Розробка грунту землерийно-транспортними машинами
Розробка ґрунту бульдозерами. Бульдозер - це землерийно-транспортна машина на базі колісного чи гусеничного трактора, оснащеного спеціальним відвалом (рис. 2.7).
Бульдозером виконують такі види робіт: розроблення ґрунту в котлованах і траншеях;
зведення насипів заввишки до 2 м з однобічних і двобічних резервів; зрізування ґрунту на косогорах; зрізування родючого шару ґрунту; засипання котлованів, траншей, тощо.
Для бульдозера прийнятий циклічний спосіб робіт. Зрізування і транспортування ґрунту на відстань до 50м доцільно виконувати за човниковою схемою, за якої бульдозер після відсипання ґрунту повертається у вихідне положення заднім ходом. Для переміщення ґрунту на відстань 51-100м рекомендується використовувати еліптичну схему розроблення, я якою тривалість циклу становить
t ц _ І з + t т + t в + t з. х. + 2t р,
де t р - час на розворот, с.
tз, tт, t в, tзх - час, с, відповідно на зрізування ґрунту, на його транспортування, на відсипання і зворотній шлях. (рис. 2.8).
До початку будівельних робіт, поверхню відведеного під будівництво майданчика потрібно вирівняти. Природний рельєф поверхні майданчика вирівнюють зрізуванням ґрунту, розміщеного вище від проектних позначок, і переміщенням та подсипанням в місця, розташовані нижче за проектні
позначки (рис. 2.9). Застосовують траншейний спосіб виконання робіт. При цьому грунт розробляють окремими траншеями завглибки 40-50 см з гребнями між ними шириною 50-120 см, які після розроблення основної маси ґрунту зрізують. Крім того застосовують також спарену роботу бульдозерів, які переміщують грунт з однаковою швидкістю (рис. 2.10).
іГіМіііііііііІііііііііі іііі ІіІіііІіЬІііз іііітгу
"ІІІІПШІНІ
ішшпщ'птт
UD
Рис. 2.9 - Розроблення грунту:
а - вимірювання будівельного майданчика; б - траншейний спосіб розроблення
грунту; 1 - природний схил; 2 - проектна поверхня; 3 - насип; 4 - виїмка
грунту
Розробка ґрунту скреперами. Скрепер - землерийно-транспортна машина, робочим органом якої є ківш із ножем у передній частині (рис.2.11). Розрізняють такі види скреперів:
1) причіпні з дальністю переміщення ґрунту до 300 м (місткість ковшу - до 5 м ), до 750 м (місткість ковшу до 10 м ), до 1000 м (місткість ковшу до 15 м3);
2) напівпричепні й самохідні з дальністю переміщення ґрунту до 5000 м. Скрепери можуть рухатись за еліпсом «вісімкою», зигзагом, за спіраллю
(рис. 2.11).
Еліптичну схему руху застосовують у разі вертикального планування майданчиків, розроблювання виїмок з укладанням ґрунту в бокові резерви.
Схему «вісімкою» застосовують під час виконання тих самих робіт, що і за еліпсом, але при більшій довжині фронту робіт.
Схему руху за спіраллю використовують у випадку улаштування широких невисоких насипів з пологими з’їздами двобічними резервами.
Схему руху зигзагом застосовують для зведення насипів з однобічних і двобічних резервів великої довжини з використанням колон скреперів.