеральні добрива є досить високими, актуальним є питання про підживлення буряка цукрового різними видами мінеральних добрив, які б сприяли зростанню продуктивності цукроносної культури і, разом з цим, не підвищували собівартості виробленої продукції. Тому метою наших досліджень і було вивчення впливу різних видів мінеральних добрив, що застосовувались у підживлення, на продуктивність буряка цукрового в умовах ТОВ «Агрофірми «Маяк»» Котелевського району Полтавської області.
Об’єктом досліджень слугував триплоїдний гібрид буряка цукрового Іванівсько - Веселоподільський ЧС 84, що рекомендований для вирощування в нашій області.
Завдання досліджень, що проводили протягом 2010-2011 років, полягало у:
- встановленні оптимальних доз та видів мінеральних добрив, що застосовуються у підживлення буряка цукрового;
- вивченні особливостей росту і розвитку рослин буряка цукрового гібриду Іванівсько-Веселоподільський ЧС 84 залежно від підживлення мінеральними добривами;
- визначенні впливу різних видів мінеральних добрив на урожайність коренеплодів та їх технологічні якості;
- вивченні впливу підживлення різними видами мінеральних добрив на фази росту й розвитку культури.
Дослідження з вивчення впливу підживлення буряка цукрового різними видами мінеральних добрив проводились за такою схемою:
1. Фон (ЗО т/га гною + N90P120K90 ) + рядкове внесення N10P10K10 - контроль.
2. Фон + рядкове внесення (N10P10K10) + підживлення РКД у фазі третьої пари справжніх листків (N10P34).
3. Фон + рядкове внесення (N10P10K10) + підживлення РКД у фазі трьох пар справжніх листків (N10P34) + друге підживлення РКД (N10P34) через 12-14 днів.
4. Фон + рядкове внесення (N10P10K10) + підживлення нітроамофоскою
(N17P17K17) у фазі трьох пар справжніх листків + друге підживлення нітроамофоскою (N17P17K17) через 12-14 днів.
Загальна площа ділянки у 2010 році склала 1,4 га, облікова - 0,7 га; у 2011 році відповідно - 1,2 і 0,6 га. Ширина ділянки - 21,6 м, тобто чотири ширини захвата сівалки ССТ-12В. Повторність досліду - дворазова. Розміщення ділянок систематичне.
Тверді мінеральні добрива (нітроамофоску) вносили під час міжрядних обробітків за допомогою культиватора УМСК-5,4 В. Доза нітроамофоски - 1 центнер на гектар у фізичній вазі.
Рідкі комплексні добрива вносили у підживлення теж із розрахунку 1 центнер фізичної маси на гектар. Для внесення такого виду добрив застосовувався комбінований агрегат, який складався із двох баків оприскувача ПОМ-630, що навішували на гусеничний трактор, системи резинових шлангів і відповідно переобладнаного культиватора УСМК - 5,4В.
Результати дворічних досліджень продуктивності буряка цукрового залежно від підживлення різними видами мінеральних добрив представленні в таблиці 1.
Аналізуючи дані відповідної таблиці, можна стверджувати, що мінеральні добрива, які вносили у підживлення, позитивно вплинули на продуктивність культури.
Таблиця 1 - Продуктивність буряка цукрового залежно від підживлення різними видами мінеральних добрив
|
2. Фон + рядкове внесення (N10P10K10) + підживлення РКД у фазі третьої пари справжніх листків (N10P34) |
332 |
494 |
413 |
16,5 |
17,0 |
16,7 |
54,8 |
84,0 |
69,0 |
3. Фон + рядкове внесення (N10P10K10) + підживлення РКД у фазі трьох пар листків (N10P34)+ підживлення РКД через 12-14 днів (N10P34) |
355 |
523 |
439 |
16,5 |
17,1 |
16,8 |
58,6 |
89,4 |
73,7 |
4. Фон + рядкове внесення (N10P10K10) + підживлення нітроамофоскою (N17P17K17)y фазі трьох пар листків + підживлення нітроамофоскою через 12-14 днів (N17P17K17) |
321 |
487 |
404 |
16,6 |
17,2 |
16,9 |
53,3 |
83,8 |
68,3 |
ШР0,05 |
20,3 |
18,6 |
0,16 |
0,18 |
2,4 |
3,1 |
Найвищу врожайність коренеплодів, в середньому за два роки, отримали на ділянках 2 та 3 варіантів, де проводили підживлення рідкими комплексними добривами, - 413 і 439 ц/га відповідно.
На дослідному варіанті із двома підживленнями нітроамофоскою зібрали на 9-35 ц/га менше. На нашу думку, низька віддача твердого комплексного мінерального добрива, яким є нітроамофоска, обумовлена перш за все необхідною наявністю вологи у верхньому шарі Грунту, бо вона є потрібною для розчинення цього виду добрив, яке потім стає доступним для рослин культури.
На контрольному варіанті, як і можна було очікувати, отримали найнижчу врожайність коренеплодів - 332 ц/га.
Стосовно цукристості, то тут варто відмітити, що мінеральні добрива, які вносилися у підживлення, призвели до формування більш якісної цукросировини із підвищеним вмістом цукру. Саме на досліджуваних варіантах, в середньому за два роки, цукристість коренеплодів була у межах 16,7-16,9% проти 16,5% на контролі.
Головний показник бурякоцукрового виробництва, яким є збір цукру з гектара, дає змогу в повній мірі оцінити певний агрозахід, в тому числі і підживлення різними видами мінеральних добрив.
Отже, як доводять результати наших дворічних дослідів, показники збору цукру виявилися найвищими на варіанті, де застосовували на фоні основного удобрення і рядкового внесення два підживлення РКД (варіант 3). Саме тут кожен гектар посівів буряка цукрового дав, в середньому, по 73,7 ц цукру.
Дещо нижчим виявився відповідний показник на другому і четвертому варіантах і становив відповідно 69,0 і 68,3 ц/га.
Найменшим за два роки збір цукру був, як і можна було передбачити, на контрольному варіанті - 54,8 ц/га.
Отже, виходячи із результатів наших досліджень, можна зробити висновок, що у зернобурякових сівозмінах зони нестійкого зволоження за вирощування буряка цукрового підживлення можна рекомендувати як додатковий агрозахід. Для цього краще використовувати рідкі комплексні мінеральні добрива, що мають елементи живлення у доступній для рослин формі. Кількість підживлень, дози та види мінеральних добрив, що використовуються для цього, повинні корегуватися залежно від погодних умов вегетаційного періоду, стану рослин та фінансової спроможності господарства.